Державна регіональна політика: механізми забезпечення комплексного і збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів - Автореферат

Українська держава, успадкувавши командно-адміністративну модель управління, за якої регіонам була відведена роль лише обєктів соціально-економічних відносин, стала на шлях розбудови ринкової системи господарювання. Йдеться насамперед про праці таких українських і зарубіжних вчених, як В.Антонов, В.Бабаєв, М.Бутко, З.Варналій, В.Воротін, В.Геєць, А.Дєгтяр, М.Долішній, Ю.Донченко, У.Ізард, В.Керецман, В.Мамонова, К.Мезенцев, М.Мельник, Ю.Наврузов, М.Пістун, С.Романюк, В.Симоненко, О.Топчієв, Т.Уманець, В.Ойкне, Б.Штульберг, ін., в яких визначено основні теоретико-методологічні засади управління регіональним розвитком і державної регіональної політики. Надбання вітчизняної та зарубіжної теорії створили передумови для продовження розвідок на даному напрямі, зокрема, для наукового аналізу назрілої і ще мало дослідженої проблеми формування дієвих механізмів реалізації державної регіональної політики з метою подолання тенденції поглиблення міжрегіональних диспропорцій, забезпечення комплексного і збалансованого розвитку кожного регіону і країни в цілому. Дисертаційне дослідження виконувалося у межах науково-дослідної теми Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України “Механізми наближення системи публічного управління України до європейських стандартів: регіональний та субрегіональний рівень” (№ держреєстрації 0107U004692), в якій дисертант брав участь як виконавець. уточнити зміст ключових понять дослідження: “регіон”, “регіональна політика”, “державна регіональна політика”, ін.;У першому розділі - “Теоретико-методологічні та організаційно-правові засади державної регіональної політики” - проаналізовано наукові праці й основні підходи до дослідження проблеми державного регулювання регіонального розвитку; здійснено аналіз змісту термінів “регіон”, “регіональна політика” та “державна регіональна політика”; уточнено змістове співвідношення понять “комплексний”, “збалансований” і “сталий” розвиток регіону; визначено концептуальні засади державної політики щодо забезпечення комплексного і збалансованого розвитку регіонів і досліджено її організаційно-правові основи в контексті зарубіжного досвіду. За результатами огляду наукових публікацій за темою дисертації зроблено висновок, що наразі вітчизняні та зарубіжні вчені зосереджують увагу на: обґрунтуванні загальних теоретико-методологічних підходів до регіонального розвитку на засадах сталості; формуванні державних механізмів його регулювання (М.Долішній, В.Керецман, О.Коротич, В.Мамонова, О.Топчієв, Т.Уманець); реалізації регіональних стратегій в умовах ринку (В.Бабаєв, В.Воротін, В.Геєць, Г.Дейлі, Н.Ларіна, Ю.Наврузов, О.Осауленко); дослідженні питань ресурсного забезпечення управління регіональним розвитком (Т.Безверхнюк, О.Ольшанський, С.Харічков); створенні привабливого інвестиційного клімату (М.Дацишин, У.Ізард, А.Мерзляк, О.Чемерис); прогнозуванні та оцінювання розвитку регіонів (В.Антонов, В.Артеменко, Л.Зайцева, М.Миколайчук). В основу дослідження покладено визначення поняття “регіон” як частини території держави, що виділилася в процесі суспільного (територіального) розподілу праці, яка спеціалізується на виробництві певних товарів чи послуг, характеризується спільністю та специфічним щодо інших територій типом відтворення, комплексністю і цілісністю господарства та наявністю органів управління. Визначено, що в Україні правове регулювання державної регіональної політики здійснюється Конституцією України, законами України “Про Генеральну схему планування території України”, “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”, “Про стимулювання розвитку регіонів”, а також законодавчими актами, що визначають статус гірських населених пунктів, засади територіальної організації влади, створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон, розвитку малих міст, транскордонного співробітництва, ін. У другому розділі - “Особливості соціально-економічного розвитку регіонів України як обумовлюючий чинник змісту державної регіональної політики та механізмів її реалізації” - здійснено аналіз показників соціально-економічного розвитку регіонів, визначено характер регіональних диспропорцій, обумовлюючі їх чинники; розкрито взаємозвязок регіональних диспропорцій та соціально-економічної дезінтеграції країни; узагальнено зарубіжний досвід стимулювання розвитку регіонів і подолання депресивності територій.У дисертаційній роботі вирішено актуальне наукове завдання щодо теоретичного обґрунтування адекватних сучасним умовам механізмів реалізації державної регіональної політики, спрямованої на забезпечення комплексного і збалансованого соціально-економічного розвитку регіонів. Однак залишаються ще недостатньо дослідженими питання формування дієвих механізмів забезпечення комплексного і збалансованого розвитку регіонів і його впливу на суспільно-політичну ситуацію в країні в сучасних умовах. Комплексний і збалансований розвиток регіонів є умовою пере

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