Державне регулювання міжнародної економічної діяльності в глобальних умовах розвитку - Автореферат

Центральною та найбільш дискусійною проблемою сучасної регулятивної системи є проблема місця і ролі в ній держави, що традиційно асоціюється зі здатністю чи нездатністю уряду країни розробляти і реалізувати незалежну національну економічну політику. Це, безперечно, зумовлено глобалізаційним процесом, який включає науково-технологічні, політичні, економічні та соціальні складові і виводить міжнародну економіку на вищий рівень її розвитку та регулювання із системною інтернаціоналізацією умов і сфер людської життєдіяльності. Проблематиці державного регулювання міжнародної економічної діяльності протягом останніх років відводилось провідне місце в дослідженнях таких вітчизняних і зарубіжних економістів як Л. Крім того, автор безпосередньо брав участь у реалізації міжнародних проектів Київського національного економічного університету, зокрема, за програмою технічної допомоги Україні Урядом Канади “Підтримка розвитку торгової політики в Україні", в якій ним особисто узагальнено інтеграційні аспекти розвитку правил торгівлі текстилем і одягом у межах ГАТТ та оцінено проблеми і перспективи регулювання світової торгівлі товарами. доведено, що в умовах глобалізації функціонально-регулятивна роль держави як еволюціонізуючого інституту суттєво ускладнюється у процесі добровільного або примусового делегування повноважень, з одного боку, на регіональний та місцевий рівні, а з другого - на рівень міжнародно-інтеграційний; показано, що це обумовлено, по-перше, обєктивними структурно-технологічними, геоекономічними і цивілізаційними факторами розвитку, по-друге, закономірностями і особливостями функціонування глобалізованих факторних і товарних ринків; по-третє, недоліками сучасного етапу глобалізації, такими як нелінійність і нерівномірність внаслідок інформаційно-технологічної та фінансово-економічної асиметрії. отримали подальший розвиток: аналітичні підходи в дослідженні обєктивних і субєктивних причин економічної глобалізації; на основі чого доведено, що з погляду регулятивної системи превалююче значення має процес глобалізації ринків - уніфікація споживчих привілеїв і поширення у всесвітньому масштабі глобальних брендів (товарні ринки), стандартизація на новітній інформаційній основі технологій ведення міжнародного бізнесу (інвестиційно-фінансові та валютні ринки); це суттєво впливає на дієвість державних регулятивних функцій, з одного боку, нівелюючи їх, а з другого - активізуючи, оскільки інші субєкти глобального бізнесу (транснаціональні корпорації, регіональні економічні інтеграційні угруповання, міжнародні організації) не здатні ефективно регулювати глобальні торговельно-економічні процеси у контексті реалізації національних інтересів;У контексті теоретичного пошуку ефективного співвідношення державного регулювання і ринкового саморегулювання в дисертації, з одного боку, акцентовано увагу на таких недоліках ринку, як конкурентна та соціально-суспільна неспроможність, недосконалість інформації, байдужість до прав наступних поколінь на якісне довкілля і життя, а з другого - оцінено проблеми державного втручання в ринкову економіку, які мають як обєктивну, так і субєктивну природу - некомпетентність уряду, його залежність від внутрішнього або зовнішнього деструктивного впливу, що було характерним і для України. За сукупністю універсальних ознак і параметрів Україна з 2000 р. виходить на траєкторію економічного зростання, яке в дисертації кількісно оцінюється як прогресивне з нерівномірними темпами, а якісно - з невизначеними на найближчу перспективу передумовами, переважно екстенсивним характером, макроекономічною диспропорціональністю через відсутність пріоритету нарощування людського капіталу для максимальної мобілізації національного інтелектуального ресурсу. Економічна політика України в умовах глобалізації має бути орієнтованою на забезпечення пріоритету національних інтересів, захищеною від політичного і фінансового впливів будь-яких держав і міжнародних організацій у стратегічних напрямах розвитку, інноваційно спрямованою та відкритою при убезпеченні національної конкурентоспроможності. Намагання держав розширювати спектр політичного, економічного, технологічного, фінансового, товарного та трудового протекціонізму не компенсує їх регулятивних втрат, посилюючи мотивацію до формування багаторівневої системи регулювання міжнародної економічної діяльності шляхом делегування державних повноважень як на міжнародний та глобальний рівні, так і на рівні регіональний та місцевий (рис. Серед загальних сучасних проблем регулювання міжнародної торгівлі в дисертації виділено: традиційні (нелегітимне з погляду правил СОТ використання національними урядами протекціоністських методів; порушення принципу прозорості національних торгових політик; корупційність у регулятивній сфері тощо) та новітні - необхідність чіткого визначення взаємозвязку між товарним обміном і охороною навколишнього середовища та соціальними відносинами; складність регулювання торгівлі принципово новими товарами і послугами, які неможливо чітко іден

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