Державне пенсійне забезпечення в Україні та шляхи його розвитку - Автореферат

Євроінтеграційні орієнтири України, посилення соціальної спрямованості ринкових перетворень вимагають, щоб соціально-економічна політика держави та діяльність уряду щодо її реалізації були направлені на досягнення європейських стандартів якості життя та загальнолюдських цінностей. Досі чинна система державного пенсійного забезпечення в Україні не відповідає цим вимогам. Системної оцінки та узагальнення вимагає діяльність Пенсійного фонду України в частині формування його доходів та цільового використання фінансових ресурсів у контексті процесів формування трирівневої пенсійної системи в Україні. Внесок автора у виконання зазначених науково-дослідних тем полягає в опрацюванні механізмів оцінки доходів і видатків Пенсійного фонду України та формуванні сценаріїв застосування актуарних моделей прогнозування фінансового стану державного пенсійного забезпечення в умовах реформування всієї системи соціального захисту в Україні. проаналізувати діюче в Україні державне пенсійне забезпечення, етапи його становлення та чинники, які впливають на формування доходів і використання коштів Пенсійного фонду України;В дисертації доводиться, що адекватно розкрити економічну природу і сутність “державного пенсійного забезпечення” можливо лише використовуючи системний підхід, при його спільному розгляді з такими дефініціями понятійного апарату фінансової науки як соціальний захист, соціальні гарантії, соціальне забезпечення і страхування. Вагоме місце в дисертації займає аналіз теорії і практики фінансової науки, який висвітлює тісний взаємозвязок понять державного пенсійного забезпечення і соціального захисту в контексті економічних теорій трудової вартості і добробуту, що дає можливість глибше зрозуміти їх внутрішню сутність. У роботі відзначено, що основним видом пенсійного забезпечення є пенсія, наукове тлумачення та природа якої є дискусійними, і автором сформульоване власне визначення пенсії як гарантованої регулярної грошової виплати для забезпеченості громадян у старості, у разі інвалідності, втрати годувальника на принципах соціальної солідарності, бюджетного субсидування і накопичення. Автор вважає, що випереджаюче у порівнянні із зростанням фонду оплати праці підвищення розмірів пенсії викликало не тільки дефіцит бюджету, але й посилило тенденцію до “зрівнялівки” пенсій мало-і середньо-оплачуваних категорій осіб, також порушило принцип пенсійного страхування в частині диференціації розмірів пенсій залежно від заробітку. практика дотацій до пенсій, недосконалість законодавчої бази та існування понад 30 законів, якими встановлюються особливі умови пенсійного забезпечення певних категорій громадян, що призводить до непропорційного співвідношення мінімальної та середньої пенсій за віком окремих категорій пенсіонерів (до 40 разів) і суперечить ст.З метою подолання та попередження проблем дефіцитності Пенсійного фонду України і диверсифікації ризиків, забезпечення зростання його доходів і формування резервного фонду для запровадження накопичувальної системи запропоновано здійснити комплекс наступних заходів: § перевести на загальні умови сплати до Пенсійного фонду субєктів підприємницької діяльності, що обрали спрощену систему оподаткування, платників єдиного і фіксованого податку; § законодавчо визначити джерела відшкодування видатків Пенсійного фонду з виплати пільгових пенсій, а також різниці між науковими і трудовими пенсіями для ліквідованих підприємств та небюджетних наукових установ, що спричиняє додаткове навантаження на власні кошти Пенсійного фонду; З метою зменшення фінансового навантаження на солідарну систему та стимулювання роботодавців до запровадження превентивних заходів щодо покращення умов праці запропоновано: запровадити соціальне страхування щодо пільгового пенсійного забезпечення громадян, які працюють в шкідливих та інших особливих умовах, через обовязкову професійну пенсійну систему, яка повинна базуватись на актуарних розрахунках, соціальних та медичних критеріях оцінки ризику втрати працездатності. Запропоновано розмежувати соціальні та пенсійні виплати і, з цією метою, вилучити бюджетні кошти із джерел доходів Пенсійного фонду. Зважаючи на негативні демографічні процеси, значну чисельність пенсіонерів, що суттєво перевищує чисельність осіб, старших працездатного віку, високий коефіцієнт демографічного навантаження та потребу утримання пенсії на належному рівні, пропонується поетапне підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років протягом 5 років.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано концептуально нове розвязання актуального наукового завдання, важливого з погляду як економічної теорії, так і фінансової практики. Проведене дослідження дозволило зробити відповідні висновки та обґрунтувати такі пропозиції: 1. Вихідною домінантою дослідження державного пенсійного забезпечення як незамінного фінансово-економічного, суспільного і правового інституту соціального захисту, стали положення теорії трудової вартості та суспільного добробуту. На цій основі узагальнено концепції розвитку національних пенсійних систем та обґрунтовано, що стан пенсійного забезпечення і розміри пенсій знаходяться в залежності від вартості робочої сили

