Державне регулювання ринку житла в Україні - Автореферат

У дисертації обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження ринку житла, визначено соціально-економічні та історичні особливості формування й розвитку вітчизняного житлового ринку. Зясовано причини та цілі втручання держави в роботу ринку житла. Трансформаційні перетворення привели до докорінних змін в інституційній організації ринку житла внаслідок приватизації і комерціалізації, ліквідації централізованої системи розподілу житла, формування конкурентного середовища, розширення кола учасників ринку житла, утворення нових механізмів управління житловим фондом та придбання житла. Сучасний стан організації житлового ринку в Україні все ще характеризується наявністю елементів колишньої радянської моделі, що базувалася на принципі гарантованого державного забезпечення житлом, і несистемним запровадженням ринкових механізмів регулювання відносин у житловій сфері, відсутністю внутрішньо узгодженої системи інфраструктурного забезпечення та ін. У роботі використано: історичний та логічний методи - для дослідження еволюції виникнення житлової проблеми та підходів до її розвязання; абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення й формулювання висновків; економіко-статистичний - для аналізу тенденцій розвитку житлового будівництва та стану житлового фонду в Україні; методи аналізу і синтезу - для дослідження процесів формування та реалізації державної житлової політики; структурно-функціональний - для вивчення структури ринку житла та його функцій в економічній системі; експериментальний - для розробки системи концептуальних положень і заходів держави щодо розвитку ринку житла в Україні; порівняльного аналізу - для узагальнення зарубіжного досвіду у сфері державного регулювання ринку житла, управління житловим фондом; моделювання - для розробки актуальних напрямів та засобів державної житлової політики в Україні.У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади організації та регулювання ринку житла” - узагальнюються підходи до визначення сутності та структурування ринку житла у вітчизняній і зарубіжній науковій літературі, вивчаються історичні та соціально-економічні закономірності розвитку житлового ринку, методологічні підходи до формування системи державного регулювання житлових відносин. Узагальнення й аналіз результатів наукових досліджень дали підстави стверджувати, що категорія “житло” має непросту соціально-економічну природу. З економічного погляду ринок житла одночасно розглядається як запас (тобто сукупність усього збудованого житла) і як потік (тобто обсяг житлових послуг, або споживчих властивостей наявного житла), що визначає динаміку попиту, пропозиції та цін на житло як нерухомість та житлові послуги. Зважаючи на ступінь втручання держави в ринкові процеси у житловій сфері, а також беручи до уваги арсенал застосовуваних інструментів, у науковій літературі виділено три основні моделі державного регулювання ринку житла, що сформувались у розвинених країнах: соціал-демократичну, корпоративістську та ліберальну. Учасниками ринку житла є велика кількість субєктів, серед яких можна виділити базових учасників: власників житла, наймачів (орендарів) житла, покупців та продавців житла, без яких функціонування ринку неможливе.Перехід від жорсткого державного управління в цій сфері до застосування окремих ринкових регуляторів, відмова держави від ролі основного власника на житло, а також практично повна відсутність механізмів самостійної участі населення у вирішенні житлових проблем зумовили поглиблення кризових явищ, унаслідок чого житлова проблема стала однією з найбільш гострих в Україні. Діяльність держави не обмежується лише коригуванням дисфункцій ринку, а часто спрямована на вирішення й інших завдань, зокрема соціальних: створення прийнятних житлових умов для всіх категорій населення, забезпечення житлом осіб з низькими доходами, зменшення диференціації населення за забезпеченістю житлом і т.ін. Стратегічними цілями державної житлової політики в Україні мають стати: реалізація комплексного підходу до подолання кризових явищ у житловому будівництві шляхом подальшого вдосконалення нормативно-правової бази; створення сприятливих інвестиційних умов, подальше спрощення дозвільних процедур та безпосередня участь держави в інвестиційному процесі в житловому будівництві; зниження вартості житла шляхом запровадження економічних проектів з раціональними архітектурно-планувальними та технічними рішеннями, за сучасними технологіями та індустріальними методами будівництва; розвязання проблеми реконструкції житла із застосуванням сучасних енергозберігаючих технологій, матеріалів та обладнання; технічне переоснащення підприємств житлово-комунального господарства; створення таких механізмів управління житловим фондом, які забезпечать професійне конкурентне управління житловим фондом, що передбачає підвищення привабливості створення обєднань співвласників багатоквартирного будинку, розвиток конкуренції у сфері обслуговування житлового фонду; формування реальних договірних відносин у житлово-комунальному гос

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

На основі проведеного дослідження у дисертації запропоновано нове розвязання наукової проблеми, яка полягає в недостатності традиційних наукових підходів для формування та реалізації державної політики щодо ефективного регулювання ринку житла в умовах системних суспільно-економічних трансформацій. Узагальнення отриманих теоретичних і практичних результатів дало змогу сформулювати висновки та внести деякі пропозиції з удосконалення системи державного регулювання ринку житла в Україні.

