Визначення соціально-економічної сутності, принципів і структури системи продовольчого забезпечення. Теоретичне обґрунтування напрямів ефективної взаємодії великого і малого підприємництва. Підхід до формування цінового та біржового механізмів впливу.
Особливо актуальною вона є для країн, що розвиваються, і держав з перехідною економікою, де через слабку розвиненість і неефективність сільськогосподарського виробництва, низьку платоспроможність населення душове споживання корисних продуктів харчування значно нижче від прийнятих медичних норм. Масштабне розмежування повноважень центру та регіонів значною мірою підвищило роль і відповідальність останніх за вирішення багатьох соціально-економічних питань, включаючи продовольче забезпечення населення. У звязку із цим виникає необхідність дослідження та розробки організаційно-економічного механізму продовольчого забезпечення регіону як системи державної продовольчої політики. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що за умов використання ефективних механізмів державного регулювання й управління системи продовольчого забезпечення на рівні країни та окремого регіону, визначення напрямів випереджального розвитку АПК у регіонах продовольчий ринок України досягне оптимального стану та забезпечить сталий економічний розвиток держави. обґрунтовано й конкретизовано поняття системи продовольчого забезпечення як сукупності підсистем виробництва сільськогосподарської продукції, її переробки, розподілу, обміну, кінцевого споживання і взаємозвязків між ними на основі платоспроможного попиту населення на продукти харчування з метою задоволення їх потреб і забезпечення продовольчої безпеки країни (регіону), що дають змогу виділити пріоритети органів державної влади з регулювання та розвитку системи продовольчого забезпечення;У першому розділі - "Теоретико-методологічні основи формування та розвитку продовольчого забезпечення" - розкрито генезис наукової думки щодо дослідження проблеми державного регулювання продовольчого забезпечення, досліджено соціально-економічну сутність, принципи і структуру системи продовольчого забезпечення, проаналізовано принципи та методи, інструменти державного регулювання продовольчого забезпечення в контексті міжнародного досвіду, запропоновано регіональний підхід до вирішення проблеми продовольчого забезпечення. До загальних принципів ми відносимо: підвищення реальних доходів населення за рахунок збільшення зайнятості, зростання рівня оплати праці й соціальних виплат як умов підвищення платоспроможного попиту та на їх основі економічної доступності продовольства; стимулювання розвитку підприємницької діяльності в харчовій і переробній промисловості з метою раціонального використання сировини, повного задоволення попиту різних груп населення, включаючи потреби в дієтичному, лікувальному харчуванні, у дешевих продуктах для малозабезпечених верств населення; підтримка агробізнесу з метою забезпечення необхідної рентабельності, що дає змогу здійснювати розширене відтворення; захист інтересів споживачів продовольства шляхом регулювання ринкових цін; здійснення системи соціальної підтримки рівня споживання продовольства малозабезпеченими шарами населення; контроль якості продовольства, що реалізовується, гарантує його безпеку. У регіонах, з яких вивозять продовольство, виробництво надлишкової кількості продовольства за законами ринку зумовлює достатню внутрішньорегіональну пропозицію продовольчих товарів і встановлення на них нижчих, ніж в інших регіонах, ринкових цін. Діяльність державних органів регіонів, з яких вивозять продовольство, з метою задоволення місцевих потреб у продуктах харчування покликана: сприяти місцевим підприємцям у розвитку виробничого потенціалу своїх підприємств; сприяти комерційній діяльності місцевих підприємців на агропродовольчих ринках інших регіонів; сприяти формуванню оптимальної виробничої структури регіонального агробізнесу; формувати єдину для регіону систему продовольчого забезпечення на основі створення умов для взаємодії підприємницьких структур - різного масштабу, спеціалізації та різних форм господарювання. Нами виділено основні критерії й параметри продовольчого забезпечення: ступінь задоволення фізіологічних потреб населення в поживних речовинах і енергії, відповідність раціону харчування людини вимогам мінімізації в продуктах харчування, шкідливих для її здоровя речовин; рівень фізичної та економічної доступності продуктів харчування різних груп населення; стабільність цін на продовольчому ринку; ступінь незалежності забезпечення громадян продуктами харчування й ресурсного забезпечення агропромислового комплексу від імпортних постачань; рівень і темпи розвитку галузей вітчизняного агропромислового комплексу, можливості забезпечення їх розширеного відтворення; розміри стратегічного запасу продовольства в державному резерві й оперативних продовольчих резервів.Якщо до ХІХ ст. продовольча проблема і її вирішення були зумовлені зростанням чисельності населення і збільшенням його потреб у продуктах харчування, природно-географічними і кліматичними умовами та повязаною з ними наявністю природних ресурсів, то в ХХ ст. ця проблема отримала якісно нове бачення і була зумовлена наявністю спеціальних засобів виробництва, поширенням НТП, рівнем продукти
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
