Державна політика протидії торгівлі жінками - Автореферат

Наша держава як демократична, правова і соціальна зобовязалася всіма доступними засобами захищати особистість. У звязку з цим одним із пріоритетних напрямків її соціальної політики є запобігання антигуманним явищам, до яких належить торгівля жінками. Це явище має стійку тенденцію до поширення, викликаючи серйозне занепокоєння усієї світової спільноти та негативно впливаючи на імідж будь-якої з держав. З огляду на те, що торгівля жінками є проблемою майже глобальною, у межах України як окремої держави її можна вирішити лише частково. Дисертаційне дослідження виконано в межах науково-дослідної роботи "Проблеми вдосконалення законодавства України про державну службу і службу в органах місцевого самоврядування" (номер державної реєстрації 0199U002827), що розроблялася кафедрою права та законотворчого процесу Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за комплексним науковим проектом "Державне управління та місцеве самоврядування".У першому розділі - "Державна протидія організованій злочинності в Україні" - висвітлюється ступінь наукового опрацювання теми, наводяться результати дослідження, основні наукові підходи до зясування сутності феномена торгівлі жінками і визначення поняття, причин та передумов його поширення, а також ситуації, що склалася з торгівлею жінками в сучасній Україні, розкриваються особливості боротьби з організованою злочинністю, розглядаються державні засоби, способи, методи, механізми протидії цьому явищу та обґрунтовується діяльність відповідних структур щодо запобігання торгівлі жінками. Опрацювання юридичної та історичної літератури дозволило простежити розвиток явища торгівлі жінками в історичному аспекті, виявити його спільні риси з такими антисоціальними явищами, як рабство та кріпацтво, а також визначити їхню відмінність від стану вільної людини, простежити динаміку змін правового розуміння поняття "торгівля жінками" і довести його звязок з нелегальною міграцією, організованою злочинністю, контрабандою. Для більш повного уявлення про сукупність цих явищ у дослідженні розглянуто процес торгівлі людьми, з якого виокремлено процес торгівлі жінками та включено до нього додаткові стадії такі, як: "формування готовності" жінки стати жертвою і "передача жінки". Досягнення мети передбачає реалізацію проміжних завдань, що утворюють окремі напрямки діяльності державних органів, а саме виявлення й усунення причин та умов поширення торгівлі жінками як явища; протидія реальним випадкам торгівлі жінками; вивільнення з рабства з наступною соціально-психологічною реабілітацією, покарання винних у здійснених злочинах. Вивчення та узагальнення напрацювань науковців і практиків щодо зясування сутності понять "механізм", "механізм управління", "механізм державного управління", "інституційний механізм" дозволило визначити складові елементи механізму державного управління процесом запобігання торгівлі жінками, а саме: систему органів державної виконавчої влади, що виконують завдання державного управління відповідно до їхнього правового статусу; міжнародні неурядові організації, науково-дослідні інститути; правові норми, які регламентують організаційні засади і процес реалізації субєктами діяльності свого функціонального призначення; управлінські принципи, підходи, засоби та методи вирішення нагальних проблем.У сукупності результати дослідження дозволяють розвязати важливе науково-прикладне завдання - обґрунтування теоретичних засад та розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму державного управління процесом запобігання торгівлі жінками. Аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел дозволяє визначити "торгівлю жінками" як будь-яке законне чи незаконне переміщення жінок, за їхньою згодою чи без неї з метою кримінального використання їх репродуктивних функцій або інших форм експлуатації для одержання економічної вигоди шляхом злісного порушення їхніх прав. Основними чинниками поширення торгівлі жінками є економічні; політичні; соціальні; психологічні; педагогічні; юридично-правові, що вимагають посилення державного впливу на процеси запобігання торгівлі жінками як підзаконної, юридично-владної та організаційної діяльності органів державного управління, планомірного здійснення заходів адміністративного, соціального, економічного, культурного спрямування. Удосконалення механізму державного управління процесом запобігання торгівлі жінками полягає в гармонізації таких його складових елементів, як органи державної влади, вітчизняні та міжнародні неурядові організації та науково-дослідні інститути, реальному впровадженні цілей, принципів і методів їх профілактичної діяльності, приведенні у відповідність до вимог часу правових норм, що регламентують організаційну структуру системи органів державної влади, процеси її функціонування та розвитку.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У сукупності результати дослідження дозволяють розвязати важливе науково-прикладне завдання - обґрунтування теоретичних засад та розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму державного управління процесом запобігання торгівлі жінками. На підставі отриманих результатів дослідження запропоновано такі висновки: 1. Аналіз вітчизняних та зарубіжних наукових джерел дозволяє визначити "торгівлю жінками" як будь-яке законне чи незаконне переміщення жінок, за їхньою згодою чи без неї з метою кримінального використання їх репродуктивних функцій або інших форм експлуатації для одержання економічної вигоди шляхом злісного порушення їхніх прав.

