Поширення державної мови в умовах консолідації української спільноти, формування національної ідентичності та безпеки. Головні способи і методи асиміляції українців. Режим обмеження лексичного складу української мови у словниках у 60-х роках ХХ століття.
Стаття з теми: Державна мова - чинник національної безпеки Тамара Усатенко Анотація У статті обґрунтовується важливість та актуальність процесів поширення державної мови в умовах консолідації української спільноти, формування національної ідентичності, національної безпеки. Розкриваються взаємовідносини етнонації - мови-колоніалізму, особливості україно-російських відносин у постколоніальну добу. Обґрунтовано, що конфлікт між українською і російською мовами, який існував багато століть було перенесено з зовнішньої, позамовної сфери до самої мови, яка зазнавала руйнівних здебільшого змін. Проаналізовано, що експансія була спрямована на створення нової офіційної мови, переважно у містах, що відбувалося шляхом звуження лексики української мови у словниках, формування почуття вторинності української мови тощо. «Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами» - одне із провідних положень Концепції «Нової української школи». На тлі і під впливом нинішнього стану в Україні актуалізується проблематика національної ідентичності, зокрема, націокультурної та націомовної.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
