Державне регулювання оподатковування АПК - Автореферат

Актуальність теми дослідження визначається недосконалістю оподатковування АПК в Україні, що, з одного боку, стримує ріст економічної ефективності цієї найважливішої частини національного господарства, з іншого боку - знижує цінову доступність продовольства широких прошарків населення, підсилюючи тим самим бідність і соціальне розшарування суспільства. Аналіз наукових праць по державному регулюванню економіки українських і закордонних авторів показує широкий спектр незбіжних оцінок існуючої системи оподатковування в умовах ринкової трансформації економіки. Відсутність власних інвестиційних ресурсів АПК створює економічні передумови немонетарних форм розрахунку (бартеру), змушує звертатися за банківськими кредитами, що ще більше послабляє економіку цього підкомплексу в силу високих банківських відсотків. Низька економічна ефективність АПК, вимушений імпорт продовольчого зерна в нашу країну в 2003 р. після активного його експорту в 2002 р. активізували наукову дискусію пошуку більш ефективної системи державного регулювання АПК через оподатковування. З метою забезпечення вірогідності й обґрунтованості результатів дослідження був використаний широкий спектр загальнонаукових методів: - теоретичних узагальнень і порівнянь - для розкриття змісту понятійного апарата державного регулювання економічних процесів з метою забезпечення конкурентноздатності вітчизняних продовольчих товарів на внутрішньому і зовнішньому ринках;У першому розділі "Науково-теоретичні основи державного регулювання АПК" представлена характеристика сучасного стану державного регулювання національного господарства й АПК України, зокрема, де оподатковування виступає ключовою ланкою. Як елементи податків у системі державного регулювання економічними процесами в національному господарстві нашої країни розглянуто ставку податку, обєкт податку, базу оподатковування, джерела податку, податковий період, термін сплати податку, податкові пільги. Саме вони, а не податки в чистому виді, у даний час істотно впливають на формування собівартості, ціни реалізації сільськогосподарської сировини, а, у кінцевому рахунку, рентабельності виробництва сільського господарства - ключової сфери АПК, як підсистеми національного господарства України. Ці питання автором розглянуті в контексті структури витрат на один гектар зернових культур в особистих підсобних господарства, що, як відомо, мають специфічну форму державного регулювання. Автор прийшов до висновку, що в даний час державне регулювання через систему оподатковування АПК знаходиться в стадії пошуку оптимального поєднання структури податків, співвідношення податкового навантаження по ІІ і ІІІ сферах АПК: виробництво сировини, його переробка і реалізація.Дослідження системи державного регулювання АПК, як багатофункціонального комплексу національного господарства, через оподатковування показало, що в різних країнах на різних етапах розвитку застосовувалися неоднакові підходи і механізми системи оподатковування. На наш погляд, система оподатковування мясного підкомплексу методологічно може базуватися на вирівнюванні рівня рентабельності у всіх сферах АПК, а в самому мясному підкомплексі - по всьому маркетинговому замкнутому ланцюзі: виробництво кормів - вирощування тварин і птахів - переробка мяса тварин - реалізація. На жаль, дотепер у документах, що визначають державного регулювання зовнішнього економічного середовища розвитку АПК, у рамках національного господарства домінують однобічні підходи, суть яких за останні 5 років (1999-2006 р.) виявлялася в спробах розрізненого по ланцюзі виробництва кінцевої продукції, фрагментарного по сферах АПК часткового згладжування гострих цінових ситуацій, що періодично виникають на внутрішньому мясному ринку. У процесі досліджень по кожній з підгалузей (мясному та молочному скотарству, свинарству, мясному птахівництву та ін.) можна буде порівняти вітчизняний рівень технології виробництва за формою і глибиною поділу і кооперації праці, рівнем, досягнутому у 1990 р., результативних показників по витратах кормів, праці, собівартості одиниці продукції по зонах країни: Степу, Лісостепу, Полісся й іншим. На такій конкретній базі доцільно прийняти довгострокову Програму відродження села, у якій державне регулювання АПК через оподаткування буде виступати одним із ключових функціональних блоків системи державного стимулювання комплексного розвитку сільської території - просторової основи національного господарства.

2. Основний зміст роботи

Дослідження системи державного регулювання АПК, як багатофункціонального комплексу національного господарства, через оподатковування показало, що в різних країнах на різних етапах розвитку застосовувалися неоднакові підходи і механізми системи оподатковування.

