Державне регулювання розвитку автомобілебудування в Україні - Автореферат

В розвинених країнах ця підгалузь є стратегічною, оскільки забезпечує розвиток багатьох суміжних галузей економіки, освоєння високих технологій, створення складного кінцевого продукту з високою часткою доданої вартості, а також зайнятість населення і належні відрахування до бюджетів усіх рівнів. У контексті реформування загальних засад державного регулювання в Україні на сучасному етапі і, як наслідок, модифікації всіх елементів механізму відповідного регулювання актуальності набуває питання визначення автомобілебудування як окремого обєкта державного регулювання, виділення його специфічних ознак, окреслення відповідних принципів, мети, функцій, завдань, кола субєктів, форм і методів державного регулювання, виходячи з його загальнодержавної значущості, а також обґрунтування основних пріоритетів подальшого розвитку відповідної підгалузі економіки. Основи дослідження різних аспектів державного регулювання заклали у своїх працях такі вчені, як: В. Незавершеність наукових розробок організаційно-економічних механізмів державного регулювання розвитку автомобілебудування та суттєва практична значущість цієї проблеми для держави підтверджують актуальність вибору теми дослідження. вдосконалено: - систему державного регулювання автомобілебудування шляхом її реструктуризації за наступними етапами: опис чинної системи державного регулювання; вибір критеріїв оцінки; виконання процесу реструктуризації системи державного регулювання; оцінювання результатів; виявлення покращень та внесення змін у систему державного регулювання;У першому розділі “Наукові засади державного регулювання розвитку автомобілебудування” розглянуто економічний зміст державного регулювання розвитку автомобілебудування, виявлено особливості автомобілебудування як обєкта державного регулювання, розглянуто і систематизовано функції та принципи державного регулювання розвитку автомобілебудування. Відсутнє визначення державного регулювання розвитку автомобілебудування, неоднозначним є розуміння обєкта державного регулювання, його принципів та функцій, недостатньо уваги приділено впливу зовнішнього середовища на систему державного регулювання у цій галузі, що потребує додаткового вивчення. Отже, автомобілебудування виступає специфічним обєктом державного регулювання, який має велике значення для розвитку економіки. Основними характерними ознаками автомобілебудування як обєкта державного регулювання є: - міжгалузевий характер, оскільки автомобілебудування є промисловим комплексом, підгалуззю машинобудування України, що поєднує промисловість і транспорт; Вдосконалено класифікацію принципів державного регулювання у сфері автомобілебудування шляхом виділення класифікаційних ознак: за метою (принципи державного регулювання автомобілебудуванням у цілому і ті, що притаманні окремим складовим даної сфери), за функціональним призначенням (універсальні, структурно-організаційні, структурно-функціональні).Роботи сучасних вітчизняних та зарубіжних учених та наявні проблеми розвитку галузі автомобілебудування свідчать про актуальність завдань дисертаційного дослідження та підтверджують необхідність розробки методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання автомобілебудівної галузі в Україні. Запропоновано визначення поняття державне регулювання розвитку автомобілебудування як цілеспрямованого впливу держави в якості субєкта управління на суспільні відносини в сфері організації та функціонування автомобілебудування, сутність якого полягає в забезпеченні ефективної діяльності автомобілебудівних підприємств і стимулюванні їх розвитку. Автомобілебудування доцільно розглядати як самостійний обєкт державного регулювання, що являє собою підгалузь машинобудування, до складу якої входять підприємства з виробництва автомобілів, спеціальної автомобільної техніки сільськогосподарського призначення, автобусів, причепів, автонавантажувачів, мото-і велотехніки, а також супутніх комплектуючих виробів і запасних частин до них, що здійснюють систематичну науково-дослідну, виробничу, господарську діяльність у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення, реалізацію та забезпечення продукцією суспільних й особистих потреб. Вдосконалено і запропоновано класифікацію принципів державного регулювання у сфері автомобілебудування за наступними класифікаційними ознаками: за метою (принципи державного регулювання автомобілебудуванням в цілому і ті, що притаманні окремим складовим даної сфери), за функціональним призначенням (універсальні, структурно-організаційні, структурно-функціональні). Запропоновано формування адаптивної системи державного регулювання з метою реалізації адаптивності галузі автомобілебудування до впливу факторів зовнішнього середовища, основними принципами побудови якої такі: зворотного звязку; адаптуючої підсистеми - адаптера; автоматичного регулювання; відкритості.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Результатом дисертаційного дослідження є вирішення наукового завдання теоретичного обґрунтування та розроблення науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання розвитку автомобілебудування в Україні. На основі отриманих результатів дослідження запропоновано наступні висновки.

