Зайнятість як основоположна характеристика ринку праці та об’єкт політики держави. Теоретичні основи державного регулювання зайнятості. Організація діяльності служби зайнятості. Механізм реалізації державної політики зайнятості у ринковій економіці.
Для вирішення цього завдання держава приймає відповідний закон про зайнятість та розробляє комплекс заходів, які сприяють їх реалізації, інакше кажучи, проводить певну політику зайнятості. Принципами стратегії регулювання зайнятості є її підпорядкованість вимогам розвитку суспільства, економіки, пріоритетність заходів, які забезпечують соціально-політичну стабільність у суспільстві; усунення нерівності в отриманні та збереженні роботи, у рівні життя, які виникають за причинами інвалідності та інших обєктивних чинників Для регулювання соціально-трудових відносин держава створює спеціальні організації - інститути ринку праці, до яких належать: Міністерство праці та соціального розвитку, державна служба зайнятості населення, регіональні та місцеві органи, громадські організації найманих працівників та роботодавців, недержавні служби працевлаштування та інші. Заходи державного регулювання зайнятості диференціюються за обєктами, спрямованістю, формою, характером, рівнем впливу, змістом та джерелами фінансування, а також за методами. Заходи активної політики зайнятості, які використовуються у різних країнах можна звести до таких напрямів: організація національної системи освіти, регулювання галузевої та територіальної мобільності кадрів, стимулювання самозайнятості, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, організація громадських робіт, створення робочих місць для молоді, субсидування створення робочих місць для неконкурентоспроможних громадян, пряме цільове фінансування центрів професійної підготовки та перепідготовки на підприємствах, фінансово-кредитний вплив на зайнятість, надання податкових пільг підприємствам тощо.
План
Зміст
Вступ
Основні терміни і поняття
Тема 1. Зайнятість як основоположна характеристика ринку праці та обєкт політики держави
Тема 2. Теоретичні основи державного регулювання зайнятості
Тема 3. Організація діяльності служби зайнятості
Тема 4. Механізм реалізації державної політики зайнятості у ринковій економіці
Тема 5. Методичний інструментарій прогнозування структури зайнятості та її збалансованості з кількістю робочих місць
Тема 6. Огляд міжнародного досвіду державного регулювання зайнятості
Тема 7. Державне регулювання зайнятості у Великобританії
Тема 8. Державна політика сприяння зайнятості у Швеції
Тема 9. Державне регулювання зайнятості населення у США та Японії
Тема 10. Державне регулювання зайнятості у країнах східної Європи
Висновки
Рекомендована література
Вывод
На сучасному етапі зайнятість стала однією з головних соціально-економічних проблем. І з кожним новим десятиріччям її гострість не тільки не послаблюється, а навпаки, збільшується.
Забезпечення зайнятості всього працездатного населення є однією з важливих завдань будь-якої країни. Для вирішення цього завдання держава приймає відповідний закон про зайнятість та розробляє комплекс заходів, які сприяють їх реалізації, інакше кажучи, проводить певну політику зайнятості.
Принципами стратегії регулювання зайнятості є її підпорядкованість вимогам розвитку суспільства, економіки, пріоритетність заходів, які забезпечують соціально-політичну стабільність у суспільстві; усунення нерівності в отриманні та збереженні роботи, у рівні життя, які виникають за причинами інвалідності та інших обєктивних чинників
Для регулювання соціально-трудових відносин держава створює спеціальні організації - інститути ринку праці, до яких належать: Міністерство праці та соціального розвитку, державна служба зайнятості населення, регіональні та місцеві органи, громадські організації найманих працівників та роботодавців, недержавні служби працевлаштування та інші.
Заходи державного регулювання зайнятості диференціюються за обєктами, спрямованістю, формою, характером, рівнем впливу, змістом та джерелами фінансування, а також за методами. У залежності від обраних методів відокремлюються пасивна та активна політика зайнятості.
Пасивна політика надає гарантії працівникам у збереженні робочого місця, виплаті заробітної плати і допомоги, соціальному страхуванню тощо, а роботодавцям гарантує попит на запланований обсяг продукції, надання сировини та матеріалів, стабільні ціни й цільове фінансування.
Заходи активної політики зайнятості, які використовуються у різних країнах можна звести до таких напрямів: організація національної системи освіти, регулювання галузевої та територіальної мобільності кадрів, стимулювання самозайнятості, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, організація громадських робіт, створення робочих місць для молоді, субсидування створення робочих місць для неконкурентоспроможних громадян, пряме цільове фінансування центрів професійної підготовки та перепідготовки на підприємствах, фінансово-кредитний вплив на зайнятість, надання податкових пільг підприємствам тощо.