1. Податкове стимулювання агропромислового комплексу умовно можна розділити на два види. Перший являє собою систему податкових знижок за обсяг виробленої продукції, тобто, знижки дають пільгу виробнику сільськогосподарської продукції пропорційно збільшенню загальних розмірів витрат товаровиробника. Механізм цієї форми податкового стимулювання через знижки, на наш погляд, недоцільний у даний час в Україні. Іншою формою податкових знижок є прирістний. Суть його полягає в тому, що з оподатковуваного доходу вираховуються суми на інноваційний розвиток (придбання посівного матеріалу високих репродукцій, елітного племінного молодняку худоби і птиці, освоєння нової енергозберігаючої техніки, технологій і ін.). На наш погляд, для стійко визнаних генераторів базових інновацій, якими є державні племінні заводи й елітно-насінницькі господарства, саме ця форма податкових знижок може бути найбільш ефективною.

2. Авторська позиція по цьому питанню зводиться до наступного. При розробці методології оподатковування АПК у системі державного регулювання необхідно враховувати особливу роль, що виконують сільські території в розвитку держави. Відмінними рисами авторських пропозицій є те, що в якості системоутворюючих елементів сільської території ми розглядаємо територіально-просторове, соціальне, виробниче, природне середовище, що забезпечує і зберігає історичну память нації. Тобто, усі вищевказані фактори в процесі державного регулювання АПК виступають одночасно поза часовим звязком. Хоча вони не мають кількісного обліку і виміру, їхній вплив прямо й опосередковано змінює історичний вигляд села. Система оподатковування практично регулює лише виробничу функцію сільських територій і сільського населення на шкоду всім іншим. Тому деградація сільського господарства на більшій частині території України в даний час є закономірним наслідком непродуманої, однобічної орієнтації на збільшення поточних доходів бюджетів усіх рівнів.

3. На наш погляд, система оподатковування мясного підкомплексу методологічно може базуватися на вирівнюванні рівня рентабельності у всіх сферах АПК, а в самому мясному підкомплексі - по всьому маркетинговому замкнутому ланцюзі: виробництво кормів - вирощування тварин і птахів - переробка мяса тварин - реалізація. На жаль, дотепер у документах, що визначають державного регулювання зовнішнього економічного середовища розвитку АПК, у рамках національного господарства домінують однобічні підходи, суть яких за останні 5 років (1999-2006 р.) виявлялася в спробах розрізненого по ланцюзі виробництва кінцевої продукції, фрагментарного по сферах АПК часткового згладжування гострих цінових ситуацій, що періодично виникають на внутрішньому мясному ринку.

4. Перед вступом України у СОТ і ЄС, на наш погляд, назріла гостра необхідність силами провідних державних наукових установ виконати комплексні наукові дослідження. У процесі досліджень по кожній з підгалузей (мясному та молочному скотарству, свинарству, мясному птахівництву та ін.) можна буде порівняти вітчизняний рівень технології виробництва за формою і глибиною поділу і кооперації праці, рівнем, досягнутому у 1990 р., результативних показників по витратах кормів, праці, собівартості одиниці продукції по зонах країни: Степу, Лісостепу, Полісся й іншим. На такій конкретній базі доцільно прийняти довгострокову Програму відродження села, у якій державне регулювання АПК через оподаткування буде виступати одним із ключових функціональних блоків системи державного стимулювання комплексного розвитку сільської території - просторової основи національного господарства.

5. На наш погляд, заслуговує на підвищену увагу досвід Китаю, де за останні 5 років зусиллями держави виділені національні пріоритети на базі історично сформованих центрів виробництва основних видів мяса: баранини, свинини, яловичини й інших. Без опори на історично сформовані зони інтенсивного концентрованого виробництва, в основі яких лежить максимальне використання пасовищних кормів, інтенсивне виробництво ведучих кормових культур (сої, гороху, кукурудзи, ячменя, багаторічних бобових трав і інших) не можливо забезпечити стійке виробництво мяса, що при переробці на будь-які види кінцевої продукції могло б мати конкурентні за ціною показники з аналогами країн Європейського Союзу.