1. Використані у роботі теоретичні підходи дали змогу встановити, що ринок житла є важливою складовою сучасних економічних систем, який виконує низку функцій, повязаних із фізіологічним, соціально-культурним та економічним відтворенням людини. Ринок житла має складну структуру, що визначається дуалістичним характером житла як обєкта його обігу, поєднанням у житлі принципово відмінних, але тісно взаємоповязаних фізичних та економічних форм: житлового фонду та житлових послуг. Виділення цих форм зумовлює необхідність застосування диференційованих підходів до вивчення їх ринкових параметрів: попиту, пропозиції, цін, субєктів обігу, інфраструктурного забезпечення.

2. Аналіз процесів формування вітчизняного ринку житла показав, що в дотрансформаційний період в умовах планової економіки зрівняльно-розподільчі відносини на ринку житла поєднувались із деякими елементами ринкових відносин (житлові кооперативи, будівництво і продаж приватних будинків тощо). Незважаючи на це формування ринку житла було повязано з певними труднощами, які, зрештою, призвели до кризового стану житлового сектору економіки України. Перехід від жорсткого державного управління в цій сфері до застосування окремих ринкових регуляторів, відмова держави від ролі основного власника на житло, а також практично повна відсутність механізмів самостійної участі населення у вирішенні житлових проблем зумовили поглиблення кризових явищ, унаслідок чого житлова проблема стала однією з найбільш гострих в Україні.

3. Причини державного втручання у ринок житла зумовлюються, насамперед, фундаментальною неспроможністю ринкового механізму саморегулювання. Держава при цьому коригує неефективний розподіл вигод і витрат на ринку житла та наближає його до рівноважного стану. Діяльність держави не обмежується лише коригуванням дисфункцій ринку, а часто спрямована на вирішення й інших завдань, зокрема соціальних: створення прийнятних житлових умов для всіх категорій населення, забезпечення житлом осіб з низькими доходами, зменшення диференціації населення за забезпеченістю житлом і т.ін. Сучасна держава використовує широкий арсенал засобів впливу на попит і пропозицію житла, сприяючи їх збалансуванню.

4. На сьогодні у світі використовуються різні моделі взаємовідносин держави та ринкових субєктів на ринку житла: соціал-демократична, корпоративістська та ліберальна. Доведено, що модель державного регулювання ринку житла в Україні має тяжіти до соціал-демократичної моделі, яка найбільше відповідає меті побудови в нашій країні соціально орієнтованої ринкової економіки.

5. Стратегічними цілями державної житлової політики в Україні мають стати: реалізація комплексного підходу до подолання кризових явищ у житловому будівництві шляхом подальшого вдосконалення нормативно-правової бази; створення сприятливих інвестиційних умов, подальше спрощення дозвільних процедур та безпосередня участь держави в інвестиційному процесі в житловому будівництві; зниження вартості житла шляхом запровадження економічних проектів з раціональними архітектурно-планувальними та технічними рішеннями, за сучасними технологіями та індустріальними методами будівництва; розвязання проблеми реконструкції житла із застосуванням сучасних енергозберігаючих технологій, матеріалів та обладнання; технічне переоснащення підприємств житлово-комунального господарства; створення таких механізмів управління житловим фондом, які забезпечать професійне конкурентне управління житловим фондом, що передбачає підвищення привабливості створення обєднань співвласників багатоквартирного будинку, розвиток конкуренції у сфері обслуговування житлового фонду; формування реальних договірних відносин у житлово-комунальному господарстві.

6. Установлено, що житлові відносини в Україні на сьогодні регулюються великою кількістю законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих у різний час (як в умовах адміністративно-командної економіки, так і в процесі ринкової трансформації національної економіки). Зазначене актуалізує потребу в прийнятті нового кодифікованого законодавчого акта, який регулюватиме всі правовідносини, що виникають у житловій сфері. Обґрунтовано, що новий Житловий кодекс має базуватись на цивілістичній парадигмі і не суперечити нормам чинного Цивільного кодексу України.

