Державне регулювання інноваційного розвитку легкої промисловості України - Автореферат

Усвідомлення актуальності інноваційного розвитку легкої промисловості для України потребує розроблення перспективних шляхів формування інноваційної моделі організації національної економіки. Тому, актуальним та вкрай необхідним для легкої промисловості є державне регулювання інноваційного розвитку, що повинно формувати ефективний організаційно-економічний механізм, який включає комплекс напрямів, методів, інструментів впливу держави на інноваційні процеси в цій сфері. Відзначаючи наукову та практичну значущість наявних знань у царині регулювання інноваційних процесів, зазначимо, що актуальним залишаються проблеми формування державної політики інноваційного розвитку легкої промисловості, пошуку альтернативних джерел фінансування інноваційної діяльності на підприємствах даної сфери, створення сприятливих умов на державному та регіональному рівнях організаційно-економічного механізму підтримки інноваційного розвитку промисловості. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри фінансів Чернігівського державного інституту економіки і управління в межах наукової теми: ,,Стратегія і тактика удосконалення політики сталого розвитку України в контексті євроінтеграційних процесів” (номер державної реєстрації 0112U004276), де автором досліджено сучасний стан державного регулювання інноваційного розвитку легкої промисловості та запропоновані напрямки його вдосконалення. У процесі вирішення поставлених завдань у дисертаційній роботі застосовано загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання: історико-логічний метод - для дослідження еволюції постановки проблеми й наступності її вирішення; абстрактний - для теоретичного узагальнення й формування висновків; економіко-статистичний - для аналізу сучасного стану державного регулювання інноваційного розвитку легкої промисловості; аналізу і синтезу - для розробки системи інформаційно-аналітичного забезпечення розвитку інновацій, експериментальний - для розробки системи концептуальних положень і заходів стратегії інноваційного розвитку легкої промисловості України; порівняльного аналізу - для зіставлення ефективних форм і механізмів державної підтримки розвитку легкої промисловості України.У першому розділі ,,Теоретичні засади державного регулювання інноваційного розвитку легкої промисловості” на основі аналізу та узагальнення теоретичних і методичних положень зясовано економічну сутність та різні підходи до визначення категорії ,,інновація”, ознаки її класифікації в сучасній економічній теорії. Досліджено зарубіжний і вітчизняний досвід державного регулювання інноваційного розвитку легкої промисловості. економічний інноваційний державний При розгляді сутності інновацій було взято за основу існуючі концепції теорій інновацій, а саме: теорію циклічності розвитку (М. Визначено, що пріоритетним для легкої промисловості є розвиток за інноваційним сценарієм з виробництва наукоємних технологій з глибокою переробкою сировинних ресурсів, нових технологій, екологічно безпечних препаратів та принципово нових виробів медичного асортименту, прогресивних технологій, в результаті чого одержують нові текстильні матеріали з підвищеними експлуатаційними властивостями (вогнестійкістю, морозостійкістю, масло-і бензостійкістю, довговічністю) для покриття технічних та транспортних засобів, виготовлення продукції технічного і оборонного призначення: камуфляжні, вогне-і термостійкі тканини для покриття техніки; засоби індивідуального та групового захисту людей, які проживають в екстремальних умовах; пожежні рукава, фільтри та ін. У другому розділі ,,Оцінка державного регулювання інноваційного розвитку легкої промисловості України” викладено результати дослідження існуючої системи державного регулюванням інноваційного розвитку в Україні, тенденції інноваційної активності промислових підприємств та, зокрема легкої промисловості, розраховано індикатори оцінки розвитку інноваційних процесів у цій сфері та обґрунтовано необхідність розробки і впровадження стратегії державного регулювання її інноваційного розвитку.Проведене в дисертаційній роботі комплексне дослідження державного регулювання інноваційного розвитку легкої промисловості дозволило сформулювати висновки теоретичного, методичного та науково-практичного змісту, які дали змогу розвязати основні задачі відповідно до поставленої мети, а саме: 1. Складне становище легкої промисловості України є результатом неефективного державного регулювання, що потребує її реформування за рахунок активізації інноваційної діяльності, пошуку замінників традиційної сировини, розвитку вітчизняного машинобудування та хімічної промисловості, прогресивних форми вирощування природної сировини, нових систем управління. Реалізація економічних цілей суспільства повязана з інноваційним типом розвитку, в основі якого закладений безперервний і цілеспрямований процес пошуку, підготовки та реалізації нововведень, що дають змогу не тільки підвищити ефективність функціонування суспільного виробництва, а й принципово змінити способи його розви

Основний зміст дисертації