Державна підтримка сільського господарства та її форми в Україні - Курсовая работа

Сільське господарство є одним із найважливіших секторів народного господарства України, тут зосереджено близько 30% основних виробничих фондів; працює майже третина загальної чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві; виробляється третина національного доходу, формується 70% роздрібного товарообігу. Порівняльні переваги української економіки зосереджуються головним чином у сільському господарстві. За оцінками експертів, Україна належить до числа країн із найвищим рейтингом щодо потенціальних можливостей у сільському господарстві. Як наслідок сказаного вище виникає обєктивна необхідність у регулюванні та підтримці розвитку сільського господарства в Україні з боку держави та запровадження відповідних норм для реалізації державної політики у сфері сільського господарства. Потребу й особливості державного регулювання сільського господарства визначають низка обєктивних чинників, такі як: нестабільність цін і доходів в агропромисловому виробництві; конкурентне середовище в сільському господарстві і високий ступінь монополізації в ресурсних та переробних сферах; низька привабливість інвестування аграрного виробництва; різноманітність природно-кліматичних умов; потреба екологізації сільського господарства, проведення наукових досліджень; страхування сільськогосподарської діяльності; особливості формування соціальної інфраструктури села, тощо.Для виходу з нього необхідне своєчасне прийняття ряду організаційно-економічних і законодавчих заходів, дієвість яких передусім залежить від економічної оцінки реального стану сільського господарства як у цілому по країні, так і по окремих галузях, підприємствах, регіонах тощо. Стосовно сільського господарства, то в Україні є проблеми, які проявляються у відсутності або запізнілості необхідної економічної інформації, яка б характеризувала реальний стан речей. Так, станом на 01.05. 2008 року в Україні існувала інформація про ефективній сільськогосподарського виробництва за 2008 рік, яка свідчить, що виробництво великої рогатої худоби, свиней, молока, яєць було збитковим відповідно на 38,4%, 9,3% 4,3% та 10,8%, а мясо птиці рентабельним (9,3%). В останніх показники ефективності виробництва продукції (рентабельність, собівартість, затрати живої та уречевленої праці тощо), де виробляється 80% молока, 63 мясних ресурсів, 50% яєць, 95% картоплі, 85% - овочів нині, на жаль, відсутні. Дослідженнями встановлено, що в структурі використання мясних ресурсів за 2005 рік, вироблених усіма категоріями господарств і придбаних за межами країни і межах товарно-грошових відносин знаходилося 60,2% (у тому числі за рахунок великотоварних господарств - 28,9%; імпорту - 16,9 та дрібнотоварних господарств - 14,4%), а за межами товарно-грошових відносин - 39,8% (у тому числі самозабезпечення 39,4% і витрат на корми 0,4%).Основними чинниками, що зумовили погіршення стану соціально-економічного розвитку села, є спад виробництва сільськогосподарської продукції, зниження його ефективності, відсутність системності та недостатність державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, поглиблення диспаритету цін на продукцію сільського господарства та вхідні ресурси, низький рівень доходів сільського населення і, відповідно, низька купівельна спроможність населення країни. Першопричиною негараздів у технічному забезпеченні стало різке зростання диспаритету цін між технікою і сільськогосподарською продукцією: при індексі цін реалізації продукції сільського господарства у січні-жовтні 2005 року порівняно Із січнем - жовтнем 2004 року 110,4%, сукупний індекс витрат на виробництво сільськогосподарської продукції за цей період становив 120,5 відсотка. Однією з найгостріших соціальних проблем на селі є низький рівень оплати праці працівників аграрного сектору економіки, який понад десять років залишається найнищим серед усіх галузей економіки України (у 1995 році - 46,3 грн., у 2005 році - 398 грн., що становить 52% до рівня середньомісячної заробітної плати в галузі економіки (764 грн) та 88% до прожиткового мінімуму на працездатну особу на рік (453 грн). Виробництво валової продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств у січні-жовтні 2008 року збільшилося на 1,4% порівняно з відповідним періодом 2005 року, в тому числі у сільськогосподарських підприємствах - на 4,9%, у господарствах населення - 99,1 відсотка. Тому, враховуючи ситуацію на ринку нафтопродуктів, Міністерством запропоновано розглянути можливість скасування акцизних зборів на дизельне пальне для села, створення при Держрезерві стабілізаційного фонду нафтопродуктів, спрямувати нафту власного видобутку на вітчизняні нафтопереробні підприємства для переробки та поставки виробленого дизпалива селу за стабільними цінами.За цих умов дуже складно сформувати необхідні фінансові ресурси для налагодження нормального процесу виробництва як в сільському господарстві, так і в інших галузях народного господарства. А без бюджетного регулювання і контролю за субєктами господарювання, подальшого здійснення реформ аграрний сек

Зміст

Вступ 3

1. Проблеми розвитку сільського господарства в Україні в умовах ринкової економіки 5

2. Сучасний стан сільського господарства в Україні 8

3. Форми державної підтримки сільського господарства 14

Висновок 22

Список використаних джерел та літератури: 24