7. Інфраструктура ринку житла є його самостійною підсистемою і являє собою сукупність інституцій різних організаційно-правових форм, що опосередковують кругообіг житла, акти купівлі-продажу, або сукупність інститутів, систем, служб, підприємств, що обслуговують ринок житла і виконують певні функції щодо забезпечення нормального режиму його функціонування. Основними проблемами розвитку інфраструктури ринку житла в умовах трансформаційної економіки України є: відсутність інформаційної інфраструктури на ринку нерухомості; слабка інформованість населення у сфері страхування і втрата довіри до страхування в цілому, що не дає змоги використовувати потенціал страхування повною мірою; відсутність закону про ріелторську діяльність (складність юридичної перевірки майнових і житлових прав у звязку з правовою неврегульованістю питання); недостатній рівень професійної підготовки і брак досвіду роботи спеціалістів на ринку нерухомості.

8. Виявлено основні тенденції й особливості розвитку вітчизняного житлово-будівельного комплексу в ретроспективі. На підставі цього зроблено висновок про наявність системної кризи в житлово-будівельній галузі і міжгалузевий характер проблем, що виникли, для розвязання яких необхідна реалізація взаємоузгодженої за всіма напрямами і на всіх рівнях державної програми розвитку житлового будівництва. На сучасному етапі розвитку вітчизняного житлово-будівельного комплексу слід розробити й впровадити систему організаційно-економічних, фінансово-економічних і соціальних заходів, спрямованих на врівноваження обсягів попиту та пропозицій нового житла.

9. Доведено, що чинні програми державної підтримки окремих категорій громадян (молодь, військовослужбовці, працівники бюджетної сфери, інваліди та ін.) для розвязання житлової проблеми недостатньо ефективні, оскільки суттєво відрізняються одна від одної і містять різні механізми та підходи до їх реалізації. Зростання кількості таких програм за відсутності чітких пріоритетів державної житлової політики не відповідає наявним у держави фінансовим ресурсам. Це призвело до розпорошення бюджетних коштів, недофінансування програмних завдань і, як наслідок, недосягнення поставлених цілей. Запропоновано, що замість діючих на сьогодні державних програм доцільно розробити та прийняти одну, яка забезпечить дієві механізми задоволення житлових потреб громадян, створить єдині для всіх умови і стандарти, як це передбачено Конституцією України.

10. Установлено, що поняття “реновація”, “реконструкція”, “регенерація”, “модернізація”, “капітальний ремонт”, “відновлення житлового фонду” позначають різні форми простого або розширеного відтворення житла, які доповнюють одна одну і забезпечують безперервне використання житлового фонду. В умовах зниження обсягів будівництва нового житла та погіршення технічного стану існуючого житлового фонду в Україні найбільш перспективними способами покращення житлових умов громадян мають бути реконструкція і модернізація, що дають змогу не лише продовжити життєвий цикл житлового фонду, а й істотно поліпшити його якість, ліквідувати комунальне заселення, оснастити будинки сучасним інженерним устаткуванням, поліпшити архітектурну палітру фасадів будівель тощо.

11. Доведено, що без запровадження ефективної системи управління житловим фондом навіть за наявності достатнього фінансування на його утримання та ремонти неможливо розвязати накопичені проблеми в цій сфері. Власники окремих приміщень кожного будинку або групи будинків мають самостійно обирати спосіб управління житлом та форми і вартість його утримання. Завдання держави - законодавчо створити ринкові умови господарювання, однакові для підприємств і підприємців різних форм власності, забезпечити інформаційну та навчальну підтримку субєктів господарювання в цій сфері, контроль за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо розвитку житлової сфери та надавати допомогу малозабезпеченим верствам населення в отриманні якісних житлово-комунальних послуг.

