Державне регулювання сфери туризму на обласному рівні - Автореферат

№ 1282-IV “Про внесення змін до Закону України “Про туризм” відзначено, що туризм є одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки та культури, джерелом поповнення державного та місцевих бюджетів. У той же час розвиток сфери туризму в регіонах України гальмується недосконалістю нормативно-правової бази, а також методичної, організаційної, юридичної та інформаційної підтримки субєктів підприємництва в сфері туризму та курортів; недостатньою ефективністю механізмів державного регулювання та управління туристичними підприємствами у сфері туризму і курортів; незначними обсягами інвестицій, які вкладаються у розвиток матеріально-технічної бази туризму; недосконалістю туристичної інфраструктури; неефективністю використання рекреаційних ресурсів. Внеском автора при виконанні наведених наукових досліджень є розробка основних напрямів підвищення ефективності державного регулювання сферою туризму; пропозицій щодо розмежування повноважень у сфері туризму центрального та місцевих органів виконавчої влади; удосконалення організаційної структури державного регулювання сфери туризму на обласному рівні; визначення шляхів удосконалення взаємодії органів місцевого самоврядування з субєктами господарювання, які здійснюють діяльність з надання туристичних послуг; розробка пропозиції щодо створення координаційної ради з питань туризму в Донецькій області; формування концептуальних підходів щодо організації підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, на яких покладено повноваження по організації виконання питань у сфері туризму. Для вирішення поставлених задач у роботі використано такі методи: узагальнення (при вивченні та узагальненні нормативно-правової бази, яка регулює функціонування сфери туризму в Україні); системного аналізу (при проведенні аналізу формування структурних підрозділів з питань туризму і курортів в областях України); аналітичний і структурно-логічний (при розробці пропозицій щодо удосконалення організаційної структури управління сферою туризму і курортів на обласному рівні); порівняння (при проведенні порівняльного аналізу задач у сфері туризму центрального і місцевих органів виконавчої влади та задач структурного підрозділу з питань туризму і курортів облдержадміністрації). аргументовано необхідність розмежування повноважень щодо здійснення державного регулювання сфери туризму центрального та місцевих органів виконавчої влади шляхом внесення відповідних змін до правових актів Президента України і Кабінету Міністрів України з цих питань з позицій необхідності ліквідації дублювання повноважень державних органів виконавчої влади всіх рівнів, підвищення ефективності державного регулювання сферою туризму, забезпечення виконання облдержадміністраціями обовязків, які випливають з вимог законодавства в сфері туризму;У результаті аналізу співвідношення понять „державне регулювання” та „державне управління” визначено, що державне регулювання і державне управління тісно повязані між собою, тобто державне регулювання залежить від характеру державного управління і змінюється із розвитком ринкових відносин. Враховуючи сформульоване поняття „державного регулювання” взагалі, вимоги законодавства, а також задачі державної політики в сфері туризму визначено поняття „державного регулювання сфери туризму” - це цілеспрямований вплив з боку держави та її органів, яким державою делеговані відповідні повноваження щодо формування і підтримки туристсько-рекреаційного середовища, регулювання обсягів і напрямів туристичних потоків, створення туристичної інфраструктури, охорони рекреаційних ресурсів і заповідних територій, організації відпочинку та вільного часу населення країни, підготовки кадрів для рекреаційно-туристичних комплексів. Засоби реалізації регламентуючого механізму можна поділити на групи щодо забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоровя, на безпечне для життя і здоровя довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав; безпеки туризму, захисту прав та законних інтересів туристів, власників або користувачів земельних ділянок, будівель та споруд, інших субєктів туристичної діяльності та їх обєднань; збереження цілісності туристичних ресурсів України, їх раціональне використання, охорони культурної спадщини та довкілля, врахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; створення сприятливих умов для розвитку індустрії туризму, підтримки пріоритетних напрямів туристичної діяльності; організації діяльності органів, які здійснюють державне регулювання. Встановлено, що до основних засобів реалізації організаційного механізму відносяться: розмежування повноважень центрального та місцевих органів виконавчої влади у сфері туризму; створення структурних підрозділів з питань туризму і курортів на всіх рівнях; утворення координаційних консультативно-дорадчих органів з питань розвитку туризму; удосконалення засобів взаємовідносин органів місцевого самоврядування з субєкт

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