Державне регулювання організаційних змін в теплоенергетиці житлово-комунального господарства України - Автореферат

Повільна реалізація державних програм і планів з реформування ЖКГ, у тому числі й теплоенергетичної підгалузі, зумовлює необхідність удосконалення механізму державного регулювання теплоенергетики в напрямі підвищення соціально-економічної ефективності функціонування субєктів господарювання на основі їх інноваційного розвитку, зокрема через стимулювання організаційних змін. Аналіз вітчизняних і зарубіжних науково-практичних розробок із вказаної проблематики підтверджує зростаюче значення гармонізації пріоритетів державного регулювання та механізмів управління організаційними змінами на мікрорівні для забезпечення системної взаємодії субєктів господарювання, послідовного розширення і закріплення їх самостійності та розвитку в межах існуючої системи державного регулювання економіки. Тому, поряд з існуючою необхідністю перегляду ряду принципових положень системи управління стратегічним розвитком теплоенергетичної підгалузі ЖКГ України, наростає потреба у окресленні пріоритетних напрямів удосконалення механізму державного регулювання у сфері ЖКГ та розробленні концептуальних засад інституціоналізації таких перетворень на макрорівні. Дисертація виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Тернопільського національного економічного університету в межах науково-дослідних тем: «Розробка методики корпоративного управління розвитком статутної діяльності» (номер державної реєстрації 0103U000142), в межах якої автором особисто виконано розділ «Стратегічне управління організаційними змінами в корпораціях»; «Дослідження управлінських інновацій у формуванні конкурентних переваг» (номер державної реєстрації 0106U009966), в межах якої автором особисто виконано розділ «Формування інституціонального забезпечення управління організаційними змінами в теплоенергетиці житлово-комунального господарства України». Досягнення визначеної мети зумовило необхідність використання таких методів дослідження: історичного аналізу - для вивчення еволюції категорій «організаційні зміни», «державне регулювання» й «інституціональне забезпечення організаційних змін»; діалектичного, системного і абстрактно-логічного аналізу - для виявлення сутності державного регулювання в підгалузі; порівняльного аналізу - для визначення пріоритетів державного регулювання організаційних змін у теплоенергетичній підгалузі ЖКГ; статистичного аналізу - для обґрунтування необхідності зміни пріоритетів стратегічного державного управління в підгалузі; економіко-математичних - для розроблення підходів до формування двоставкових тарифів на послуги централізованого теплопостачання.У першому розділі «Теоретичні і методологічні основи державного регулювання організаційних змін в теплоенергетиці житлово-комунального господарства України» досліджено сутність та характерні особливості державного регулювання організаційних змін у теплоенергетиці ЖКГ України, визначено теоретичні засади державного регулювання низькоконкурентного ринку та виявлено вплив на його функціонування інституціонального середовища теплоенергетичної підгалузі ЖКГ. Дослідження спектру проблем, які потребують вирішення при реалізації організаційних змін, дозволило виокремити активи підприємств теплоенергетики ЖКГ в основний обєкт трансформацій і трактувати організаційні зміни як перетворення матеріальних і нематеріальних активів організації в межах обраної корпоративної стратегії через впровадження різнорівневих інновацій, які в межах чинного механізму державного регулювання економіки орієнтовані на забезпечення інноваційного розвитку та задоволення суспільних потреб. Трансформаційні перетворення на підприємствах теплоенергетики ЖКГ України належать до категорії комбінованих організаційних змін, оскільки їх реалізація залежить від змісту регулювання на макрорівні процедур тарифоутворення, бюджетного дотування, встановлених цін на природний газ, виробництва, транспортування й надання теплопослуг, а на мезорівні - від рішень місцевих органів виконавчої влади щодо розміру тарифів на відповідні послуги, оптимізації схем теплопостачання (їх децентралізації), передачі в управління комунальних обєктів, субвенціювання з місцевого бюджету тощо. У другому розділі «Діагностика управління організаційними змінами у теплоенергетиці житлово-комунального господарства» проведено аналіз тенденцій макроекономічного регулювання теплоенергетики ЖКГ та встановлено характер впливу найвагоміших чинників середовища змін (ресурсозбереження, державного дотування, тарифної політики, ліцензування, відносин контрактації, ступеня демонополізації ринку) на рівень соціально-економічної ефективності таких перетворень у підгалузі. У третьому розділі «Удосконалення механізму державного регулювання організаційних змін у теплоенергетиці житлово-комунального господарства України» сформовано концептуальне бачення моделі удосконалення механізму державного регулювання організаційних змін у підгалузі, обгрунтовано економічну доцільність і необхідність імплементації елементів ресурсозбереження у цей механізм, а також запропоновано підхід до уд

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