12. У роботі зроблено висновок, що на сьогодні в Україні система фінансово-економічних механізмів фінансування будівництва житла перебуває на початковому етапі розвитку. Необхідно створити правові засади для впровадження додаткових фінансово-інвестиційних механізмів будівництва та придбання житла, доступного для громадян із середніми доходами, які потребують поліпшення житлових умов відповідно до законодавства. Головними механізмами забезпечення доступності житла в сучасних умовах визначено розвиток системи будівельних заощаджень та вдосконалення діючих механізмів державної підтримки громадян щодо будівництва та придбання житла, подальший розвиток іпотечного житлового кредитування, системи рефінансування житлових кредитів. Ці механізми справлятимуть суттєвий вплив на формування і розвиток ринку доступного житла, активізуючи платоспроможний попит, підвищення якого потрібно забезпечувати за рахунок достатнього збільшення пропозиції житла.

13. Розроблено науково-практичні рекомендації органам державної влади щодо механізмів розвязання житлової проблеми в країні та підвищення ефективності регулюючого впливу держави на ринок житла, зокрема: - Верховній Раді України переглянути підходи до кодифікації житлового законодавства, врегулювати на цивілістичних засадах відносини щодо виникнення і здійснення права власності на житло в багатоквартирних будинках;

- Верховній Раді України прийняти Закон України “Про ріелторську діяльність”, в якому передбачити принципи саморегулювання ринку ріелторських послуг шляхом закріплення функцій щодо встановлення професійних стандартів діяльності, сертифікації ріелторів, розвязання спорів, повязаних з діяльністю, за громадською організацією, яка обєднуватиме більшість професійних учасників ринку;

- Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України створити правові та організаційні засади для розвитку житлової кооперації, зокрема розробити та прийняти закони України: “Про житлові будівельно-ощадні каси”, “Про житлово-будівельні кооперативи”.

Кабінету Міністрів України та іншим центральним органам виконавчої влади при розробленні та реалізації державної житлової політики: - переглянути нормативно-правові акти, прийняті за часів СРСР, частину з них скасувати як такі, що практично не застососовуються в ринкових умовах господарювання (наприклад щодо взяття на кооперативний облік, правила обміну житлових приміщень);

- здійснювати подальше спрощення дозвільних процедур у сфері житлового будівництва шляхом запровадження заявного процесу затвердження проектів будівництва, що відповідають дозволеному використанню, встановлення декларативного принципу прийняття в експлуатацію закінчених будинків, поступового переходу до електронної обробки документів щодо надання дозволів;

- посилити вплив держави на ціноутворення на новозбудоване житло через стимулювання масового застосування типових проектів житлових будинків, зведення яких передбачає використання місцевих будівельних матеріалів, звільнення забудовників соціального та доступного житла від пайової участі в розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів;

- вжити комплекс заходів щодо сприяння реконструкції житлового фонду, підвищення його енергоефективності шляхом співфінансування мешканцями, муніципалітетами та державою проектів реконструкції житлових будинків; надання домовласникам цільових субсидій на оплату робіт з реконструкції; встановлення податкових пільг власникам житла у вигляді зменшення обєкта оподаткування на витрати з реконструкції; виділення державою дотацій муніципалітетам на проведення реконструкції; надання кредитів за зниженими процентними ставками та державних гарантій за кредитами тощо;

- удосконалити законодавчу базу з метою забезпечення чіткої та узгодженої правової основи для створення і діяльності обєднань співвласників житла, запровадження професійного управління житловим фондом.

список опублікованих автором праць за темою дисертації

Монографія

Олійник Н. І. Розвиток ринку житла в Україні: теорія та практика державного регулювання : монографія / Н. І. Олійник. - К. : НАДУ, 2011. - 288 с.

Статті у наукових фахових виданнях

Олійник Н. Розвиток інфраструктури ринку житла в Україні: актуальні проблеми та напрями державного регулювання / Наталія Олійник // Вісн. НАДУ. - 2011. - № 1. - С. 131-139.

Олійник Н. І. Проблемні питання формування ринку доступного житла в Україні / Н. І. Олійник // Фінансові механізми державного управління національною економікою : зб. наук. пр. ДОНДУУ. - Донецьк : ДОНДУУ, 2011. -Т. ХІІ. - Вип. 185. - С. 169-178. - (Серія “Державне управління”).

Олійник Н. Державна корекція збоїв ринкового механізму саморегулювання в житловій сфері / Наталія Олійник // Вісн. НАДУ. - 2010. - № 4. - С. 109-117.

Олійник Н. Зарубіжні моделі державного регулювання ринку житла: порівняльний аналіз / Наталія Олійник // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред.

Ю. В. Ковбасюка. - К. : НАДУ, 2010. - Вип. 2. - С. 71-80.

