Поняття, юридична природа та склад державної території. Територіальний суверенітет країни, правові підстави та способи зміни державної території. Поняття, види та встановлення державних кордонів. Принципи правового регулювання режиму державної території.
Становлення поняття державної території відбувалося у праві одночасно зі становленням і розвитком держав і включає кілька стадій, на кожній із яких територія відігравала величезну роль у житті держави, становлячи її найважливішу ознаку. На етапі появи держав їхні території складали колишні племінні та родові землі. Тому держава із самого моменту появи мала потребу в закріпленні правового статусу своєї території. Ситуація змінюється в пізній феодальній абсолютистській державі, коли роль державної влади значно зростає та поряд із приватною власністю на землю виникає поняття державної території як простору, у межах якого держава існує, а монарх здійснює владу. Обґрунтовуючи право народу створювати державу на тій території, на якій він проживає, ідеологи епохи Просвітництва розглядали, у свою чергу, державу як джерело публічної влади на цій території.Приналежність території до держави означає, що держава виступає публічним володільцем належної їй території і будь-які зміни цієї території можливі винятково на публічно-правових підставах. Територіальне верховенство держави означає, що її влада є суверенною і вищою стосовно усіх фізичних та юридичних осіб, які знаходяться в межах її території, а також те, що на території однієї держави виключається можливість дії публічної влади іншої держави. Уся законодавча, виконавча та судова влада держави поширюється як на власних громадян та організації-резиденти, так і на іноземців та організації-нерезиденти, що знаходяться на території цієї держави. У той час як повна і виключна влада держави обмежена її територією, юрисдикція держави в деяких випадках поширюється за межі її території. Таке верховенство передбачає: право народу на самовизначення; визнання того, що будь-які територіальні зміни статусу державної території або її частини, будь-яка зміна державних кордонів повинні провадитися винятково у відповідносте з прямим волевиявленням народу, згодою держави і міжнародного права без будь-якого втручання ззовні, погрози силою або її застосування, з обовязковим наступним затвердженням будь-яких територіальних змін вищим законодавчим органом держави; право держави на прийняття законів і правил, що регулюють режим державної території й окремих її складових частин, питання громадянства, місця проживання, переміщення, вїзду і виїзду з країни й інших прав і свобод людини; виняткову й абсолютну владу держави в межах державної території, що виключає владу будь-якої іншої держави, якщо інше не встановлено спеціальною міжнародною угодою; невтручання у внутрішні справи держави з боку інших держав, міжнародних організацій, іноземних фізичних і юридичних осіб; визнання недоторканності державної території; наявність невідємного права держави всіма наявними законними способами захищати недоторканність своєї території і державних кордонів, політичну незалежність і цілісність своєї держави, а також життя, майно, честь і гідність громадян, майнові та інші немайнові права фізичних і юридичних осіб; виключне право територіального суверена на надання дозволу із використання державної території і її природних ресурсів іноземними фізичними і юридичними особами і здійснення безпосереднього контролю за цим.Значення цих кордонів полягає, перш за все, в тому, що вони встановлюють межі належної державі території з усіма її ресурсами, а також визначають межі територіального верховенства держави. Державний кордон - це зазначена на картах та закріплена на місцевості лінія і перпендикулярно проведена через неї вертикальна площина, що визначає зовнішні межі державної території, а також відділяє держану територію від інших просторів. Залежно від місця проходження державного кордону розрізняються сухопутні, водні та повітряні (бокові) кордони. № 1777-ХІІ “Про державний кордон України” державні кордони не переміщуються як при зміні рівня або обрису берегів рік, озер та інших подібних водойм, так і при відхиленні русла річки (ручаю) в той чи інший бік. Процес встановлення кордону складається з таких стадій: 1) делімітація - визначення в договірному порядку загального напряму проходження державного кордону шляхом детального словесного опису характерних місць його проходження (ріки, озера, гірські хребти, умовно обрані обєкти тощо) та графічного зображення на картах.;· спеціальних правил постійного проживання, тимчасового перебування, проїзду (проходу), пересування осіб та транспортних засобів;В сфері користування державною територією застосовуються такі принципи міжнародного права: · принцип непорушності кордонів; Декларація принципів міжнародного права виділяє 2 спеціальні принципи, що стосуються державної території та державних кордонів, це: 1) Принцип непорушності державних кордонів. Даний принцип регламентує відносини держав з приводу встановлення й охорони розділяючого їх території кордону та вирішення спірних питань у звязку з кордоном. Ідея непорушності кордонів вперше отримала своє правове оформлення в договорі СРСР з ФРН від 12 серпня 1970 р., а потім в договорах ПНР, НДР і ЧССР з ФРН. «Держави-учасн
План
Зміст прикордонного режиму складає встановлення:
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
