Державна політика розвитку інноваційної діяльності в Україні - Автореферат

Характер економічного зростання, конкурентоспроможність країни на світовому ринку, її національна безпека визначаються сьогодні не обсягами фізичних ресурсів, а залежать від того, наскільки суспільство може створювати й ефективно використовувати інтелектуальний фактор, розвивати інноваційну діяльність і інноваційні процеси на всіх рівнях управління. Зростає значення якнайшвидшого формування ефективної економічної політики держави й зокрема такого її різновиду як інноваційна політика. Відсутні дослідження політико-економічної сторони інноваційної політики, теоретичне обґрунтування й практична реалізація державної інноваційної політики не відповідають сучасному етапу конкурентної боротьби, недостатньо досліджено роль стратегічного підходу в державній інноваційній політиці, досі не існує системного підходу до побудови ринково-орієнтованих інфраструктурних комплексів. Для досягнення мети дослідження було поставлено та вирішено такі завдання: - проаналізувати стан досліджень теорії та практики формування державної політики розвитку інноваційної діяльності, що враховуються сучасною науковою галуззю “Державне управління”; У роботі використано: історичний та логічний методи - для дослідження еволюції постановки проблеми й наступності її вирішення; абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення й формування висновків; економіко-статистичний - для аналізу сучасного стану та тенденції державно політики розвитку інноваційної діяльності; методи аналізу і синтезу - для визначення факторів розвитку інноваційного потенціалу; розрахунково-конструктивний - для розробки методичних підходів до формування стратегії державного управління інноваційною діяльністю зорієнтованої на комерціалізацію технологій; експериментальний - для розробки підходу до реалізації державної інноваційної політики; порівняльного аналізу - для зіставлення ефективних механізмів державного регулювання інноваційної діяльності.У першому розділі “Теоретичні основи державної політики розвитку інноваційної діяльності” проаналізовано стан досліджень теорії та практики формування державної політики розвитку інноваційної діяльності, що враховуються сучасною науковою галуззю “Державне управління”, визначено роль інноваційної діяльності в соціально-економічному розвитку держави, сформульовано й обґрунтовано теоретичні підходи до реалізації державної інноваційної політики, удосконалено інституційне середовище інноваційної діяльності через розвиток законодавства. Визначено, що інновації виступають рушійною силою розвитку техніки, технології і економіки як окремо взятого підприємства, так і світової спільноти загалом. Водночас економічне зростання, яке генерується інноваціями, дає змогу підвищити рівень життя населення, інновації сприяють вирішенню проблем зайнятості за рахунок створення нових робочих місць. Узагальнюючи вищевикладене, можна сказати, що від розуміння сутності інновацій, інноваційної діяльності їх ролі у розвитку держави багато в чому залежить ефективність державного управління інноваційними процесами як складовими елементами функціонування інноваційної сфери, розроблення відповідного механізму державного регулювання та інноваційної політики. У другому розділі “Методологічні основи стратегічної політики розвитку інноваційної діяльності” удосконалено систему реалізації інвестиційної стратегії державного управління інноваціями та методичні підходи до формування державних цільових програм на основі пріоритетів державної інноваційної політики, розвинуті методичні підходи до формування стратегії державного управління інноваційною діяльністю.Проаналізовано стан досліджень теорії та практики формування державної політики розвитку інноваційної діяльності, що створюють підстави для переосмислення підходу до реалізації державної інноваційної політики. Визначено, що інноваційну діяльність можна розглядати як чинник, як джерело і як умову економічного розвитку держави. Виходячи з цього обґрунтовано роль інноваційної діяльності у соціально-економічному розвитку держави, що виявляється у наступних компонентах: економічна - створення нових елементів продуктивних сил, вплив на структуру суспільного виробництва, вплив на інституційні та економічні механізми; соціальна - розширення можливостей задоволення суспільних потреб, вплив на соціальну стабільність у суспільстві, створення умов для самореалізації людини; екологічна - вплив на навколишнє середовище, забезпечення екологічної рівноваги з метою визначення цільових орієнтирів державної політики розвитку інноваційної діяльності. Виходячи з цього пропонуємо удосконалити систему реалізації інвестиційної стратегії державного управління інноваціями обєднавши під єдиним управлінням інноваційну і інвестиційну функції. До основних проблем розвитку інноваційної системи України можна віднести: зниження інноваційної активності підприємств; інерцію попереднього екстенсивного розвитку; погіршення матеріально-технічної бази наукових установ; відсутність стратегії переходу України до інноваційної моделі розвитку; недостатній рі

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