Державне регулювання страхової справи в Україні - Автореферат

Створення сприятливих умов для розвитку страхування в державі потребує глибоких теоретичних досліджень механізмів державного регулювання та надання наукових рекомендацій, які можуть стати важливим чинником ефективної підготовки нашої держави до вступу в Європейський Союз, який вимагає від України впровадження та виконання європейських стандартів загалом для всієї економіки держави. Актуальність дисертаційної роботи зумовлена тим, що дослідження в галузі державного управління страховим ринком України в умовах глобалізації недостатні, більшість питань цієї проблематики ще не стали предметом системного, поглибленого аналізу, синтезу вже накопичених знань. Дисертаційне дослідження є складовою наукових досліджень та висвітлює результати наукових доробок автора, отриманих у процесі виконання науково-дослідних робіт, здійснених на кафедрі економічної політики Національної академії державного управління при Президентові України в межах проектів “Практичні рекомендації щодо використання економічного аналізу в процесі реалізації соціально-гуманітарної політики в Україні (2005-2010 рр.)” (ДР № 0108U002029) та “Геоекономічна політика в Україні” (ДР № 0109U003018), у межах яких автором досліджено закономірності державного регулювання ринку страхових послуг та особливості його функціонування в умовах глобалізаційних впливів. теоретично обґрунтовано, що відсутність “Національної страхової системи” та слабкість українського ринку страхових послуг, уже залученого в процес глобалізації світової економіки, становить загрозу зовнішньоекономічній безпеці України, а отже, потребує вжиття невідкладних заходів, а саме: встановлення рівних вимог до створення та діяльності страховиків-резидентів без поділу на страховиків за та без участі іноземних інвесторів; закладення чіткого законодавчого підґрунтя в усіх аспектах діяльності страхових компаній, встановлення чітких норм проведення реорганізації та здійснення процесу банкрутства страховиків, антимонопольного та податкового законодавства, здійснення соціально-зорієнтованих видів страхування (страхування життя, пенсійне страхування, медичне страхування); покращення рівня страхової культури населення; підвищення законодавчих вимог до мінімальних розмірів статутних фондів і встановлення європейських вимог до платоспроможності страховиків-резидентів; прийняття мінімальних рівнів страхового покриття з обовязкових видів страхування, що застосовуються в державах Європейського Союзу; розроблено структурно-логічну модель взаємовідносин страховика і страхувальника та виявлено внутрішні й зовнішні фактори узгодженості їхніх економічних інтересів, центральною передумовою яких є визначення державою рамкових умов діяльності учасників процесу на основі регламентації діяльності страхових посередників, регулювання умов договору страхування, затвердження правил страхування, тарифного регулювання для зниження рівня ризиковості використання особливостей природи страхового механізму;У першому розділі - “Системоформувальні засади становлення страхового ринку в Україні” - розглянуто питання та досліджено проблеми щодо страхового ринку України як обєкта державного регулювання, утвердження регулятивної функції страхування в умовах змін, системного аналізу державного регулювання страхового ринку, проблем державного регулювання страхової діяльності в Україні. Утім, науковцями справедливо зазначено, що державне регулювання страхового ринку покликане сприяти розвитку страхового ринку, захисту інтересів страхувальників, забезпечувати реєстрацію страхових організацій, ліцензування страхових операцій, здійснювати контроль за дотриманням страховими організаціями законодавства. Зазначено, що достатньо послідовного переходу від дослідження самого страхового ринку, його структури й організації діяльності його субєктів до державного регулювання, аналізу “провалів ринку”, недосконалості ринкового механізму в страхуванні й необхідності державного втручання в його процеси, зіставлення форм і методів такого втручання в сучасних дослідженнях і наукових роботах представлено недостатньо. У розділі розкриті поняття: “державне регулювання страхового ринку”, “державне регулювання страхової діяльності”, “державне регулювання страхових організації” та “державний страховий нагляд”, які перебувають у такому співвідношенні: 1) державне регулювання страхового ринку належить до всього страхового ринку як до єдиної системи, до всіх його субєктів і процесів взаємодії між ними; У другому розділі - “Загальна характеристика механізмів державного регулювання страхового ринку” - досліджено проблеми щодо: ретроспективної оцінки стану механізмів державного регулювання страхування в Україні; зарубіжного досвіду розвитку механізмів державного регулювання страхової діяльності; інституційно-правових аспектів механізмів державного регулювання страхових ринків в Україні.Встановлено, що державний механізм регулювання страхової діяльності - це сукупність економіко-правових, економічних, соціально-економічних, кредитно-фінансових механізмів, які зосеред

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