2. З метою подолання та попередження проблем дефіцитності Пенсійного фонду України і диверсифікації ризиків, забезпечення зростання його доходів і формування резервного фонду для запровадження накопичувальної системи запропоновано здійснити комплекс наступних заходів: § перевести на загальні умови сплати до Пенсійного фонду субєктів підприємницької діяльності, що обрали спрощену систему оподаткування, платників єдиного і фіксованого податку;

§ законодавчо визначити джерела відшкодування видатків Пенсійного фонду з виплати пільгових пенсій, а також різниці між науковими і трудовими пенсіями для ліквідованих підприємств та небюджетних наукових установ, що спричиняє додаткове навантаження на власні кошти Пенсійного фонду;

§ погасити і в подальшому попереджувати заборгованість державного бюджету і державних цільових фондів перед Пенсійним фондом України. Забезпечити своєчасне і повне фінансування ними виплати пенсій. Скасувати існуючу практику непрямої фінансової підтримки державних підприємств шляхом прийняття рішень щодо масового списання їх боргів перед Пенсійним фондом. За наявності безнадійної заборгованості збитки Пенсійному фонду відшкодовувати з державного бюджету.

3. З метою зменшення фінансового навантаження на солідарну систему та стимулювання роботодавців до запровадження превентивних заходів щодо покращення умов праці запропоновано: запровадити соціальне страхування щодо пільгового пенсійного забезпечення громадян, які працюють в шкідливих та інших особливих умовах, через обовязкову професійну пенсійну систему, яка повинна базуватись на актуарних розрахунках, соціальних та медичних критеріях оцінки ризику втрати працездатності.

4. Запропоновано розмежувати соціальні та пенсійні виплати і, з цією метою, вилучити бюджетні кошти із джерел доходів Пенсійного фонду. При такому розмежуванні вирішуються наступні питання: § пенсійне забезпечення вже не буде обєктом політичних ризиків;

§ унеможливлюється вирішення проблеми бідності за рахунок перерозподілу пенсійних коштів;

§ підвищення мінімальних пенсій здійснюється за рахунок бюджетних коштів і кваліфікується як соціальна допомога пенсіонерам.

5. З метою відновлення принципу соціальної справедливості в пенсійній системі та встановлення залежності розміру пенсій від страхових внесків запропоновано: § підвищити обовязковий страховий стаж до 30 років для чоловіків і жінок;

§ збільшити спеціальний страховий стаж для державних службовців та інших категорій пенсіонерів до 25 років;

§ встановити єдиний метод визначення середнього заробітку для призначення пенсії за вибором реципієнта - 5 найбільш оплачуваних років підряд.

6. Зважаючи на негативні демографічні процеси, значну чисельність пенсіонерів, що суттєво перевищує чисельність осіб, старших працездатного віку, високий коефіцієнт демографічного навантаження та потребу утримання пенсії на належному рівні, пропонується поетапне підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років протягом 5 років. Цьому процесу повинні передувати реалізація підготовчих заходів по підвищенню рівня оздоровлення населення, забезпечення суцільної диспансеризації, профілактичних заходів.

7. Розвиток пенсійної системи не може здійснюватись без істотного реформування оплати праці, збільшення її частки в структурі ВВП та собівартості продукції, а також підвищення рівня заробітної плати як основи сплати страхових внесків. Запропоновано подальше реформування заробітної плати здійснювати шляхом: - запровадження єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників бюджетної сфери;

- встановлення мінімальної заробітної плати на рівні не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- запровадження ринкового інструменту державного регулювання заробітної плати за допомогою коефіцієнта децільності.

8. Запропоновано забезпечити функціонування системи персоніфікованого обліку платників збору на обовязкове державне пенсійне страхування у рамках Національної програми інформатизації за рахунок коштів Державного бюджету України та перевести на фінансування з державного бюджету управлінські видатки Пенсійного фонду (як органу виконавчої влади).

