Дослідження джерел та особливостей складових елементів системи конституційно-правового інституту державної влади України. Аналіз теоретичних і практичних засад реалізації принципів народного суверенітету і розподілу державної влади в Конституції України.
Для виявлення згаданих положень треба зясувати такі питання: що є джерелом легітимності державної влади; який зміст цієї влади; які основоположні конституційні принципи організації і діяльності державної влади; що покладено в основу розмежування функцій здійснення державної влади; яка система державних органів, що здійснюють державну владу; що є обєктом у згаданих правовідносинах; яка мета здійснення державної влади. Це пояснюється перш за все тим, що сама сутність державної влади трактувалася однобічно, виходячи з того, що державна влада, її організація з перших днів радянської влади існувала за схемою: “держава - державні органи”. При цьому не досліджувався інший бік проблеми, а саме: заради кого організовується і здійснюється державна влада; що необхідно для того, щоб ця влада існувала не ізольовано від свого народу, а разом з ним; що потрібно для того, щоб державні органи були не кінцевою інстанцією у відносинах держави і особи, а лише передавальною ланкою цього механізму; нарешті, що слід зробити для того, щоб народ не лише пасивно сприймав державну владу, а й допомагав державним органам та вищим посадовим особам в її реалізації. Зокрема, це стосується влади в контексті її правового забезпечення, соціально-психологічних складових механізмів влади, влади і державного управління як обєктів для дослідження науки державного управління. Основна мета дисертаційного дослідження полягає у проведенні теоретико-правового аналізу державної влади як інституту конституційного права, дослідженні джерел конституційно-правового інституту державної влади, розкритті особливостей складових елементів системи конституційно-правового інституту державної влади України, узагальненні вже існуючих положень з цієї теми.У підрозділі 1.1 “Поняття та юридична природа державної влади” автор звертається до наукової розробки категорії “державна влада”, враховуючи здобутки загальної теорії права в дослідженні юридичної природи державної влади. За своєю суттю державна влада - це легітимне офіційне волевиявлення держави, її органів і посадових осіб, що являє собою здійснення влади народу, вид суспільної політичної влади. За своїм змістом державна влада являє собою здійснення функцій суспільства і держави в межах наданих повноважень. Саме державна влада через свої формальні акти в умовах цивілізації надає нормам і принципам позитивного права властивості загальнообовязковості, можливість суворої юридичної визначеності змісту регулювання, і саме державна влада наділяє необхідними повноваженнями і належними засобами впливу правоохоронні установи, органи юрисдикції визначає підстави і порядок їх діяльності, що й гарантує певним чином реалізацію юридичних приписів. У підрозділі 1.3 “Структурна характеристика державної влади як інституту конституційного права” визначено, що структуру державної влади необхідно розглядати з трьох точок зору: з погляду структури влади, з урахуванням принципу поділу влади і з урахуванням структури відносин влади.Влада - це певні взаємозвязки, що передбачають наявність субєкта і обєкта, особливе вольове ставлення, яке полягає у спонуканні до дії, яку обєкт повинен здійснити за бажанням субєкта. Це реальна здатність субєкта влади втілювати в життя певні ідеї, погляди, власну волю, навязуючи їх, коли це необхідно, іншим. Цю правову санкцію влада здобуває як від Конституції, так і від правосвідомості людей. Очевидно, варто погодитися з тим, що влада взагалі і державна зокрема, за своєю родовою сутністю є воля, вольова сила, а по видовій ознаці - правова сила. Джерела інституту державної влади поряд із загальними, видовими ознаками джерела конституційного права (видаються в межах повноважень відповідних субєктів правотворчості, мають відповідати нормативним положенням актів, що видані вищестоящими субєктами правотворчості; нормативний акт набуває загальнообовязкової сили, передумовою чого є, як правило, його оприлюднення чи інше передбачене законодавством доведення до відома виконавців) наділені спеціальними юридичними ознаками.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У висновках дисертантом формулюються основні теоретичні результати дисертаційного дослідження.
