Державне регулювання митної політики - Курсовая работа

3. Впровадження світового досвіду митно-тарифного регулювання в УкраїніКожна держава, у тому числі й Україна, має право самостійно визначати власну митну політику, створювати свою митну систему та здійснювати митне регулювання. На сьогодні в Україні Президентом встановлено, що спрямування і координацію діяльності Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України здійснює міністр фінансів України. Митна політика виступає складовою внутрішньої і зовнішньої політики, яка визначає зміст діяльності держави та її компетентних органів у сфері регулювання зовнішньоекономічних відносин й організації митної системи, а її головним функціональним завданням є забезпечення захисту національних інтересів і національної безпеки України в економічній і, опосередковано, у політичній, соціальній, екологічній та інших сферах. 2 Митного кодексу України визначено, що митна політика є системою принципів і напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних і нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі. Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що субєкти господарської діяльності України та іноземні субєкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами: - принципом суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;Історія розвитку митної справи починається з давніх часів, строго кажучи, митна охорона меж, як один з елементів державності, існувала на території України з давніх часів, точкою відліку якої служить епоха Київської Русі. Київські князі підтримували вже досить широкі торгові звязки, перш за все з Візантією, що служила основним ринком збуту таких споконвічно російських предметів експорту, як хутро, мед, віск та ін. Саме у цей період зявляються зачатки митної справи в Україні. Тут, в Київській Русі, ми знаходимо витоки самого поняття митного регулювання, у тому числі і термінології, що склалася в цій області в українській науці і практиці. Були свої порядки і в Запорізькій Січі, яка зіграла велику роль в становленні України як держави.Розглянемо особливості митної політики країн, що є провідними субєктами світової торгівлі (Японія, США), та посткомуністичних країн, які, як і Україна, нещодавно почали самостійно визначати свою митну політику (Польща, Словенія та Словаччина), потужної країни, що стрімко розвивається, - Китаю, а також нашого найбільшого торговельного партнера - Російської Федерації. Насамперед, зазначимо, що середньоарифметичні ставки мита в усіх вищезазначених країнах є значно вищими за середньозважені, що може свідчити як про дієвість механізму тарифного регулювання (особливо для країн з розвиненою ринковою економікою), так і про декларування товарів не за своїм кодом задля уникнення оподаткування (частіше для країн з високим рівнем корупції та недостатньо ефективною організацією митного контролю). Також слід зазначити, що у промислово розвинених країнах митно-тарифна політика відіграє, насамперед, регулюючу, а не фіскальну роль і мито складає невелику частку ВВП. Зауважимо, що з усіх країн, які аналізуються, Україна має найбільш розгалужену номенклатуру, що, на жаль, дуже часто може викликати неоднозначне визначення коду товару та ризик декларування товару не за своїм кодом. Крім того, Україна до другої половини 2005 р. застосовувала багато специфічних та комбінованих ставок мита, що притаманно для країн з високим рівнем корумпованості і певною мірою захищає державу від заниження митної вартості (сьогодні ця частка не перевищує 5%).Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 910 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.97 № 574” затверджено форми вантажної митної декларації, що відповідають формам бланків єдиного адміністративного документа (single administrative document /SAD/, далі ЄАД), які відповідно до положень Конвенції про спрощення формальностей в торгівлі товарами застосовуються в Європейському Союзі й країнах Європейської асоціації вільної торгівлі. Запровадження форм вантажної митної декларації, аналогічних формам бланків ЄАД, створює передумови для інтеграції митних систем України та Європейського союзу, зокрема приєднання України до Конвенції про спрощення формальностей в торгівлі товарами, можливість чого визначена положеннями статті 76 Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною від 14.06.94, а також Конвенції про процедуру спільного транзиту. Митне законодавство України спрямовано на розвязання таких завдань: забезпечення організації та функціонування єдиної, узгодженої, стабільної митної системи, закріплення правових механізмів взаємодії всіх її елементів; визначення загальних принципів регулювання митних відносин; захист економічних інтересів України, забезпечення виконання зобовязань, що випливають із міжнародних договорів України стосовно митної справи; встановлення правових норм, які б забезпечували

Зміст

Вступ

1. Характеристика митної політики держави

1.1. Роль і місце митної політики в системі державного регулювання економіки

1.2. Історія митної справи

1.3. Порівняльна характеристика митної політики України з митною політикою розвинутих країн

Вступ

Європейський вибір України зумовлений усвідомленням інтеграції як чинника сприяння державній незалежності, національній безпеці, політичній стабільності, економічному розвитку, інтелектуальному прогресу, відновленню європейської сутності країни. Ставлячи перед собою мету інтеграції до європейських структур, Україна усвідомлює, що західним державам належить провідна роль у сучасній міжнародній системі, зокрема у світовому економічному комплексі і в міждержавних інституційних механізмах управління глобальними і регіональними процесами.

В Україні поступово формуються передумови включення її економіки до глобальних та європейських економічних процесів. Створюється цілісна система національного законодавства у сфері митних відносин, формується механізм регулювання зовнішньоекономічної діяльності шляхом його гармонізації відповідно до норм і стандартів ГАТТ/СОТ та країн Євросоюзу.

В цьому контексті найважливішою складовою є визначення митної політики держави, виявлення найбільш ефективного рівня захисту чи відкриття економіки для зовнішнього ринку.

Проголосивши Декларацією про державний суверенітет України незалежність та самостійність в економічній сфері, Україна тим самим започаткувала свою самостійну митну політику та своє митне законодавство. Його значення при здійсненні зовнішньоекономічних відносин та міжнародного співробітництва в інших галузях важко недооцінити як і не треба переоцінювати. Це пояснюється перерозподілом товарних ринків, необхідністю завоювати на них стійке становище, отримати вигоду від ринкових механізмів, наповнити споживацький ринок. Розвиток економічної активності населення України, різке посилення міграційних процесів та гуманітарних звязків, міжнародного туризму, у тому числі і його комерційних різновидів, дали поштовх для становлення митного права на нових засадах. У той же час прозорість кордонів створює передумови для економічних злочинів й підриву національної економіки.

Одними з перших економічних законів України стали Закон України "Про митну справу в Українській РСР" та Митний кодекс України. Поступово митне право оформилось у відносно самостійну галузь законодавства й знаходиться в процесі становлення. Деякі норми відміняються, інші приходять їм на зміну. Хоча домінуючим підходом у регулюванні відносин, які виникають при перетині кордону фізичними особами й при переміщенні через нього матеріальних та інтелектуальних цінностей є адміністрування, це не виключає й приватного регулювання деяких з них.

В курсовій роботі на тему „Державне регулювання митної політики” розкриваються такі питання: поняття митної справи; митна політика й основні її елементи; принципи митного регулювання; правове регулювання; митна політика і міжнародна торгівля та державне регулювання діяльності митних органів

У процесі підготовки використовувались усі доступні джерела й поради фахівців і теоретиків митної справи України та інших держав.

1. Характеристика митної політики держави