1. Автомобільна промисловість - це провідна галузь машинобудування, що суттєво впливає на вирішення економічних, соціальних, екологічних і науково-технічних проблем у будь-якій індустріально розвиненій країні. Розвиток автомобільної промисловості є активною державною політикою багатьох країн, націленою на збільшення та підтримку темпів економічного зростання власної економіки і рівня зайнятості населення. Обєктивний аналіз зовнішніх чинників, що впливають на автомобільну промисловість, а також теоретичних основ державного регулювання економіки необхідний для ухвалення адекватних рішень щодо розвитку галузі автомобілебудування. Виходячи з цієї позиції, соціально-економічний аспект розвитку автомобілебудування стає основним мірилом ефективності державної політики у галузі автомобілебудування. Роботи сучасних вітчизняних та зарубіжних учених та наявні проблеми розвитку галузі автомобілебудування свідчать про актуальність завдань дисертаційного дослідження та підтверджують необхідність розробки методичних і практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання автомобілебудівної галузі в Україні.

2. Запропоновано визначення поняття державне регулювання розвитку автомобілебудування як цілеспрямованого впливу держави в якості субєкта управління на суспільні відносини в сфері організації та функціонування автомобілебудування, сутність якого полягає в забезпеченні ефективної діяльності автомобілебудівних підприємств і стимулюванні їх розвитку. Автомобілебудування доцільно розглядати як самостійний обєкт державного регулювання, що являє собою підгалузь машинобудування, до складу якої входять підприємства з виробництва автомобілів, спеціальної автомобільної техніки сільськогосподарського призначення, автобусів, причепів, автонавантажувачів, мото- і велотехніки, а також супутніх комплектуючих виробів і запасних частин до них, що здійснюють систематичну науково-дослідну, виробничу, господарську діяльність у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення, реалізацію та забезпечення продукцією суспільних й особистих потреб.

3. Систематизовано функції державного регулювання у галузі автомобілебудування за найбільш типовою класифікацією: загальні, спеціальні, допоміжні. До загальних функцій віднесено такі, що притаманні процесу державного регулювання економікою, а саме: прогнозування і моделювання, планування, координацію, контроль, інформаційне забезпечення, комунікаційну. Як спеціальні функції розглядалися ті, що відображають особливості регулюючого впливу конкретного субєкта регулювання саме на автомобілебудівну сферу, зокрема: охорона навколишнього природного середовища від шкідливого впливу автомобільного транспорту, безпечне функціонування сучасного національного автомобіля, створення рівних умов для розвитку господарської діяльності автомобілебудівних підприємств та ін. Допоміжні функції призначені для обслуговування процесу регулювання (діловодство, секретаріат, архівна діяльність тощо). Вдосконалено і запропоновано класифікацію принципів державного регулювання у сфері автомобілебудування за наступними класифікаційними ознаками: за метою (принципи державного регулювання автомобілебудуванням в цілому і ті, що притаманні окремим складовим даної сфери), за функціональним призначенням (універсальні, структурно-організаційні, структурно-функціональні).

