Державне регулювання грошової системи в трансформаційній економіці України - Автореферат

Підвищився вплив грошових систем на динаміку економічних процесів, що вимагає додаткових заходів з державного регулювання. Модель грошової системи значною мірою формує можливості використання монетарних чинників у стратегії соціально-економічного розвитку держави. Значний внесок у дослідження ролі грошей та грошових систем зробили вчені А. Окремі аспекти використання грошей та грошових систем у проведенні державної економічної політики та підвищенню ролі товарно-грошових відносин відобразили в своїх працях В. Результати дисертаційного дослідження спрямовані на реалізацію положень, визначених постановою КМУ № 447 про Державну цільову програму “Створення в Україні інноваційної інфраструктури на 2009-2013 роки”, проекту “Стратегії інноваційного розвитку України на 2009-2018 роки та на період до 2039 р.” та Законів України “Про приоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні”, “Про інноваційну діяльність”, Основних засад грошово-кредитної політики на 2009-2011 рр., Постанови Верховної ради України “Про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності в Україні”; теми наукових досліджень “Інституційні засади формування економічної системи України”, затвердженої Міністерством освіти і науки України (№ д/р 01094004336, 2009 рік), дисертація є складовою наукових досліджень, які здійснюються кафедрою економічної теорії Львівської комерційної академії у межах викладання кафедральних наукових тем: “Проблеми функціонування та розвитку економічних систем” (затверджено Вченою радою Львівської комерційної академії, протокол №1 від 07.09, 2001 р.); плану наукових досліджень “Дослідження закономірностей формування економічної системи в Україні” запроваджено Міністерством освіти і науки України (номер д/р 0103U005947, 2009 рік).Більш важливим є розмежування з монетарними дослідженнями, де грошова система розглядається як складова макроекономічного механізму, що дозволяє через взаємодію попиту та пропозиції на гроші забезпечувати стабільність грошей і проводити державну економічну політику. Досліджені та узагальнені методологічні підходи до державного регулювання грошових систем, що дало підстави вперше виокремити його основні напрями: інстутиційне (грошові реформи), поточне (грошово-кредитна політика) та антикризове. У другому розділі - “Передумови становлення грошових систем в умовах ринкових трансформацій” - аналізуються проблеми розвитку ресурсної бази банківської системи та її вплив на грошову систему. На процес вибору певної моделі грошової системи впливає широке коло чинників, які виходять за межі лише економічної доцільності: історичні традиції, національний менталітет та громадська думка є лише деякими чинниками, які визначають можливість і доцільність запровадження певної моделі грошової системи. Перехід до сталого економічного зростання після 2000 р. супроводжувався підвищенням попиту на гроші або ремонетизацією, що підвищило роль грошей в економіці, сприяло насиченню економіки грішми, підвищило вплив заходів грошово-кредитного регулювання.У роботі здійснено теоретичне дослідження та запропоновано вирішення важливої наукової проблеми державного регулювання грошових систем у трансформаційній економіці України. У результаті комплексного дослідження поставлених проблем були сформульовані теоретичні, методологічні і практичні висновки щодо формування ефективної моделі грошової системи для сучасного стану трансформативних процесів, що забезпечило вирішення основних завдань поставлених у дисертації: 1. Проте сучасний стан монетарних досліджень грошових систем характерний тим, що вони розглядаються, з одного боку, як форми організації грошового обігу та грошового обороту, з іншого, - макроекономічного підходу, - коли пріоритет надається взаємодії попиту та пропозиції на гроші та досягнення макроекономічної рівноваги. Гроші та грошові системи є обєктами державного контролю і регулювання, що має забезпечити стабільність національних грошей, а також є складовими механізмів державної економічної політики. Сучасний стан еволюції регулювання пропозиції грошей повязаний з відмовою від жорсткого домінування монетариського “грошового правила”, яке втратило можливість забезпечувати достатній кореляційний звязок між зміною пропозиції грошей, інфляцією та іншими параметрами грошових систем.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У роботі здійснено теоретичне дослідження та запропоновано вирішення важливої наукової проблеми державного регулювання грошових систем у трансформаційній економіці України. У результаті комплексного дослідження поставлених проблем були сформульовані теоретичні, методологічні і практичні висновки щодо формування ефективної моделі грошової системи для сучасного стану трансформативних процесів, що забезпечило вирішення основних завдань поставлених у дисертації: 1. В економічній науці для визначення грошових систем використовуються різні підходи. Проте сучасний стан монетарних досліджень грошових систем характерний тим, що вони розглядаються, з одного боку, як форми організації грошового обігу та грошового обороту, з іншого, - макроекономічного підходу, - коли пріоритет надається взаємодії попиту та пропозиції на гроші та досягнення макроекономічної рівноваги. Інтегральний підхід до грошових систем дозволяє розглядати їх комплексно, з урахуванням різних аспектів. Грошові системи з позицій сучасної економічної теорії - найбільш економічне мірило економічних систем, коли всі складові економічної діяльності оцінюються в грошовій формі.

