Державна служба як юридичний інститут - Реферат

Розвитку законодавства про державну службу приділяється в даний час особлива увага. Це обумовлено насамперед тими змінами, що відбулися і відбуваються в нашому суспільстві і державі. Змінилася роль і самого державного апарата і державних службовців. Постала необхідність підвищення ефективності функцій державного апарата, забезпечення професіоналізму державних службовців, вивчення нових аспектів і проблем державної служби в цілому. Зокрема, прийнято Закон України "Про державну службу", Указ Президента України "Про стратегію реформування системи державної служби в Україні" та "Про підвищення ефективності системи державної служби".Державними службовцями є особи, на яких покладається безпосереднє виконання функцій держави на відповідній території, у конкретній галузі державного управління. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 1 Закону України «Про державну службу», державний службовець - громадянин України, який займає посаду державної служби в державному органі, органі влади Автономної Республіки Крим або їх апараті, одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків, визначених законом, та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо повязані з реалізацією завдань та виконанням функцій державного органу або органу влади Автономної Республіки Крим щодо: підготовки пропозицій стосовно формування державної політики у відповідній сфері; По-друге, ця особа має обіймати посаду в державних органах та їх апараті, що повязано з певною системою процедур: відбору кандидатур, прийому на роботу, навчання, атестації, стажування та специфіка проходження державної служби за часом. По-четверте, державний службовець повинен утримуватись державою, що одночасно покладає відповідальність як на державу, що виступає як роботодавець, так і на службовця як представника держави. Тут виникає низка проблем щодо фінансової незалежності державних службовців, їх лояльності до держави та її інститутів влади, превалювання інтересів держави над приватними, запобігання корупції.Державний службовець в Україні, як і будь-який субєкт права - громадянин України, має конституційно закріплені права. Визначені Законом України «Про державну службу» права державного службовця можна поділити на три групи: 1) права, які забезпечують розуміння службовцями свого правового статусу та його правовий захист; 3) права, які сприяють посиленню посадової активності державного службовця, реалізації його конституційних прав і свобод, які забезпечують соціальні гарантії державного службовця. До першої групи прав державного службовця належать: а) ознайомлення з документами, які визначають його права та обовязки на державній посаді державної служби, критерії оцінки якості роботи та умови просування по службі, а також організаційно-технічні умови, потрібні для виконання ним посадових обовязків; г) право на звертання державного службовця до відповідних органів державної влади або до суду для вирішення спорів, що повязані з державною службою, в тому числі з питань проведення атестацій, їх результатів, змісту виданих характеристик, прийому на державну службу, її проходження, реалізації прав державного службовця, переведення на іншу посаду державної служби, дисциплінарної відповідальності державного службовця, звільнення його з державної служби.Обовязки державного службовця характеризують сутність його службової діяльності, бо орган державної влади приймає на роботу громадянина в основному з тим, щоб покласти на нього відповідні посадові обовязки. Законодавство про державну службу визначає лише основні обовязки державних службовців. Державний службовець органічно повязаний з державою, й уже через це до нього висуваються специфічні вимоги: не чинити дій, які приводять до підриву авторитету державної служби, не брати участі в страйках, а також інших діях, що порушують функціонування державних органів. Один з аспектів цього обовязку полягає в тому, що державні службовці мають утримуватися не лише від дій чи виступів, а й від висловлювань, які можуть зашкодити державній службі або завдати збитків державному органові чи справити враження, що державні службовці не дотримуються або діють усупереч державним і суспільним інтересам. Державний службовець не має права апелювати до преси, оскільки інформацію можуть надавати лише вповноважені на це державні службовці.Існують різні уявлення про поняття державного службовця. Наближає його до сутності визначення, згідно з яким службовцями визнаються «працівники нефізичної і розумової праці, які отримують заробітну плату ...» За загальним правилом, результатом праці службовця не є створення матеріальних цінностей у вигляді речових продуктів, виконання робіт або надання послуг матеріального характеру. Не можна визнати вдалим визначення, що зводить службовця до особі, яка працює за наймом у різних установах, у сфері обслуговування. Так як воно може бути поширене на працівників, які не є службовцями.

План

Вступ

1. Державний службовець: поняття, ознаки, види

2. Права державних службовців

3. Обовязки державних службовців

Висновки

Список використаної літератури

Існують різні уявлення про поняття державного службовця. Основна причина цього - різноманітність соціальних функцій, виконуваних службовцями. Воно обєктивно виключає можливість використання одного критерію для визначення цього поняття. Наближає його до сутності визначення, згідно з яким службовцями визнаються «працівники нефізичної і розумової праці, які отримують заробітну плату ...» За загальним правилом, результатом праці службовця не є створення матеріальних цінностей у вигляді речових продуктів, виконання робіт або надання послуг матеріального характеру. Праця службовця повязаний з організацією роботи різних органів, підприємств, установ, або створенням духовних цінностей, наданням соціальних послуг населенню.

Не можна визнати вдалим визначення, що зводить службовця до особі, яка працює за наймом у різних установах, у сфері обслуговування. Так як воно може бути поширене на працівників, які не є службовцями.

Помилковою є думка, що службовець, на відміну від виробничого персоналу, не бере участі у створенні матеріальних цінностей, що його праця непродуктивна. Навпаки, багато категорій службовців стоять біля витоків науково-технічного прогресу у всіх сферах економіки і опосередковано впливають на її функціонування і розвиток.

Склад службовців неоднорідний. Вони трудяться в різних державних і недержавних організаціях, займаються приватною практикою, має державний характер (нотаріуси).

Державні службовці - різновид службовців, які серед усіх інших службовців утворюють основну групу субєктів адміністративного права.

1. Конституція України

2. Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2012, № 26, ст.273)

Вгору ^ п. 15 ч. 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України

4. Алфьоров С. М., Ващенко С. В., Долгополова М. М., Купін А. П. Адміністративне право. Загальна частина. Навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - С. 59-66.

5. Адміністративне право України : підручник для юридичних вузів і фак. / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін . ; за ред. Ю. П. Битяка.- X., 2000р.- 520с.

6. Коваль Л. Адміністративне право України / Л.Коваль.- К., 1994р.- 208с.

7. Колпаков В. К. Адміністративне право України / В. К. Колпаков.- К., 1999р.- 736с.

Размещено на .ru