Державна політика охорони навколишнього середовища в Україні - Автореферат

Державна політика охорони навколишнього середовища повинна стосуватися не тільки окремо земельних, водних, лісових ресурсів, надр, але й інтегрального екологічного ресурсу, який є основою забезпечення сталого розвитку. Тут необхідні рішучі зміни, починаючи з формування структури цілей і завдань управління природними ресурсами, прийомів та методів досягнення екологічного ефекту в різних галузях та сферах діяльності. Пріоритетними на сьогоднішній день для суспільства стають завдання такої організації та використання природоресурсного потенціалу, коли вирішуються не тільки питання зменшення процесів деградації природних ресурсів, але в той же час досягається мета підвищення ефективності виробництва, яке його використовує. Необхідно відмітити також й те, що на сучасному етапі суттєву роль починають відігравати зовнішні фактори екологічного впливу на формування соціально-економічних відносин в Україні, а також фактор підвищення вартості природних ресурсів, тобто суттєвий вплив на розвиток мають ті природні ресурси, які задовольняють певні потреби людини в якісному екологічному середовищі життєдіяльності. Для досягнення мети дослідження було поставлено та вирішено такі завдання: - обґрунтувати теоретичні підходи до оцінки впливу державної політики охорони навколишнього середовища на економіку;У першому розділі - „Теоретичні основи взаємодії макроекономічної політики й навколишнього середовища” - розглянуто стан досліджень теоретико-методологічних засад взаємодії державної політики й навколишнього середовища, зокрема екологізації природокористування та політики ресурсозбереження в сучасних умовах, врахування негативного впливу економіки на довкілля у державній політиці, інституціональне забезпечення системи раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища. До основних напрямів вдосконалення системи організації природоохоронної діяльності віднесено: створення новітніх нормативних актів для узгодження вимог екологічної безпеки з можливостями розвитку економіки; впровадження процедур оцінки навколишнього середовища, техногенного впливу та цивільного захисту населення відповідно і до вимог європейського законодавства, і до потреб практики; поширення механізмів екологічного аудиту, страхування та ліцензування господарської діяльності; поглиблення наукового забезпечення процедур формування і реалізації екологічної політики; стимулювання обізнаності широких кіл громадськості; посилення персональної та відомчої відповідальності за дотримання вимог природоохоронного законодавства; урахування міжнародних, регіональних, політичних особливостей розвитку законодавства та соціально-економічних умов. У другому розділі - „Сучасний стан державної політики охорони навколишнього середовища в Україні” - визначено основні складові економічного механізму державної політики охорони довкілля, ефективність управління в галузі використання й охорони земельних і водних ресурсів, здійснено аналіз державної політики охорони надр та використання мінерально-сировинної бази. Складовими елементами економічного механізму природокористування мають бути: плата за спеціальне використання природних ресурсів; плата за забруднення навколишнього природного середовища та інші види шкідливого впливу на довкілля; система фінансування і кредитування природоохоронних заходів (державний і місцеві бюджети, природоохоронні фонди, банки, кошти підприємств, іноземні надходження та інвестиції тощо); екологізація податкової і цінової систем; підтримка становлення і розвитку екоіндустрії. В Україні потрібно застосувати з урахуванням світового досвіду прямі й непрямі методи еколого-економічного регулювання, зокрема: встановлення економічних обмежень на господарську діяльність; створення систем екологічної сертифікації, послуг та інших обєктів; впровадження в практику процедури заявки про вплив на навколишнє середовище; ліцензування господарської та іншої діяльності; комплексна еколого-економічна експертиза; створення екологічно справедливого ринку, де не отримує переваг у конкурентній боротьбі продукція з найгіршими екологічними характеристиками або яка виробляється за технологіями з шкідливим впливом на навколишнє середовище, а також знімається з обігу на ринку продукція, небезпечна для здоровя і навколишнього середовища; зміна податкової політики в галузі охорони та раціонального використання довкілля; запровадження системи екологічного страхування (з прийняттям Закону “Про екологічне страхування”); запровадження системи екологічного аудиту; врахування природного фактора при економічній оцінці господарських рішень.Встановлено, що вплив державної політики на економіку відбувається шляхом врахування еколого-соціально-економічного рівня використання природних ресурсів, а саме: економіка як сфера матеріального виробництва безпосередньо залежить від ресурсної бази, територіального базису та природної сировини, а державна політика контролю якості й кількості останніх визначають як можливості, так і межі економічного зростання. Визначено, що

Основний зміст роботи