4. Виходячи з аналізу стану галузі автомобілебудування, виявлено її основні особливості та проблемні питання, а саме: високий ступінь залежності від зовнішніх факторів соціально-економічного характеру; вплив екологічного фактора; значний рівень конкуренції на ринку; недосконала нормативно-правова база, що стримує розвиток автомобілебудування та регулює її діяльність; податковий тиск; постійне зростання витрат, що обумовлене інфляцією та непропорційними доходами підприємств; проблеми й наслідки вступу до СОТ для національного автовиробника. Запропоновано формування адаптивної системи державного регулювання з метою реалізації адаптивності галузі автомобілебудування до впливу факторів зовнішнього середовища, основними принципами побудови якої такі: зворотного звязку; адаптуючої підсистеми - адаптера; автоматичного регулювання; відкритості. Стосовно системи державного регулювання під адаптером як пристроєм управління адаптацією запропоновано розглядати комплекс моделей й алгоритмів із засобами їх програмної реалізації на апаратній базі автоматизованої системи державного регулювання. Розроблена схема функціонування адаптера системи державного регулювання розвитку галузі автомобілебудування із виділенням у кожному блоці субєктів на різних рівнях управління та визначенням їх функцій. Відповідно до впливу факторів зовнішнього середовища на функціонування автомобілебудівної галузі запропоновано заходи, спрямовані на механізм державного регулювання. Для більш ефективного регулювання в рамках наявного апарату доцільно створити координаційну групу, функції якої включатимуть розробку комплексної програми соціально-економічного розвитку. Крім того, необхідно застосовувати оцінку вірогідності при розробці системи форм та методів державного регулювання розвитку автомобілебудівної галузі. Іншим заходом може бути забезпечення системи взаємодії економічних та адміністративних методів державного регулювання та єдиного контролю за ходом реалізації механізму державного регулювання.

5. Обґрунтовано, що зміни системи державного регулювання розвитку автомобілебудування повинні спочатку моделюватися, а лише потім реалізовуватися. Відповідно до цього, систематизовано послідовність основних етапів внесення змін з удосконалення системи державного регулювання в завданнях реструктуризації, що складається з наступних елементів: опис чинної системи державного регулювання; вибір критеріїв оцінки; виконання процесу реструктуризації системи державного регулювання; оцінювання результатів; виявлення покращень; внесення змін у систему державного регулювання.

6. Відповідно до Концепції розвитку автомобільної промисловості та регулювання ринку автомобілів на період до 2015 року та з урахуванням розпорядження Кабінету Міністрів України “Про схвалення Концепції проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2017 року” запропоновано розробку та концептуальні засади Антикризової програми розвитку автомобілебудування до 2015 року. У роботі обґрунтовано необхідність прийняття та реалізації програми, визначено головну мету та основні її завдання. Запропоновано певні заходи щодо реалізації даних завдань, які передбачають: внесення змін до чинного законодавства щодо залучення інвестицій, збільшення обсягів продаж, вдосконалення технічної політики; освоєння виробництва нових моделей; взаємодію науково-технічних організацій та підприємств автомобілебудування; реалізацію єдиної технічної політики; проведення системної роботи з поліпшення умов доступу продукції вітчизняного автомобілебудування на зовнішні ринки. Фінансування запропонованих заходів може бути здійснено за рахунок бюджетних коштів чи позабюджетних коштів та кредитів банків.

7. Обґрунтовано доцільність прийняття Закону України “Про автомобілебудування”, що обумовлено відсутністю у системі законодавства відповідного документа та необхідністю регулювання розвитку автомобілебудування на законодавчому рівні. Прийняття цього закону забезпечить: ефективне державне управління розвитком галузі автомобілебудування, врегулювання суперечностей між Україною та ЄС щодо вітчизняного законодавства у сфері автомобілебудування; створення умов для стабілізації та розвитку автомобілебудування, стимулювання національного автовиробника, захист автомобільного ринку, залучення іноземних і внутрішніх інвесторів у цю галузь економіки; затвердження найбільш перспективних інвестиційних програм щодо автомобілебудівних підприємств; створення значної кількості робочих місць, які забезпечують функціонування та розвиток автомобілебудування України; прискорення економічного та соціального розвитку держави.

Андрєєв О.В. Ознаки автомобілебудування як обєкту державного регулювання / О.В. Андрєєв // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія: Управління. Вип.4(6). Державне управління та місцеве самоврядування / [за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка]. - К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2008. - С. 122-130.

