Державне регулювання природних монополій - Курсовая работа

Закон конкуренції - один з найважливіших загальних економічних законів товарного виробництва, який виражає постійну залежність між собою учасників процесу виробництва і споживання товарів, їх постійну боротьбу, яка примушує удосконалювати процес виробництва, застосовувати досягнення науково-технічного прогресу, впроваджувати нові форми організації виробництва, прогресивні системи заробітної плати, тобто здійснювати все, що дає змогу завоювати ринок. Коли має місце природня монополія, неможливе використання жодної альтернативи що до неї і тому єдиним шляхом її подальшого розвитку (або запобігання деградації) та попередження зловживання її монопольного становища є державне регулювання. Якщо раніше високий рівень монополізму значною мірою характеризувався наявністю великої кількості монопольних структур у виробничій сфері, то тепер вони швидко виникають у сфері реалізації і, навіть, у сфері надання адміністративних послуг. В економіці будь-якої держави існують природні монополії - окремі випадки і сфери господарювання, в яких монополістична організація є економічно неминучою і обґрунтованою.Перш ніж зрозуміти, як саме регулюються природні монополії, розглянемо поняття «монополія» взагалі, та визначимо, що таке природна монополія і які фактори призводять до її виникнення. Отже, монополія - це тип структури ринку, у якому існує тільки один продавець, що контролює всю галузь виробництва певного товару, що не має близького замінника. Ринок, на якому панує монополія, являє собою повну протилежність конкурентному ринку, де є багато конкурентів, що пропонують для продажу стандартизовані товари.Природна монополія виникла внаслідок обєктивних причин. Ці галузі зосереджує, як правило, у своїх руках держава (хоча в такій країні, як США, які можуть бути взяті за приклад як провідна держава світу, телефонний звязок, приміром, концентрується переважно у руках приватних фірм, таких як АТ&T, яка взагалі є фірмою, що має найбільшу кількість акціонерів в Сполучених Штатах). Проте, варто зазначити, що в таких галузях, як газова промисловість, електроенергетика, залізничний транспорт і звязок, тільки частина видів господарської діяльності насправді належить до природної монополії. Такі галузі звязку, як міжміський і міжнародний телефонний звязок, в принципі, також не повинні розглядатися як природні монополії. Але поки що в Україні в багатьох випадках місцеві телефонні мережі при їх нинішньому технологічному рівні зараховуються до природних монополій.Важливо враховувати, що сфери діяльності природних монополій, визначені ст. У звязку з цим процес ідентифікації природних монополій має доповнюватись також їх класифікацією за критеріями, важливими для цілей регулювання. Таку класифікацію доцільно здійснювати за територіальними межами ринків, галузевою приналежністю, часовою привязкою, ступенем поєднання з іншими видами монополій та формами власності. Монополії, що діють на загальнодержавному ринку (загальнодержавні природні монополії). 2. Монополії, що діють на ринках, територіальні (географічні) межі яких охоплюють територію окремого регіону, у тому числі частини відповідного регіону; територію декількох регіонів, у тому числі частини декількох регіонів (локальні природні монополії)Як відомо, держава має великі можливості щодо впливу на економічний розвиток країни та окремі сфери економіки, в тому числі на природні монополії. Встановлюючи ті чи інші правила поведінки на законодавчому рівні, вона може як стимулювати розвиток виробничих відносин, так і гальмувати їх, відігравати як прогресивну, так і регресивну роль в економічному та соціальному розвитку країни. Якщо компанія, що є монополістом на певному ринку товарів і послуг, діє без обмежень ззовні, то дуже швидко ціни на пропоновані нею товари/послуги зростають, а їх якість стрімко падає. Самим яскравим прикладом технологічної сліпоти великих компаній може бути недавній випадок створення й запуску багаторазового космічного корабля, Який коштує лише лічені десятки мільйонів доларів. Застосувавши технологію "літакового" виходу в космос, невелика фірма втерла ніс десятку космічних держав, які щорічно витрачають на лічені запуски за технологією середини минулого століття десятки й сотні мільярдів доларів платників податків.В Україні Закон «Про природні монополії» обговорювався 5 років - з 1995 до 2000 року. Зокрема, дехто вважав, що закон настільки зарегламентовує діяльність субєктів природних монополій, що унеможливить надходження інвестицій на їхній розвиток і взагалі суперечитиме ринковому принципу побудови економіки. Інші доводили, що закон зобовяже природні монополії постачати продукцію й надавати послуги неплатоспроможним споживачам. Закон України про природні монополії визначає правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності субєктів природних монополій в Україні. Законодавство України про природні монополії складається з цього Закону, Повітряного кодексу України, Кодексу торговельного мореплавства України, законів України "Про

План

Вступ

І. Поняття монополії та її види. Природна монополія

1. Монополія. Види монополій

2. Сутність природної монополії

1) Виникнення природних монополій та їх загальна характеристика

2) Критерії, що визначають природні монополії

3) Класифікація природних монополій

ІІ. Регулювання природних монополій

1. Передумови втручання держави в регулювання монополій

2. Закон України Про природні монополії

1) Загальна сутність Закону

2) Органи, які регулюють діяльність субєктів природних монополій

3) Предмет регулювання діяльності субєктів природних монополій

4) Принципи регулювання діяльності субєктів природних монополій

3. Світова практика регулювання природних монополій

ІІІ. Регулювання природних монополій на прикладі житлово-комунальних послуг

Висновки

Перелік літератури