1. Влада - це певні взаємозвязки, що передбачають наявність субєкта і обєкта, особливе вольове ставлення, яке полягає у спонуканні до дії, яку обєкт повинен здійснити за бажанням субєкта. Це реальна здатність субєкта влади втілювати в життя певні ідеї, погляди, власну волю, навязуючи їх, коли це необхідно, іншим.
2. Необхідною рисою влади є воля. Здійснення влади - це волевиявлення народу або інших субєктів влади. Перша основна ознака влади полягає у тому, що вона не може належати нікому, крім правового повноваження. Влада, яка зовсім не має правової санкції, є юридично індиферентним явищем, оскільки вона немає правового виміру. Цю правову санкцію влада здобуває як від Конституції, так і від правосвідомості людей. Саме тут виникає проблема співвідношення волі і права. Очевидно, варто погодитися з тим, що влада взагалі і державна зокрема, за своєю родовою сутністю є воля, вольова сила, а по видовій ознаці - правова сила. Згадана властивість виявляється у тому, що держава повинна бути спроможна застосувати силу. Держава, а звідси й державна влада, зі слабкою волею (силою) є нежиттєздатною.
3. Призначення влади полягає у тому, щоб створювати у людей впевненість і водночас виконавчість, щоб не лише вирішувати, а й інших підводити до погодженого рішення. Владарювати означає немов накладати власну волю на волю інших, проте так, щоб це накладання добровільно приймалося тими, хто підкоряється. Завдання держави полягає у такій погодженості волі, яка, залишаючись по суті добровільною координацією, набуває форми вольової субординації (підпорядкування).
4. Державна влада - це легітимне офіційне волевиявлення держави, її органів і посадових осіб щодо здійснення їх функцій і повноважень шляхом прийняття правових актів в порядку, передбаченому Конституцією і законами.
5. Характер державної влади, її походження і призначення, суть, зміст і форми здійснення виявляються у принципах та функціях. Науково обґрунтована класифікація принципів та функцій державної влади обєктивно сприятиме більш послідовному та ефективному її здійсненню.
6. Найбільш рельєфно сутність джерела права проявляється у конституційному праві. Джерела інституту державної влади поряд із загальними, видовими ознаками джерела конституційного права (видаються в межах повноважень відповідних субєктів правотворчості, мають відповідати нормативним положенням актів, що видані вищестоящими субєктами правотворчості; нормативний акт набуває загальнообовязкової сили, передумовою чого є, як правило, його оприлюднення чи інше передбачене законодавством доведення до відома виконавців) наділені спеціальними юридичними ознаками. Спеціальні ознаки дають можливість відмежовувати ці джерела від інших галузевих джерел права. Ці ознаки вказують на особливість джерел інституту державної влади за суттю, змістом, формою і субєктами правотворчості.
7. Конституційно-правовий інститут державної влади є складною системою, що формується з багатьох взаємодіючих частин і елементів, які характеризують внутрішню структуру інституту державної влади і вирізняють його серед інших конституційних інститутів.
8. Ми вважаємо за необхідне на законодавчому рівні вирішити питання про прийняття окремих законів про владу, а саме Закону України “Про державну владу в Україні”, особливого акта, який би передбачав механізм визначення і зміни конституційного ладу і, зокрема державної влади, та надання народові права контролю за її здійсненням, а також закони про окремі гілки влади - законодавчу, виконавчу тощо.
Список литературы
1. Чехович Т.В. Механізм стримань та противаг як спосіб вирішення конфліктів між органами державної влади // Вісник Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - К.: Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, 2001. - Випуск 43. - С. 21-24.
2. Чехович Т.В. Утвердження принципу поділу влади в конституційній історії України // Вісник Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - К.: Київський Національний університет імені Тараса Шевченка, 2002. - Випуск 47. - С. 205-208.
3. Чехович Т.В. Сутність та юридична природа державної влади // Часопис Київського університету права. - К.: Київський університет права, 2003. - № 3. - С. 18-21.
4. Чехович Т.В. Державна влада як інститут конституційного права // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Спецвипуск № 1. Збірник за матеріалами Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів (29-30 квітня 2002 р.). - Хмельницький, 2002. - С. 63-64
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
