Державна політика пам’яті як чинник утвердження української національної ідентичності - Автореферат

Особливе місце в цьому процесі належить історичній памяті як найістотнішому соціокультурному атрибуту нації та національної ідентичності. Процес відродження історичної памяті українського народу перебуває у полі зору державної політики з перших днів незалежності. Проте результативність державної політики памяті знижується внаслідок розмитості її основоположних принципів та орієнтирів; недосконалості форм, інструментів, методів впровадження, інституціональної та нормативно-правової бази; суттєвих регіональних відмінностей в офіційних репрезентаціях української історії тощо. Попри значний інтерес до проблем конструювання колективних уявлень про минуле, розробка та системне обґрунтування концептуальних засад державної політики памяті в Україні ще не були предметом окремого наукового дослідження. артикулювати історичну память як обєкт державної політики; дослідити становлення та сучасний стан державної політики памяті в Україні, її вплив на формування національної ідентичності; обґрунтувати роль державної політики памяті у системі національної безпеки України;У першому розділі «Теоретико-методологічні аспекти дослідження історичної памяті та національної ідентичності» визначається зміст понять «історична память» та «політика памяті», зясовуються атрибутивні ознаки (властивості та механізми функціонування) історичної памяті, обґрунтовується взаємозвязок історичної памяті та національної ідентичності. З огляду на предмет та обєкт дисертації історична память тлумачиться як соціокультурний феномен колективного осмислення людськими спільнотами свого минулого, цілісний образ історії, з яким ідентифікує себе та чи інша соціальна група. Коли субєктом впровадження політики є держава, використовується поняття «державна політика памяті», що визначається автором дисертації як сфера державної політики та державного управління, сукупність офіційних репрезентацій історичного минулого, комеморативних стратегій та практик, орієнтованих на формування історичної памяті національної спільноти. Намагання «олюднити» історію, осягнути її у людському вимірі - природна властивість історичної памяті. Державна політика памяті має бути орієнтована на досягнення наступних цілей: 1) формування у громадян України відчуття спільної історичної долі, поваги до національної історії; 2) активізацію інтегративної ролі історичної памяті в процесі націотворення, становлення спільної національної ідентичності, громадянської консолідації та соціокультурної єдності української політичної нації; 3) підвищення потенціалу історичної памяті для утвердження патріотизму, громадянської активності, цінностей та політичної культури громадян України, виховання лояльності щодо Української держави; 4) утвердження націоцентричного розуміння історії українського народу, її окремішності, самобутності, безперервності; 5) суспільне визнання значущості історичної памяті для перспектив модернізації, демократизації та європейської інтеграції України; 6) подолання кризового стану історичної памяті українців, нівелювання контраверсійності (полярності) в оцінках історичного минулого; деконструкцію імперсько-радянських історичних міфів та стереотипів; 7) інтеграцію локальних (етнічних, регіональних, групових, генераційних) уявлень та оцінок історичного минулого України у загальнонаціональний наратив історичної памяті; 8) активізацію суспільного інтересу до національної історії, створення належних умов для його задоволення; 9) відродження досвіду та культурних кодів відтворення і ретрансляції історичної памяті.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Зерній Ю. О. Український історичний наратив та його роль у формуванні національної ідентичності / Ю. О. Зерній // Україна в 2007 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку : Монографія / За заг. ред. Ю. Г. Рубана. - К. : НІСД, 2007. - С. 168-177.

2. Зерній Ю. О. Проблема деконструкції міфу східнословянської єдності в історичній памяті українців / Ю. О. Зерній // Україна в 2008 році: щорічні оцінки суспільно-політичного та соціально-економічного розвитку : Монографія / за заг. ред. Ю. Г. Рубана. - К. : НІСД, 2008. - С. 200-210.

3. Зерній Ю. О. Історична память як обєкт державної політики / Ю. О. Зерній // Стратегічні пріоритети. - 2007. - № 1 (2). - С. 71-76.

4. Зерній Ю. О. Ґенеза та сучасний зміст поняття історичної памяті / Ю.О. Зерній // Стратегічні пріоритети. - 2008. - № 1 (6). - С. 32-39.

5. Зерній Ю. О. Взаємозвязок історичної памяті та національної ідентичності / Ю. О. Зерній // Політичний менеджмент. - 2008. - № 5 (32). - С. 104-115.

6. Зерній Ю. О. Державна політика памяті в Україні: становлення та сучасний стан / Ю. О. Зерній // Стратегічні пріоритети. - 2008. - № 3 (8). - С. 41-51.

7. Зерній Ю. О. Як суспільства памятають: властивості та механізми функціонування історичної памяті / Ю. О. Зерній // Стратегічні пріоритети. - 2008. - № 4 (9). - С. 35-43.

8. Зерній Ю. О. Історична память як фактор національної безпеки України / Ю. О. Зерній // Нова парадигма : [журнал наук. праць]. - Вип. 84. - К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2009. - С. 37-57.

9. Зерній Ю. О. Історична память українського народу як обєкт державної політики / Ю. О. Зерній // Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід : матеріали наук.-практ. конф. за міжнар. участю, Київ, 30 трав. 2008 р. : у 3 т. / за заг. ред. О. Ю. Оболенського, С. В. Сьоміна. - К. : НАДУ, 2008. - Т. 1. - С. 240-241.

10. Зерній Ю. О. Деконструкція імперсько-радянських історичних стереотипів в історичній памяті українців / Ю. О. Зерній // Історична память як поле змагань за ідентичність : матеріали «круглого столу», 22 квіт. 2008 р. / за заг. ред. Ю. О. Зерній. - К. : НІСД, 2008. - С. 26-31.