2. Гроші та грошові системи є обєктами державного контролю і регулювання, що має забезпечити стабільність національних грошей, а також є складовими механізмів державної економічної політики. Складність проблем державного регулювання грошових систем зумовлена тим, що впливати на них можливо з різних позицій: миттєво або в довгостроковому періоді, заходами прямого впливу або опосередковано, грошово-кредитними, бюджетно-фіскальними методами або заходами валютно-курсового регулювання.

3. Можливо виокремити основні напрями державного регулювання грошових систем: інституційний, який здійснюється через проведення грошових реформ та поточний, що реалізується через заходи грошово-кредитної політики. Крім того, в сучасних умовах доцільно виокремити ще антикризове і післякризове регулювання грошових систем. В умовах глобальної фінансової кризи відбулося безпрецедентне зростання масштабів державного регулювання усіх складових фінансової системи, в тому числі і грошових, що було узагальнено в 2008 році в Декларації 20 найбільш розвинених країн світу.

4. Стабілізація фінансових і грошових систем в умовах кризи була досягнута, переважно, за рахунок коштів зростаючого державного боргу, що створює передумови для повторення і поглиблення кризових явищ у недалекому майбутньому. В економічні теорії та практиці відбувся кардинальний поворот від домінування ліберальних концепцій до трактування необхідності безпрецедентного зростання державного регулювання усіх видів фінансових, в тому числі грошових, систем.

5. Субєктами державного регулювання грошових систем є центральні банки, які взаємодіють з законодавчими та виконавчими органами. В Україні регулятивна діяльність НБУ визначається законодавчими актами щодо банківської та грошової систем. „Основні засади грошово-кредитної політики” розробляються НБУ на підставі макроекономічних показників, визначених в Економічній програмі діяльності Уряду і затверджуються Верховною радою України. Проте практика державного регулювання грошової системи показує, що постійно виникають конфлікти інтересів різних гілок влади, що вимагає їх законодавчо-організаційного вирішення.

6. Формування попиту на гроші в українській економіці має подолати помилки тривалого процесу демонетизації і підняти рівень „насичення” грішми до стандартів, властивим сучасним економікам, що створює підстави до переходу до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку. На основі підвищення рівня монетизації має бути створена сучасна модель грошової системи, спроможної забезпечити акумуляцію та високу мобільність грошових потоків, та нарощувати обсяги кредитування за низьких і стабільних процентних ставках. У післякризовий період необхідно відновити тенденцію до підвищення рівня монетизації через заходи регулювання з нарощування ресурсного потенціалу банківської системи та зростання ролі грошей в економічних процесах.

7. Пропозиція грошей у структурі грошових систем є екзогенною складовою, яка визначається центральними банками і є основними інструментами впливу на монетарну сферу. Параметри пропозиції грошей формувались з концептуальних позицій. У період поширення кейнсіанства та неокейнсіанства в діяльність центральних банків були запроваджені основні методи та інструменти грошово-кредитного регулювання пропозиції грошей. Сучасний стан еволюції регулювання пропозиції грошей повязаний з відмовою від жорсткого домінування монетариського “грошового правила”, яке втратило можливість забезпечувати достатній кореляційний звязок між зміною пропозиції грошей, інфляцією та іншими параметрами грошових систем. Прагматична реалізація монетарної політики дедалі більше відходить від теоретичної одномірності і переходить до прямого таргетування інфляції, коли поставлена ціль визначає вибір методів та інструментів регулювання.

8. Результати аналізу основних монетарних теорій і принципів регулювання пропозиції грошей показують, що їх можливості не відповідають потребам поглибленої трансформації української економіки. Динаміка пропозиції грошей в українській економіці тривалий час була деформована особливостями розвитку трансмісійних механізмів. Навіть в умовах переходу до сталого економічного зростання так і не були сформовані стандартні для сучасних економік кореляційні звязки між пропозицією грошей та динамікою цін, а також між обліковою ставкою та кредитами комерційних банків. У трасформаційній економіці України розвиток ринкових і трансмісійних механізмів не забезпечує прогнозованих причинно-наслідкових звязків між зростанням пропозиції грошей, процентними ставками та можливістю забезпечення стабільності грошей.

9. Процес розвитку монетарної сфери повязаний з формуванням на кожному етапі трансформаційних перетворень стійких і характерних звязків, що дає підставу для виокремлення певних моделей грошових систем. Подальший розвиток грошової системи в Україні вимагає довгострокових заходів, спрямованих на забезпечення стабільності національної валюти за рахунок збільшення ресурсної бази банківської системи та ефективності її використання. Для досягнення стандартів грошових систем властивих сучасним економікам необхідна ефективна взаємодія з валютно-курсовою та фіскально-бюджетною політикою. Грошова система повинна забезпечувати інтеграцію різновекторних напрямів регулювання впливу в русло єдиної державної економічної політики.

