Державна політика України в сфері антимонопольної діяльності - Автореферат

Наочне наповнення державної політики у сфері антимонопольної діяльності визначається необхідністю її інституціоналізації на основі виваженої економічної концепції, що відповідає імперативам сучасних форм конкуренції. Таким чином, фундаментальна трансформація природи конкуренції є важливим чинником у питаннях інтерпретації наслідків чинних інституційних норм запобігання та припинення монополістичної діяльності й недобросовісної конкуренції, здатних перешкоджати піднесенню національної економіки. При всій важливості проведених досліджень сьогодні в наукових колах не розроблено практичних пропозицій щодо формування інституціонального забезпечення державного антимонопольного контролю, не визначено поняття державної політики у сфері антимонопольної діяльності, не внесено змін до чинного законодавства України щодо криміналізації найбільш небезпечних проявів антиконкурентних узгоджених дій, регламентації процедури притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності за порушення приписів законодавства про захист економічної конкуренції та повноважень органів Антимонопольного комітету України щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення. У рамках виконаних тем особисто здобувачем обґрунтовано та запропоновано науково-практичний підхід до формування інституціонального забезпечення державного антимонопольного контролю через створення спеціальної комісії при Кабінеті Міністрів України з питань антимонопольної діяльності, удосконалено теоретичні положення щодо формування моделі інституційного регулювання економічної конкуренції України, сформульовано пропозиції щодо внесення відповідних змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. удосконалено: теоретичні положення щодо формування моделі інституційного регулювання економічної конкуренції України шляхом створення Конкурентної робочої групи, до складу якої входили б представники Антимонопольного комітету України, Міністерства економіки України, Фонду державного майна України, суть створення якої полягала б у координації їх діяльності з питань конкуренції, формуванні стратегічних завдань щодо функціонування конкурентного середовища в Україні, розгляді практичних домовленостей та координації надання громадськості України консультацій з питань конкуренції, а також шляхом створення Координаційного обєднання представників неурядових асоціацій підприємців з питань функціонування конкурентного середовища, яке розробляло б програму розвитку конкурентного середовища, реалізовувало б етичні правила в конкурентній боротьбі, надавало б інформацію про використання вітчизняними підприємствами недобросовісних прийомів у веденні бізнесу;У першому розділі - «Теоретичні основи державної політики України у сфері антимонопольної діяльності» - визначено поняття антимонопольної діяльності, сутність державної політики України у сфері антимонопольної діяльності, досліджено механізми реалізації державної антимонопольної політики України. Правовою базою для реалізації державної політики у сфері антимонопольної діяльності в Україні є законодавство про захист економічної конкуренції, яке ґрунтується на нормах, визначених Конституцією України, і складається із Законів України «Про захист економічної конкуренції» (2001 р.), «Про Антимонопольний комітет України» (1993 р.), «Про захист від недобросовісної конкуренції» (1996 р.), а також нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів. № 2210-III визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, встановлює перелік дій, які є антиконкурентними, а також механізми контролю за концентрацією та розглядом заяв і справ про надання дозволу на узгоджені дії й концентрацію субєктів господарювання, вводить нові правові норми стосовно відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. № 2210-III з метою покращення здійснення державної політики у сфері антимонопольної діяльності та формування інституціонального забезпечення державного антимонопольного контролю пропонуємо створити спеціальну комісію при Кабінеті Міністрів України з питань антимонопольної діяльності, діяльність якої має бути спрямована на надання дозволу на концентрацію та узгоджені дії, на які Антимонопольним комітетом України було відмовлено, якщо учасники доведуть, що позитивний ефект для суспільних інтересів переважає негативні наслідки обмеження конкуренції. У результаті оцінювання конкурентного середовища в Україні зясовано, що на сьогодні повноваження Антимонопольного комітету України щодо одержання доказів під час розслідувань у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції визначено недостатньо чітко, механізми правового захисту його працівників значною мірою залишаються декларативними.У дисертації подано теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання розвитку державної політики України у сфері антимонопольної діяльності. За результатами дослідження визначено поняття антимонопольної діяльності як діяльності держави, що поляга

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