Роль державних інститутів у формуванні та регулюванні страхового ринку. Зарубіжний досвід державного регулювання страхової діяльності, обов’язкової сертифікації та реєстрації страхових агентів, в контексті можливостей його застосування в Україні.
Страхування не лише спроможне забезпечити надійні гарантії відновлення порушених майнових прав та інтересів громадян і юридичних осіб у випадках втрат, заподіяних стихійними лихами, техногенними аваріями, транспортними пригодами та іншими непередбачуваними обставинами, а й звільнити державу від відшкодування найрізноманітніших збитків та зміцнити її фінанси. Ситуація на страховому ринку ускладнена низкою проблем, без вирішення яких неможливо очікувати поліпшення його функціонування, зокрема таких, як недовіра до страховиків, низька платоспроможність потенційних покупців страхових продуктів і неповна інформованість про розвиток страхового ринку та наявні страхові продукти; недостатній рівень кваліфікації кадрів у страхових організаціях, відсутність середньо-та довготермінового планування, низький рівень застосування страховими компаніями маркетингу та реклами; недокапіталізація страховиків, недосконалість відповідної нормативно-правової бази, галузевий монополізм, порушення чинного законодавства, надмірна кількість видів обовязкового страхування, відсутність на ринку привабливих для страховиків інвестиційних інструментів тощо. За сучасних умов функціонування вітчизняного ринку страхування змінити ситуацію на ліпше можна лише в разі підвищення ефективності державного регулювання страхової діяльності, яке як у перехідній, так і в ринковій економіці, є важливим чинником успішного розвитку всіх сфер економічної системи держави. Особливо це стосується вивчення зарубіжного досвіду державного регулювання страхової діяльності в контексті можливостей його застосування в Україні за сучасних умов функціонування національного страхового ринку, а також теоретико-методологічних проблем, зокрема визначення функцій страхування, підходів до класифікації страхування тощо. запропоновано організаційний механізм попередження та боротьби зі страховим шахрайством, який полягає у створенні бюро з боротьби з шахрайством у страхуванні та "претензійної бази даних", через яку кожен страхувальник, який повинен одержати виплату, буде проходити перевірку щодо кількості та частоти страхових випадків; зазначений механізм дасть змогу забезпечити зменшення незаконних виплат страховими компаніями та усунути можливі підвищення цін на страхові продукти;Зазначено, що з XV-XVI ст. у всіх державах світу страхування стало обєктом контролю та регламентації з боку як держави, так і інших інституцій. В Україні нагляд і контроль за страхуванням як сферою фінансової системи держави відбувається у межах нагляду та контролю за іншими ринками фінансових послуг. Автор поділяє підхід, що основою страхової системи будь-якої держави мають бути страховики різних організаційно-правових форм. Аналіз організаційно-правової структури вітчизняного страхового ринку засвідчив, що Україні страховики створюють головно у формі акціонерних товариств та товариств з додатковою відповідальністю. Правове забезпечення страхової діяльності, на думку дисертанта, передбачає використання низки основних інструментів державного регулювання, які у сукупності становлять цілісний механізм, а саме: ліцензування страхової діяльності, визначення вимог до розміру і структури статутного фонду страховика, а також до розміру та порядку розміщення страхових резервів, перевищення показника фактичного запасу платоспроможності над показником нормативної платоспроможності, визначення межі перестрахування, застосування заходів впливу (відкликання ліцензій, накладення штрафів тощо).
План
Основний зміст роботи
Список литературы
1. Жабинець О. Основні інструменти державного регулювання страхового бізнесу в Україні // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. (Серія економічна.) - Львів. - 2001. - Вип. 30. - С. 233-240.
2. Жабинець О. Основні етапи та чинники розвитку страхового ринку в Україні // Розвиток трансформаційної економіки України // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. збірник - Львів: Інтереко, 2003. - Вип. 12. - С. 88-93.
3. Жабинець О. Державна страхова політика в Україні та основні напрямки її вдосконалення // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. (Серія економічна.) - Львів. - 2004. - Вип. 33. - С. 470-474.
4. Жабинець О. Зарубіжний досвід державного регулювання страхового бізнесу // Формування ринкової економіки в Україні: Наук. збірник - Львів: Інтереко, 2005. - Спецвип. 14. - С. 434-440.
5. Жабинець О. Система державного регулювання страхової діяльності в Україні та її вдосконалення // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. (Серія економічна.) - Львів. - 2005. - Вип. 34. - С. 342-348.
6. Жабинець О. Страхова компанія та банк - стратегічні партнери фінансової системи держави // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (Львів, 24-25 жовтня 2003 р.) // Ринкова трансформація економіки України: теорія, практика, перспективи. - Львів, 2003. - С. 85-86.
7. Жабинець О. Страховий бізнес України: проблеми та протиріччя // Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції (Львів, 23-24 квітня 2004 р.) // Економіка посткомуністичних країн в умовах глобалізації. - Львів, 2004. - С. 114-115.
8. Жабинець О. Боротьба з шахрайством у страховій діяльності: стан, досвід, перспективи // Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції (Львів, 13-14 травня 2005 р.) // Інтеграція країн з перехідною економікою у світовий економічний простір: стан і перспективи. - Львів, 2005. - С. 112-113.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
