Державне регулювання розвитку інфраструктури аграрного ринку - Автореферат

Практика аграрних реформ останнього часу в АПК України доводить необхідність докорінної перебудови всієї системи економічних відносин, яка охоплює виробництво, розподіл, обіг і споживання сільськогосподарської продукції, а також виявила, що традиційні відносини між галузями АПК не мають перспективи. У ринкових умовах сільськогосподарські підприємства не можуть за безцінь продавати сировину і намагаються стати повноправними учасниками аграрного ринку. Тому з метою адаптації інфраструктури до ринкових вимог, визначення її оптимальних пропорцій з іншими сферами АПК необхідно розробити головні напрями її перспективного розвитку з урахуванням цілей та основних засобів економічної реформи (процесів роздержавлення, приватизації, становлення нових організаційних форм господарювання, формування ринкових відносин і ринкової інфраструктури, розмежування функцій державного і господарського управління у сфері АПК). Дисертація виконана як складова наукового дослідження, що проводиться кафедрою економічної політики Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за темою "Державне регулювання процесів соціального і економічного розвитку аграрної сфери регіону" (номер державної реєстрації 0102U001591 від 02.01.2002 р.), яка входить до комплексного наукового проекту НАДУ "Державне управління та місцеве самоврядування". Мета дисертаційної роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та удосконаленні механізмів державного регулювання формування, розвитку та функціонування інфраструктури аграрного ринку.У першому розділі - "Інфраструктура аграрного ринку як обєкт державного регулювання" - ідентифіковано поняття "інфраструктура аграрного ринку", розглянуто існуючі концептуальні засади та методологічні підходи щодо впливу на формування і функціонування обєктів інфраструктури аграрного ринку з боку держави та визначено критерії оптимальної моделі їх подальшого розвитку. Потужне відродження вітчизняних підприємств харчової промисловості, поява на агроринку іноземних компаній, зокрема всесвітньовідомих зернових трейдерів ("Гленкор", "Топфер" та ін.), зумовило концентрацію попиту на товари сільгоспвиробництва та нагромадження капіталу в комерційних посередницьких структурах - період зародження головного елементу цивілізованого аграрного ринку - ринкової інфраструктури, покликаної забезпечувати обмінні операції між сільгосптоваровиробниками та споживачами і навпаки, тобто рух товарно-матеріальних та грошових потоків в обох напрямках. Тому найважливішим завданням державної політики щодо розвитку інфраструктури аграрного ринку є забезпечення рівних умов діяльності для комерційних посередницьких і кооперативних утворень, які на засадах вільної конкуренції формують цивілізований, прозорий ринок сільськогосподарської продукції та сировини. Для ефективного державного регулювання інфраструктури аграрного ринку необхідно визначити оптимальні пропорції розвитку окремих її елементів, розробити концепцію "ідеальної" моделі, яка б базувалась на сучасних світових здобутках у цій сфері, враховувала специфіку перехідного типу економіки України та особливості національної ментальності. У другому розділі - "Розвиток елементів інфраструктури аграрного ринку в сучасних умовах" - досліджено її сучасний стан в Україні, історичні передумови виникнення та розвитку, а також передовий зарубіжний досвід функціонування елементів інфраструктури аграрного ринку і механізми її державного регулювання.Дисертаційне дослідження, виконане на основі аналізу теоретичних напрацювань у галузі державного управління, норм чинного законодавства, розвязує важливе наукове завдання - обґрунтування концептуальних засад державного регулювання розвитку інфраструктури аграрного ринку, вдосконалення механізмів державного управління АПК України. Ідентифіковано та конкретизовано понятійно-категоральний апарат дослідження інфраструктури аграрного ринку, запропоновано нові критерії класифікації її елементів, що дозволяє підвищити дієвість застосування механізму державного регулювання її розвитку. Узагальнено теоретичні розробки українських та зарубіжних вчених щодо функціонування механізмів державного регулювання інфраструктури аграрного ринку і на цій основі вдосконалено методологічні засади вивчення її розвитку як цілісної системи і як елемента загальнонаціонального господарства. На основі передового вітчизняного та зарубіжного досвіду функціонування обєктів інфраструктури аграрного ринку як цілісної системи розроблено концептуальну модель інфраструктури аграрного ринку, в основу якої закладено принципи оптимального співвідношення елементів інфраструктури та пропорційного і збалансованого розвитку двох протилежних за метою діяльності напрямів - комерційне посередництво та обслуговуюча кооперація, що повинно стати внутрішнім джерелом для саморозвитку цієї системи. Досліджено систему вітчизняного законодавства стосовно о

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