У звязку з обмеженістю фінансових ресурсів на здійснення програм зайнятості, важливою проблемою є визначення їх ефективності. У світовій практиці відомо декілька підходів до вирішення цієї проблеми. Серед них: порівняння показників працевлаштування та наступної трудової карєри, порівняння витрат на відповідні програми з потенційними податковими надходженнями від трудової діяльності осіб, які повернулися у сферу зайнятості після участі у тих або інших програмах; порівнювальна характеристика вартості програми та її результатів; оцінка ефективності політики зайнятості.
Оцінку ефективності політики зайнятості можна здійснювати за формулою: Оцінка за допомогою інших методів дозволить більш точно визначити ефективність тієї чи іншої програми та обрати найбільш ефективні з них. За мірою укріплення фінансового стану перелік програм може бути поширеним. Також важливою є й розробка показників соціальної ефективності та облік їх у політиці зайнятості з метою зведення безробіття до мінімуму.
Список литературы
1. Адамчук В.В. и др. Экономика труда: Учебник /В.В. Адамчук, 2. Ю.П. Кокин, Р.А. Яковлев; Под ред. В.В.Адамчука. - М.: ЗАО "Финстатинпром", 1999р.
3. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч. посібник. - К.: Знання, 2000р.
4. Чупалов В.К. Управление рабочим временем. - М.: "Финансы и статистика" 1998р.
5. Ерасов В.В., Скворцов Н.Н. Формирование рынка труда. Зарубежный опыт. - К.: 1994р.
6. Закон України "Про зайнятість населення" // Закони України - К., 1999р., т.1. с.252 - 268.
7. Закон України "Про колективні договори і угоди" // Закони України. - К., 1996р. - т.6, с.5 - 11.
8. Закон України "Про порядок вирішення колективних, трудових спорів" // Закони України - К., 1999р. - т.15 - с.332 - 343.
9. Закон України "Про оплату праці" // Закони України. - К., 1997р., т.8 - с.210 - 218.
10. Закон України "Про охорону праці" // Закони України - К.1996р., т.4 - с.114 - 133.
11. Закон України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2.03.2000р. № 1533 - 111.
12. Кодекс законів України про працю - К.: Парламентське видавництво, 1997р.
13. Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці: 14. №88 "Про організацію служби зайнятості". - 1949р.
15. №97 і 143 "Про громадян мігрантів".
16. №122 "Про політику в області зайнятості". - 1964р.
17. №138 "Про мінімальний вік для прийому на роботу". - 1973р.
18. №142 "Про професійну орієнтацію і професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів". - 1978р.
19. №158 "Про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця". - 1982р.
20. №159 "Про професійну реабілітацію і зайнятість інвалідів". - 1983р.
21. №168 "Про сприяння зайнятості і захисту від безробіття". - 1981р.
22. №154 "Про сприяння колективним переговорам". - 1981р.
23. Казначеева Н.Л. Занятость в условиях новой хозяйственной системы. Новосибирск: - 1996.
24. Калина А. Организация и оплата труда в условиях рынка (аспект эффективности): Уч.-метод. Пособие - К.: МАУП, 1996.
25. Капелюшников Р.И. Российский рынок труда: адаптация без реструктуризации. - М.: 2У., ВШЭ, 2001.
26. Мельник С. Управління регіональною економікою - К.: КНЕУ, 2000.
27. Павлов В.І. Політика регіонального розвитку в умовах ринкової трансформації. - Луцьк: Надстиря, 2000.
28. Петюх В.М. Ринок праці. / Навчальний посібник К.: КНЕУ, 1999.
29. Петрова І. Економіко - правові засади забезпечення зайнятості населення України. // Україна: аспекти праці. - 2002 - №6. - с.8 - 12.
30. Приймак В. Пропозиція робочої сили на поточному ринку праці України та її багатофакторний аналіз//Україна: аспекти праці. - 2001.- №2 - с.3 - 9.
31. Рудченко О. Оцінка наявності, структури й руху робочих місць в економіці України // Україна: аспекти праці. - 2000. - №5 - с.3-9.
32. Управление занятостью и организация трудоустройства. / Обзорная информация мирового опыта. - К.: МАУП, 1995.
33. Терюханова І. Методичні підходи до визначення економічної ефективності професійного навчання незайнятого населення // Україна: аспекти праці. - 2002. - №1. - с.10 - 15.
34. Экономика труда / Учебник под ред. Волгина Н.А., Одегова Ю.Г., М.: Экзамен, 2002.
35. Экономика труда и социально - трудовые отношения / Колосова Р.П., Меликьян Г.Г. / Учебник. Москва.: МГУ, 1996.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
