Державне регулювання міжбюджетних відносин: регіональний аспект - Автореферат

У період трансформаційних соціально-економічних перетворень в Україні виникає необхідність у створенні стабільної бюджетної системи та формування ефективних механізмів державного регулювання міжбюджетних відносин. Відродження на конституційній основі інституту самоврядування з відповідними органами управління і місцевими бюджетами, делегування повноважень держави місцевим органам влади та наявний світовий досвід створюють необхідні умови для переходу України на європейські соціальні стандарти організації суспільного життя, пошуку нових шляхів вирішення соціально-економічних проблем. Незважаючи на те, що в останні роки центральними органами влади здійснено низку ефективних заходів щодо збалансування бюджетів, регулювання проходження і спрямування бюджетних коштів, особливо актуальним залишається питання формування ефективної бюджетної політики, що потребує уточнення цілей, завдань та напрямків подальшого реформування фінансової сфери, зокрема правового регулювання взаємовідносин державного та місцевих бюджетів, розподілу функцій та відповідальності між центральними і місцевими органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування. Питання регулювання міжбюджетних відносин знаходиться у центрі уваги дослідників у галузі державного управління господарськими процесами. Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних засад державного управління міжбюджетними відносинами та розробці методичних підходів і практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державного регулювання міжбюджетних відносин на регіональному рівні.Бюджет є потужним економічним важелем та одним із основних інструментів державного регулювання соціально-економічних процесів, оскільки його формування передбачає визначення основних напрямів використання коштів для вирішення суспільно значущих завдань. Вітчизняна наука та чинне в Україні законодавство під міжбюджетними відносинами розуміють форму взаємозвязків і взаємозалежностей між окремими ланками системи місцевих бюджетів, між місцевими та державним бюджетами. В дисертації це розуміння доповнено таким важливим елементом, як законодавчо врегульоване право субєктів управління спрямовувати надходження фінансових ресурсів від одного бюджету до іншого з метою забезпечення надання найближче розташованих до споживача соціальних послуг, гарантованих державою. Теоретичне обгрунтування сутності державного регулювання міжбюджетних відносин, чітке розуміння його місця та ролі в соціально-економічному розвитку має важливе практичне значення, оскільки дозволяє визначити слабкі ланки у цьому процесі, а отже - і шляхів їх зміцнення. У другому розділі - „Сучасний стан та основні суперечності в державному регулюванні міжбюджетних відносин” - встановлено повноваження субєктів управління міжбюджетними відносинами на етапі складання, виконання та контролю за бюджетним процесом; досліджено практику формування та виконання дохідної і видаткової частин місцевих бюджетів; проаналізовано структуру доходів і видатків та ефективність розподілу і використання бюджетних коштів; зясовано роль трансфертів та їхній вплив на самостійність місцевих бюджетів.Узагальнення концептуальних підходів до організації регулювання міжбюджетних відносин у розвинених країнах засвідчує, що частка податків, як джерела формування місцевих бюджетів, може бути і невисокою, що дозволяє стверджувати про їх вплив на зміцнення самостійності місцевих органів влади, підвищення їх відповідальності за виконання централізованих рішень. Серед субєктів управління міжбюджетними відносинами головну роль у бюджетному процесі відіграють центральні та місцеві органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування, Міністерство фінансів України та місцеві фінансові органи, які здійснюють функції державного управління, Державне казначейство України та його територіальні органи, Рахункова палата України Державна контрольно-ревізійна служба України та ін. Наявні суперечності у системі державного регулювання міжбюджетних взаємовідносин на рівні місцевих органів управління свідчать про те, що механізм регулювання міжбюджетних відносин ще не повною мірою враховує економічний потенціал регіонів і не завжди відповідає вимогам соціально-економічного розвитку держави та задоволенню суспільних потреб населення. Тому потребують врегулювання питання нерівномірності соціально-економічного розвитку регіонів, недостатнього рівня власної дохідної бази місцевих бюджетів, недосконалості діючої формульної методики розрахунків міжбюджетних трансфертів між державним та місцевими бюджетами, неефективного механізму розподілу та використання коштів цільових трансфертів (субвенцій) з державного бюджету, порушення управління єдиною цілісною системою фінансів держави та ін. Шляхами вдосконалення організаційного та економіко-правового механізмів державного регулювання міжбюджетних відносин на регіональному рівні є: запровадження сучасної методики формування місцевих бюджетів, як майже повністю залежить від дотації вирівнювання з державного бюджету;

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