10. Пошук гідного місця для України в світовій економіці вимагає сучасної грошової системи, яка має забезпечити значні і мобільні грошові потоки у високотехнологічні та конкурентні галузі. Низькі процентні ставки розвинених грошового і фінансового ринків, мають сприяти запровадженню інновацій та отримання прибутків від їх використання. Заходи державного регулювання грошових систем у посткризовий період повязані з відходом від ліберальних концепцій та посилення ролі держави, що має здійснюватись у контексті формування іноваційно-інвестиційної моделі розвитку.

11. Валютно-курсова політика в Україні в процесі трансформації економіки мала гіпертрофований вплив на грошову систему, що повязано з орієнтацією економіки на зовнішні ринки. Постійна зміна обсягів валютних надходжень дестабілізувала грошову систему і змусила НБУ застосовувати валютні інтервенції для підтримки бажаної динаміки курсу української гривні - її ревальвацію або девальвацію. У докризовий період у 2006-2007 рр. внаслідок підтримки НБУ заниженого курсу гривні і застосування стерилізаційних операцій на грошовий ринок попадало понад 90% гривневої маси. В результаті сфера застосування грошово-кредитного регулювання була звужена. Передбачений перехід у післякризовий період, до вільно-плаваючого валютного курсу має значно розширити сферу застосування методів та інструментів грошово-кредитної політики і створити передумови до переходу до прямого таргетування інфляції.

12. Проблему ефективного регулювання грошових систем можна розглядати як через загальноекономічний підхід, так і через підходи, повязані з особливостями монетарної сфери. У широкому діапазоні поглядів найсуттєвими є: ефективність моделі, ефективність функціонування та ефективність регулювання грошових систем. Поряд зі спроможністю грошової системи забезпечити стабільність національних грошей на перший план виходять її функціональні можливості з забезпечення певних завдань державної економічної політики. Для транзитивних економік характерним є те, що ефективність грошових економік розглядається через призму стратегічних завдань, які мають бути реалізовані за допомогою монетарних чинників навіть за рахунок певних інфляційних наслідків. Проте після реформування економіки на перший план неминуче виходить визначальна ознака ефективності сучасних грошових систем - цінова стабільність.

13. Основою грошової системи України є банківська система та її ресурсна база, яка тривалий час інтенсивно розвивалась - через збільшення кількості комерційних банків з незначним статутним капіталом та активами, з недоступною інформацією про реальних власників і низькою ліквідністю. В умовах глобальної фінансової кризи НБУ за рахунок виділення державою 42 млрд гривень мав здійснити підтримку ліквідності комерційних банків. Проте комерційні банки як субєкти ринкових відносин діяли лише у власних інтересах і витратили отримані кошти на закупівлю іноземної валюти, унаслідок чого курс української гривні знизився до долара США на 52%.

14. У післякризовий період загострилась проблема пошуку шляхів підвищення ефективності державного регулювання грошової системи України. Внаслідок наукової дискусії визначились основні альтернативні напрями її реформування. Представники НБУ закономірно відстоюють необхідність підвищення ролі та незалежності монетарної влади. Захист стійкості національних грошей від політичного тиску, кланових інтересів, можливий лише за рахунок підвищення незалежності НБУ в процесі регулювання грошових систем. З другого боку, сформувалась позиція в представників Уряду про необхідність обмеження ролі НБУ та проведення реструктуризації банківської системи. Значна частина комерційних банків мають незначні розміри активів і надають кредити неплатоспроможним позичальникам, які неможливо повернути. Позичкова політика комерційних банків створює передумови для нової кризи в банківській сфері. Тому необхідно здійснити реструктуризацію банківської системи, внаслідок якої має лишитись 50-60 банків з участю державного капіталу, замість наявних 180 банків.

15. З інших позицій центральні банки вже неможливо реформувати і вони мають бути трансформовані. Найбільш ймовірними напрямами розвитку є створення нових органів нагляду та контролю над грошовими системами у вигляді різних незалежних агентств, кожне з яких діятиме в межах наданих повноважень. Також пропонується створення єдиного центру, який має займатись координацією дій різних фінансових установ. У післякризовий період відбуваються зміни, які мають у найближчий час змінити суть та можливості державного регулювання грошових систем, що зумовлено наростанням невизначеності і синергетичних ефектів, що зумовлює перехід до більш широкого використання взаємодії інформаційного поля та інституційного простору, а також пошуку нових парадигм розвитку монетарної сфери.