2. Правова оцінка цього злочину знаходиться в динаміці, поступово поглиблюється та вдосконалюється. Основними недоліками чинного законодавства щодо боротьби з торгівлею жінками є: неврахування факту розподілу держав на держави-постачальниці, транзитні держави та держави призначення; лояльне ставлення до проституції з боку деяких держав; складність розслідування злочинів, повязаних з торгівлею людьми, та незначні покарання для злочинців; відсутність законодавчо забезпечених механізмів співробітництва між субєктами протидії торгівлі жінками; незабезпечення належної безпеки потерпілих та свідків під час проведення оперативно-слідчих дій.

3. Основними чинниками поширення торгівлі жінками є економічні; політичні; соціальні; психологічні; педагогічні; юридично-правові, що вимагають посилення державного впливу на процеси запобігання торгівлі жінками як підзаконної, юридично-владної та організаційної діяльності органів державного управління, планомірного здійснення заходів адміністративного, соціального, економічного, культурного спрямування.

4. Пріоритетним напрямком щодо запобігання торгівлі жінками для органів державного управління є вирішення соціальних, економічних та політичних проблем в Українській державі, а саме: створення позитивних перетворень в усіх сферах життя суспільства; створення умов для подолання суперечностей в економіці; удосконалення державної служби; підвищення кваліфікації персоналу органів державного управління та органів місцевого самоврядування тощо.

5. Удосконалення механізму державного управління процесом запобігання торгівлі жінками полягає в гармонізації таких його складових елементів, як органи державної влади, вітчизняні та міжнародні неурядові організації та науково-дослідні інститути, реальному впровадженні цілей, принципів і методів їх профілактичної діяльності, приведенні у відповідність до вимог часу правових норм, що регламентують організаційну структуру системи органів державної влади, процеси її функціонування та розвитку. Така гармонізація передбачає чітку координацію спільних дій субєктів управління у напрямку розробки, реалізації, контролю, оцінки ефективності законодавчого, науково-інформаційного, кадрового, фінансового забезпечення впровадження державної політики.

6. З метою підвищення ефективності функціонування державних органів управління щодо протидії торгівлі жінками необхідно переглянути їх структуру, підпорядкувавши її досягненню головної мети - подоланню торгівлі жінками (вершина "дерева цілей"); розглянути можливості перерозподілу функцій між субєктами протидії торгівлі жінками; посилити контроль за виконанням державних заходів тощо.

7. Безпосередня взаємодія органів державної влади щодо запобігання торгівлі жінками як складова механізму державного управління має будуватися на засадах цільового принципу. Даний принцип полягає в тому, що до основних цілей віднесено: запобігання торгівлі жінками; попередження та розслідування злочинів, повязаних із торгівлею людьми; реабілітацію потерпілих осіб.

1. Сергєєва Л.М. Торгівля жінками та права людини // Збірник наукових праць Української Академії державного управління при Президентові України. - Х.: Вид-во ХАРРІ УАДУ, 2001. - Вип. 2. - Ч. 2. - С. 228 - 231.

2. Сергєєва Л.М. Міжнародне співробітництво у справі протистояння торгівлі людьми // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХАРРІ УАДУ "Магістр", 2002. - № 2 (13): У 2 ч. - Ч. 2. - С. 299 - 302.

3. Сергєєва Л.М. Історичний екскурс у торгівлю людьми: державно-правовий аспект // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХАРРІ УАДУ "Магістр", 2003. - №2 (16): У 2 ч. - Ч. 1.- С. 125 - 130.

4. Хомуленко Т., Сергєєва Л. Психологічне підґрунтя явища торгівлі жінками (аналіз у контексті гендерної демократії) // Безпека життєдіяльності. - 2004. - № 3(15). - С. 28 - 30.

Автором визначено вплив психологічних факторів на жінку, що стала жертвою торгівлі людьми.

5. Сергєєва Л.М., Хомуленко Т.Б. Системний аналіз чинників явища торгівлі жінками в контексті наукової проблематики державного управління // Вісник НАДУ при Президентові України. - 2004. - № 1. - С. 387 - 391.

Автором теоретично обґрунтовані історичний, економічний, педагогічний та соціальний чинники торгівлі жінками.

6. Сергєєва Л.М. Реалізація гендерної політики в Україні на регіональному рівні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХАРРІ НАДУ "Магістр", 2004. - № 2 (20): У 2 ч. - Ч. І. - С. 80-87.

7. Сергєєва Л.М. Основні підходи до визначення та розвязання проблеми торгівлі жінками // Теорія та практика державного управління: Зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХАРРІ НАДУ "Магістр", 2006. - Вип. 1(13). - С. 179 - 186.

8. Сергєєва Л.М. Підвищення ефективності державних механізмів запобігання торгівлі жінками // Державне управління та місцеве самоврядування: Зб. наук. пр. - Х.: Вид-во ХАРРІ НАДУ "Магістр", 2006. - С. 59-60.

9. Сергєєва Л.М. Система та завдання державного управління запобіганням торгівлі жінками // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. - Одеса: Вид-во ОРІДУ НАДУ, 2006. - № 1 (25). - С. 254 - 257.