6. З метою стабілізації роздрібних цін на продовольчі товари і підвищення платоспроможного попиту населення доцільне зниження (або скасування) ставки ПДВ на основні продовольчі товари (хлібобулочні, молочні, мясні). Ставки ПДВ на продукцію сільського господарства не повинні перевищувати 10% на першому етапі реформування системи стягування ПДВ із можливою перспективою її диференціації на окремі види продукції в межах від 0 до 10%.

7. Проблему стягнення ПДВ доцільно вирішувати за допомогою надання сільгоспвиробникам права визначати в індивідуальному порядку термін сплати ПДВ, у залежності від обсягів реалізації продукції протягом року і появи джерела сплати ПДВ. Це дозволить нівелювати проблему сезонності галузей виробництва продовольчої сировини. Оскільки у тваринницьких господарствах реалізація продукції відбувається більш рівномірно протягом року, ніж на підприємствах рослинницької спеціалізації (фермерські господарства), то повний розрахунок по сплаті ПДВ у бюджет доцільно проводити за підсумками повного сільськогосподарського року.

8. Класифікація автором соціально-економічних факторів, що впливають на державне регулювання АПК через оподатковування, на наш погляд, показує, що без врахування всієї сукупності факторів, які супроводжують виробничо-економічну діяльність сільського населення, неможливо сформувати ефективну систему державного регулювання оподатковування АПК. Оподатковування АПК не повинне виконувати деструктивну, руйнівну і гальмуючу функцію розвитку національного господарства, навпаки, ринковими методами стимулювати стійкий процес зближення по якості і ціні нашої продукції з кращими закордонними аналогами.

9. На наш погляд, необхідне збереження пільгового режиму оподатковування аграрного сектора для виходу його із системної кризи. Однак він повинний мати диференційований характер, виконувати, насамперед, стимулюючу роль по зниженню енергоємності виробництва. Після того, як будуть досягнуті позитивні і стабільні результати (нарощування обсягів виробництва продукції і підвищення рівня його рентабельності не нижче рівня 35-40%) можна буде переглянути принципи оподатковування цієї сфери АПК. Назріла необхідність створити і впровадити механізми прозорого оподатковування сільгосппідприємств із метою твердого припинення відхилень від їхньої сплати. Принцип "податки повинні платити всі" повинний бути визначальним і непорушним у всіх сферах АПК, як і в національному господарстві в цілому.

оподаткування економічний ринковий

1. Семенец Е.Я. Налогообложение как фактор государственного регулирования фермерского сектора АПК // Ринкова трансформація економіки АПК: Кол. монографія у 4-х ч. / За ред. П.Т. Саблука, В.Я. Амбросова, Г.Є. Мазнєва. Ч. 3. "Фінансово-кредитна система". - К.: ІАЕ, 2002. - С. 255-257.

2. Семенец Е.Я. Налоги в системе государственного регулирования: опыт развитых стран // Социальная экономика. - 2002. - № 3. - С. 24-29.

3. Семенец Е.Я. Государственное регулирование АПК через налоговую систему // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. - 2005. - № 650, Економічна серія. - С. 139-143.

4. Семенець Є.Я. Державна підтримка сільського господарства України в контексті євроінтеграції // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць Національної академії державного управління при Президентові України. "Харківський регіональний інститут державного управління". Наукове видання у 2-х ч. Ч. 2. - 2005. - С. 148-157.

5. Андрусенко Г.А., Семенец Е.Я. Государственное регулирование и поддержка экономики аграрного сектора Украины // Материалы Международной научно-практической конференции. - Минск, 21-22 апреля 2005. - С. 60-64. Автору належить аналіз і обґрунтованість концептуальних підходів державної підтримки АПК України.

6. Семенец Е.Я. Теоретические, методологические и практические аспекты налогообложения в Украине. Проблемы реформирования налоговой системы на современном этапе // Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки: Матеріали УІ-ї Міжнар. наук.-практ. конф. - Донецьк: ДОНДУЕТ, 2006. - С. 177-181.

7. Семенец Е.Я. НДС: проблемы администрирования // Налоговый курьер. - 2007. - № 1(121). - С. 57-58.

8. Семенец Е.Я. Цикличность налоговых реформ в системе государственного регулирования экономики развитых стран // Материалы Международной научной конференции "Социальные трансформации в социокультурной динамике 20-21 веков: реверсивно-циклическая парадигма. - К.: Национальная академия управления, 2007. - С. 188-194.

Размещено на .ru