Олійник Н. Концептуальні засади державної житлової політики / Наталія Олійник // Вісн. НАДУ. - 2010. - № 1. - С. 96-104.

Олійник Н. Інноваційні механізми управління багатоквартирним житловим фондом / Наталія Олійник, Дмитро Левицький // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка. - К. : НАДУ, 2010. - Вип. 1. - С. 73-87. - Авторські с. 74-86.

Олійник Н. І. Удосконалення існуючої дозвільно-погоджувальної процедури у будівництві / Н. І. Олійник // Держава та регіони. - 2010. - № 1. - С. 75-80. - (Серія: Державне управління).

Олійник Н. І. Професійне управління житловим фондом як запорука його надійної експлуатації / Н. І. Олійник // Актуальні проблеми державного управління : зб. наук. пр. - Х. : Вид-во ХАРРІ НАДУ, “Магістр”, 2010. - № 2 (38). - С. 119-127.

Олійник Н. Шляхи фінансування капітального ремонту багатоквартирних будинків: досвід країн Східної Європи / Наталія Олійник // Наук. журн. “Менеджер” Вісн. ДОНДУУ. - 2009. - № 4 (50). - С. 157-164.

Олійник Н. Концептуальні підходи до формування стратегії реновації житлового фонду / Наталія Олійник // Вісн. НАДУ. - 2009. - № 4. - С. 71-79.

Олійник Н. Державні житлові програми: стан реалізації і шляхи вдосконалення системи будівництва та придбання житла для громадян / Наталія Олійник // Вісн. НАДУ. - 2009. - № 3. - С. 101-110.

Олійник Н. Досвід прибалтійських країн у проведенні модернізації житлового фонду / Наталія Олійник // Вісн. НАДУ. - 2009. - № 2. - С. 95-104.

Олійник Н. Становлення та розвиток ринку житла в умовах суспільно-економічних трансформацій в Україні / Наталія Олійник // Вісн. НАДУ. - 2009. - № 1. - С. 52-59.

Олійник Н. Житлове будівництво як фактор мультиплікативного зростання національної економіки / Наталія Олійник // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред. В. П. Приходька. - К. : НАДУ, 2009. - Вип. 2. - С. 70-74.

Олійник Н. Історико-економічний аналіз перетворень і основних тенденцій у житлово-будівельному комплексі України / Наталія Олійник // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред. В. П. Приходька. - К. : НАДУ, 2009. - Вип. 1. - С. 67-79.

Олійник Н. І. Зарубіжний досвід реконструкції житлового фонду / Н. І. Олійник // Державне управління: теорія та практика. - 2009. - № 2. - Режим доступу : http://nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2009_2/doc_pdf/Oliinyk.pdf

Олійник Н. І. Зарубіжний досвід управління житловим фондом /

Н. І. Олійник // Держава та регіони. - 2009. - № 3. - С. 212-216. - (Серія: Державне управління).

Олійник Н. І. Ринок житла: визначення, особливості та роль у соціально-економічному розвитку країни / Н. І. Олійник // Держава та регіони. - 2009. - № 2. - С. 121-125. - (Серія: Державне управління).

Олійник Н. І. Законодавче забезпечення функціонування ринку житла в Україні / Н. І. Олійник // Зб. наук. пр. ДОНДУУ. - Донецьк : ДОНДУУ, 2008. - Т. IX. - Вип. 108. - С. 114-125. - (Серія “Державне управління”).

Олійник Н. Зарубіжні системи житлового фінансування та субсидіювання малозабезпечених громадян / Наталія Олійник // Зб. наук. пр. НАДУ / за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна. - К. : НАДУ, 2008. - Вип. 2. - С. 101-111.

Олійник Н. Організаційно-економічні механізми удосконалення житлового будівництва України / Наталія Олійник // Вісн. НАДУ. - 2008. - № 3. - С. 93-100.

Олійник Н. Фінансові механізми будівництва (придбання) житла в Україні / Наталія Олійник // Вісн. НАДУ. - 2008. - № 4. - С. 76-83.

Тези доповідей, матеріали наукових конференцій

Олийнык Н. И. Реформирование системы управления жилищным фондом в Украине: проблемы и пути их решения / Н. И. Олийнык // Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования : VII Междунар. науч.-практ. конф. (Минск, 21-22 апр. 2011 г.) : сб. науч. ст. : в 2 ч. - Минск : Акад. упр. при Президенте Респ. Беларусь, 2011. - Ч. 2. - С. 42-44.