Андрєєв О.В. Аналіз форм та методів державного регулювання у сфері автомобілебудування / О.В. Андрєєв // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія: Управління. Вип.3(5). Державне управління та місцеве самоврядування / [за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка]. - К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2008. - С. 99-107.

Андрєєв О.В. Перспективи запозичення світової практики застосування протекціонізму для розвитку автомобілебудування / О.В. Андрєєв // Економіка та держава. - 2007. - №9. - С.64-66.

Андрєєв О.В. Перспективи розвитку державного регулювання у сфері автомобілебудування в Україні: теоретичні та практичні аспекти / О.В. Андрєєв // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2008. - № 4. - С. 5-10.

Андрєєв О.В. Концептуальні основи управління конкурентними перевагами підприємств / О.В. Андрєєв // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 4. - С. 10-13.

Андрєєв О.В. Теоретичні аспекти управління реструктуризацією підприємств автомобілебудування / О.В. Андрєєв // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2006. - № 6. - С. 12-15.

Андрєєв О.В. Механізми управління процесами реструктуризації підприємств автомобілебудування / О.В. Андрєєв // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2007. - № 1. - С. 12-18.

Андрєєв О.В. Система управління підприємством автомобілебудівної промисловості / О.В. Андрєєв // Інвестиції: практика та досвід. - 2007. - № 16. - С. 44-48.

Андрєєв О.В. Вплив факторів зовнішнього середовища на діяльність підприємств автомобілебудівної галузі / О.В. Андрєєв // Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія: Економіка. Вип.5. Інноваційні стратегії розвитку. - К., 2008. - С. 339-344.

Андрєєв О.В. Чинники впливу на розвиток підприємств автомобілебудівної промисловості в Україні / О.В. Андрєєв // Актуальні проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку економіки України: наук.-практ. конф., 27 лист. 2007 р.: матер. допов. - Х.: Вид-во ХАРІ НАДУ „Магістр”, 2007. - С.9-10.

Андрєєв О.В. Формування товарної політики на підприємствах автомобілебудування / О.В. Андрєєв // Європейські орієнтири муніципального управління: наук.-практ. конф. за між нар. Участю, 14 березня 2008 р.: матер. допов. / [за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка, Т.В. Іванової]. - К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2008. - Ч.2. - С. 185-187.

Андрєєв О.В. Економічні проблеми сертифікації транспортних засобів підприємств / О.В. Андрєєв // Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства: Міжнар. наук.-практ. конф., 21 берез. 2008 р.: тези допов.: 2 т.- Дніпропетровськ: ДДФА, 2008. - Т ІІ. - С. 7-8.

Андрєєв О.В. Маркетингова стратегія просування продукції автомобілебудування / О.В. Андрєєв // Управління сьогодні та завтра: Міжнар. управл. Форум, 15-16 травня 2008 р. / Університетські наукові записки: [часопис Хмельницького університету управління та права]. - № 3 (ІІ). Спецвипуск. - Хмельницький, 2008. - С. 276-277.

Андрєєв О.В. Оцінка впливу протекціонізму на показники ефективності управління автомобілебудівними підприємствами / О.В. Андрєєв // Стратегія забезпечення сталого розвитку України: міжнар. наук.-практ. конф., 20 травня 2008 р.: матер. допов.: у трьох частинах. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч.2. - С. 100-101.

Андрєєв О.В. Державна політика у процесі сертифікації легкових автомобілів / О.В. Андрєєв // Проблеми економіки й управління у промислових регіонах: міжрегіон. наук.-практ. конф., 22-24 травня 2008 р. - Запоріжжя: ЗНТУ, 2008. - С. 96-98.

Андрєєв О.В. Вплив процесу глобалізації на ринкову структуру автомобільного сектора / О.В. Андрєєв // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні: міжнар. наук.-практ. конф., 23-24 жовтня 2008 р.: матер. допов.: у трьох частинах. - К.: РВПС України НАН України, 2008. - Ч.1. - С.18-19.