Державна стратегія формування ринку економічної інформації у національному господарстві України - Автореферат

На Всесвітньому саміті з питань інформаційного суспільства (WSIS), що відбувся в Женеві в грудні 2003 р., містився заклик до держав і міжнародних організацій розробити ефективну методологію та відповідні стратегії, виділивши необхідні ресурси для забезпечення назрілих позитивних зрушень щодо формування та розвитку інформаційного суспільства. Звідси випливає закономірна потреба в науковій розробці стратегії розвитку ринку економічної інформації, як визначальної передумови формування інформаційного суспільства. Концептуальну сутність та організаційно-управлінські проблеми, повязані із формуванням інформаційного суспільства в Україні, і зокрема ринку економічної інформації (безпосередньо чи похідним чином) аналізують такі вітчизняні вчені: Алішов Н.І., Бузак Н.І., Височан О.С., Гальчинський А.С., Ганущак-Єфіменко Л.М., Гарбарчук В.І., Гриценко А.А., Єрмошенко М.М., Єрьоміна Н.В., Живко В.В., Жиляєв І.Б., Загородній А.Г., Заяць В.М., Згуровський М.З., Іванова В.В., Кавуненко Г.П., Кириченко О.А., Коновалюк В.І., Костіна В.М., Кравчук Г.Т., Лігум Ю.С., Любіч О.О., Лютий І.О., Маргасова В.Г., Маслов А.О., Мастяниця Й.У., Мельник Л.Г., Михайловська О.В., Москаленко А.З., Мунтіян В.І., Олійник О.В., Пенькова І.В., Петришин Л.Б., Почепцов Г., Примак М.В., Рогач І.Ф., Скубенко В.П., Скулиш Є.Д., Соснін О.В., Талан М.В., Харазішвілі Ю.М., Хромуляк І.Я., Черняк О.І., Чубукова О.Ю.,Чумаков А.Г., Чухно А.А., Шиманський Л.Є., Шквір В.Д., Яловий Г.К. Дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Відділу комплексних проблем державотворення Інституту законодавства Верховної Ради України за темою "Економічні пріоритети в законотворчій діяльності" (номер державної реєстрації 0104U006963), а також проблематики, що розробляється у Військовому інституті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Особистий внесок дисертанта полягає в дослідженні державної стратегії формування ринку економічної інформації в національному господарстві.Класифікаційними ознаками, які визначають категоріальну сутність ринку економічної інформації є: а) дихотомія невідчутності, невагомості, перманентності, нескінченності й невичерпності інформації; б) багатомірність та обовязкова фіксація в системі макроекономічних потреб, а звідси можливість перманентного наповнення (збагачення) і водночас оновлення економічної інформації; в) не субєктивована фіксація систематизованих інформаційних потоків, які є основою хеджування макроекономічних ризиків; г) мережева композиційність, яка реалізує себе як специфічна "нервова система" національного господарства, здатна до самоконтролю та самозахисту; д) активна віртуалізація фінансової інфраструктури та її похідних інструментів тощо. Нами відстоюється важливість позиції, що ефективне застосування ринку економічної інформації передбачає обовязкове дотримання таких умов: а) актуальність, повноту, вчасність та вірогідність інформації, що використовується; б) недопущення несанкціонованого розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації; в) виключення негативних наслідків практичного застосування інформаційних технологій у відповідних галузях та сферах національного господарства. Ці ж обставини актуалізують потребу у розробці та практичному здійсненні державної стратегії щодо формування дієвої інституційної системи, яка матиме на меті створення високопродуктивного інформаційного середовища, у тому числі першочергово здійснюватиме реальну підтримку ринку економічної інформації. "Організаційно-управлінські засади формування інформаційного ринку в національному господарстві" проаналізовано варіантні підходи щодо формування ринку економічної інформації. У більш конкретному вимірі йдеться про: 1) Модель системно-ситуаційного управління, яка націлює: по-перше, на чітке орієнтування у просторі граничних ресурсів (час та знання); по-друге, на передбачення та мінімізацію можливих ризиків (межа досконалості та межа безпеки); по-третє, на розвиток строкових станів (поточний, минулий, майбутній), що в свою чергу передбачає систему сталих комунікаційних звязків; 2) Модель концептуально-інформаційного моніторингу дозволяє шляхом випереджаючого визначення можливої динаміки економічних параметрів і показників розвитку обєкта моделювання обґрунтувати закономірності, тенденції, пріоритети процесів, що стають основою посилення організаційно-управлінського впливу і таким чином запобігання критичним ситуаціям та небезпекам у національному господарстві; 3) Модель багатофакторних розрахунків відкриває додаткові можливості для передбачення найбільш ймовірних амплітуд базових макроекономічних показників, що забезпечує своєчасну діагностику найбільш ймовірних тенденцій в економіці країни.У дисертації здійснено теоретичні обґрунтування, завдяки яким знайдено наукове вирішення актуальної проблеми - державного впливу на формування на теренах України ринку економічної інформації. Державне прогнозування, передбачення, моделювання та проекту

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