Олійник Н. І. Спрощення дозвільної системи як чинник інвестиційної привабливості житлового будівництва / Н. І. Олійник // Галузь науки “Державне управління”: історія, теорія, впровадження : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 28 трав. 2010 р. : у 2 т. / за заг. ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, С. В. Загороднюка. - К. : НАДУ, 2010. - Т. 1 - С. 469-471.

Олійник Н. І. Сутність, принципи і складові житлової політики України / Н. І. Олійник // Державне управління та місцеве самоврядування : тези Х Міжнар. наук. конгресу, 26 берез. 2010 р. - Х. : Вид-во ХАРРІ НАДУ “Магістр”, 2010. - С. 226-228.

Олійник Н. І. Проблеми відновлювальних процесів у житловій сфері: регіональні аспекти / Н. І. Олійник // Проблеми формування нової економіки XXI століття : матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф., Дніпропетровськ, 25-26 груд. 2009 р. : в 5 т. - Дніпропетровськ : Біла К. О., 2009. - Т. 3. - С. 30-34.

Олійник Н. І. Формування національного ринку житла в умовах суспільно-економічних трансформацій / Н. І. Олійник // Економіка. Суспільство. Влада. Актуальні проблеми державного управління в умовах економічних і суспільних трансформацій : матеріали методолог. семінарів кафедри екон. теорії та історії економіки / за заг. наук. ред. В. Г. Бодрова. - К. : НАДУ, 2010. - С. 65-73.

Ресурсний потенціал міст районного значення у соціально-економічному розвитку країни : матеріали засідання “Круглого столу” / за ред. С. О. Білої. - К. : НІСД, 2009. - 128 с. - Авторські с. 49-51.

Олійник Н. Зарубіжний досвід модернізації житлового фонду: регіональні аспекти / Наталія Олійник // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : матеріали підсумк. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Одеса, 30 жовт. 2009 р. : у 2 т. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2009. - Т. 2. - С. 102-104.

Олійник Н. І. Розвиток житлового будівництва як фактор зростання національної економіки / Н. І. Олійник // Інституціональні зміни системи державного управління України в умовах суспільних трансформацій та посилення вимог антикорупційного законодавства : зб. матеріалів семінару / редкол. : В. М. Огаренко, О. Г. Мордвінов та ін. - Запоріжжя : Вид-во КПУ, 2009. - С. 245-246.

Олійник Н. І. Актуальні проблеми формування ринку доступного житла в Україні / Н. І. Олійник // Демократичне врядування: наука, освіта, практика : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 29 трав. 2009 р. : у 4 т. / за заг. ред. В. П. Приходька, С. В. Загороднюка. - К. : НАДУ, 2009. - Т. 3. - С. 139-142.

Олійник Н. І. Історичні аспекти становлення ринку житла в Україні / Н. І. Олійник // Розвиток продуктивних сил в Україні від В. І. Вернадського до сьогодення : матеріали міжнар. наук. конф., Київ, 20 берез. 2009 р. : у 3 ч. - К. : РВПС України НАН України, 2009. - Ч. 3. - С. 334-336.

Олійник Н. І. Регіональні виміри житлового будівництва в Україні /

Н. І. Олійник // Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації : матеріали підсумк. наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Одеса, 31 жовт. 2008 р. - Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2008. - С. 314-316.

Олійник Н. І. Технічне регулювання будівельного комплексу як основа впровадження інновацій у галузь / Н. І. Олійник // Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 23-24 жовт. 2008 р. : у 3 ч. - К. : РВПС України НАН України, 2008. - Ч. 1. - С. 262-263.

Олійник Н. І. Формування та вивчення громадської думки у сфері будівництва та містобудування - як складова демократичного врядування /

Н. І. Олійник // Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 30 трав. 2008 р. : у 3 т. / за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна. - К. : НАДУ, 2008. - Т. 2. - С. 207-209.

Олійник Н. І. Підвищення ролі громадської участі у реформуванні житлово-комунального господарства - пріоритетний напрямок діяльності Мінбуду України / Н. І. Олійник, К. Р. Сафіуліна // Зб. доп. Міжнар. конгресу “ЕТЕВК-2007”, Ялта, 22-26 трав. 2007 р. - К. : [б.в.], 2007. - С. 441-446. - Авторські с. 441-444.

Размещено на .ru