9. Важливою умовою запровадження накопичувальної складової державного пенсійного забезпечення є перехід на паритетну систему сплати пенсійних внесків, шляхом введення брутто-ставки страхових внесків (порівну для роботодавців і найманих працівників - по 17%). Такий перехід дає значний соціальний ефект, але стає реальним при умові підвищення частки оплати праці у собівартості продукції до 25-30%.

10. Розроблено економіко-математичну модель пенсійного забезпечення як залежність різних фінансових і демографічних показників соціального захисту, що дозволяє комплексно оцінити динаміку фінансових ресурсів у контексті різноманітних сценаріїв реформи державного пенсійного забезпечення в Україні. На підставі запропонованої моделі солідарна складова на першому рівні використовується як базова основа для формування майбутньої накопичувальної системи у вигляді послідовності сценаріїв, підкріплених взаємоузгодженими показниками розвитку пенсійної системи, вибір яких гарантує визначення цілісної стратегії пенсійного реформування в Україні.

У наукових фахових виданнях: 1. Ріппа М.Б. Фінансові проблеми реформування системи пенсійного забезпечення // Фінанси України. - 2000. - №5. - С.98-101, (0,2 друк. арк.).

2. Ріппа М.Б. Формалізація складних відсотків в актуарних розрахунках // Вісник Тернопільської академії народного господарства. - 2000. - №9. - С.46-50, (0,4 друк. арк.).

3. Ріппа М.Б. Структуризація і фінансове забезпечення пенсійної реформи // Фінанси України. - 2001. - №12. - С.64-67, (0,3 друк. арк.).

4. Ріппа М.Б. Аналіз фінансових потоків у фінансовому менеджменті пенсійних фондів // Моделювання та інформаційні системи в економіці. (Машинна обробка інформації): Міжвідомчий наук. зб. - К.: КНЕУ, 2001. - С.46-53, (0,4 друк. арк.).

5. Ріппа М.Б., Трубич С, Демуш О. Пенсійне забезпечення населення України в системі соціального страхування: еволюційні аспекти // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: економіка. - 2003. - №15. - С.125-130, (0,4 друк. арк., особисто автору - 0,2 друк. арк., аналіз передумов реформування пенсійної системи України та їх чинників).

6. Ріппа М.Б. Порівняльна характеристика світових системи пенсійного забезпечення і страхування // Світ фінансів. - 2007. - №1(10). - С.35-45, (0,7 друк. арк.).

В інших виданнях: 7. Риппа М.Б., Петришин Н. В., Шинкаренко Л.А. и др. Организация информационной базы алгоритмических запросов и базы знаний для экономических предметных областей: Сб. научных трудов. - К.: Учебно-методический комбинат по высшему образованию, 1989. - С.60-67, (особисто автору - 0,4 др. арк., моделі інформатизації економічних розрахунків).

8. Ріппа М.Б. Аналіз фінансових потоків в податковому менеджменті пенсійних фондів // Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі”. - Ірпінь: АДПСУ, 2000. - С.91-92, (0,1 друк. арк.).

9. Ріппа М.Б. Реформування системи пенсійного забезпечення як інвестиційний фактор економічного зростання в Україні // Економіка і ринок: облік, аналіз, контроль. Науковий журнал ТАНГ: Випуск 2. - Тернопіль: Економічна думка, 2000. - С.236-240, (0,3 друк. арк.).

10. Ріппа М.Б. Інвестиційні аспекти трансформації системи пенсійного забезпечення в Україні // Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність: Зб. наукових праць по матеріалах міжнародної науково-практичної конференції. - Вінниця: Арбат, 2002. - Т.1. - С.59-61, (0,1 друк. арк.).

11. Ріппа М.Б., Демянишин В.Г. Реформування міжбюджетних відносин в Україні в умовах розбудови демократичної держави // Збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної конференції. - Ірпінь: АДПСУ, 2002. - С.438-439, (особисто автору - 0,1 друк. арк., пропозиції щодо розмежування соціальних видатків).

12. Ріппа М.Б. Аналітичні моделі формування сценаріїв пенсійної реформи в Україні // Фінансове забезпечення економічного розвитку держави в умовах інтеграційних процесів: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Ірпінь: НАДПСУ, 2007. - С.35-36, (0,2 друк. арк.).