Здійснення Державною контрольно-ревізійною службою України незалежного внутрішнього фінансового контролю від імені виконавчої гілки влади. Структура та функції контрольно-ревізійної служби, організація та методологічні основи її контрольної роботи.
При низкой оригинальности работы "Державна контрольно-ревізійна служба в Україні і шляхи удосконалення її діяльності", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Законодавчими та нормативно-правовими актами, які забезпечують діяльність органів державної контрольно-ревізійної служби в Україні, є Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, Укази Президента України "Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи”, "Про Положення про Головне контрольно-ревізійне управління України" та інші. Головне контрольно-ревізійне управління України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує в установленому порядку реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю за використанням відповідно до законодавства підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форми власності, відомчої належності та підпорядкованості, коштів бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів, збереженням державного і комунального майна, веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Функції державної контрольно-ревізійної служби: здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право: 1) ревізувати і перевіряти у міністерствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, державних фондах, на підприємствах, в установах і організаціях грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); 2) безперешкодного доступу при проведенні ревізій та перевірок на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать міністерствам та іншим органам виконавчої влади, державним фондам, бюджетним установам, а також підприємствам, установам і організаціям, які отримують кошти з бюджету та з державних валютних фондів, для їх обстеження і зясування питань, повязаних з ревізією або перевіркою; за рішенням суду призупиняти видаткові операції за рахунками у банках та інших фінансових установах у разі, коли керівництво обєкта, на якому необхідно провести ревізію або перевірку, перешкоджає працівнику державної контрольно-ревізійної служби виконувати свої обовязки;Головним завданням Державної Контрольно-ревізійної служби є здійснення контролю за використанням коштів бюджетів усіх рівнів, та коштів державних цільових фондів; виконанням державних контрактів, про авансованих за рахунок бюджетних коштів; використання матеріальних цінностей та нематеріальних активів, що перебувають у державній чи комунальній власності, бюджетних позик та кредитів, а також позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів; веденням бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємствах, в установах та організаціях, що отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, в тому числі валютних. Кожний з етапів має свій зміст, функціональне призначення і відокремлений за часом: планування ревізії; підготовка до ревізії; складання завдання (програми) проведення ревізії; організація роботи на місці (обєкті) ревізії; документальна й фактична перевірка; систематизація матеріалів ревізії і складання акта, висновків і пропозицій; узгодження і обговорення наслідків ревізії на підприємстві; затвердження матеріалів ревізії; контроль за виконанням рішень, прийнятих за матеріалами ревізії. № 515, планування контрольно-ревізійної роботи, згідно з доведеними управлінням завданнями, проводиться керівником ревізійного органу з урахуванням встановленої періодичності ревізій. План проведення ревізій і перевірок зберігається у керівника контрольно-ревізійного органу й не підлягає розголошенню з метою забезпечення раптовості кожної ревізії чи перевірки. До недоліків чинного закону слід віднести, в першу чергу, такі: право органів ДКРС проводити ревізії та перевірки субєктів підприємницької діяльності за дорученнями правоохоронних органів передбачено в статті 14 "Взаємовідносини державної контрольно - ревізійної служби з правоохоронними органами” розділу IV "Правовий захист службових осіб державної контрольно - ревізійної служби” чинного Закону України, але при цьому не визначено сферу дії, функції і права органів служби в процесі проведення таких ревізій або перевірок. закон обмежує сферу дії ДКРС в частині здійснення контролю за виконанням цільових державних програм і контрактів, про авансованих за рахунок бюджетних коштів, за викор
План
Зміст
1. Структура та функції Державної Контрольно-ревізійної служби України
2. Організація та методологічні основи контрольної роботи Державної Контрольно-ревізійної служби України
Список використаної літератури
1. Структура та функції Державної Контрольно-ревізійної служби України
Список литературы
1. Бюджетний кодекс України від 21.06.2001р. №2542 // Голос України. - 2001. - № 129. - 24 липня.
2. Бюджетний менеджмент: Підручник / Федосов В., Опарін В., Сафонова Л. та ін. - К.: КНЕУ, 2004. - 864 с.
3. Чугунов І.Я. Бюджетний механізм регулювання економічного розвитку. - К.: НІОС, 2003. - 488 с.
4. Про Державний бюджет України на відповідний рік: Закон України // www.rada.gov.ua.
5. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні: Закон України // www.rada.gov.ua.
6. Про державну податкову службу в Україні: Закон України // www.rada.gov.ua.
7. Про Рахункову палату: Закон України // www.rada.gov.ua.
8. Про систему оподаткування: Закон України // www.rada.gov.ua
9. Про Державне казначейство України: Указ Президента України ві 27 квітня 1995 року // www.rada.gov.ua.
10. Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо вдосконалення механізмів казначейського обслуговування” від 05.01.2002 р. № 1133 // Бюджетний процес в Україні: Збірник нормативно-інструктивних матеріалів. - К., 2003. - С.82-83.
11. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами" від 05.09.2001 р. № 1195 // www.rada.gov.ua.
12. Наказ Державного казначейства України "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів” від 04.11.2002 р. № 205 // Бюджетний процес в Україні: Збірник нормативно-інструктивних матеріалів. - К. - 2003. - С.84-141.
13. Наказ Державного казначейства України "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами та перерахування міжбюджетних трансфертів" від 31.01.2002 р. № 17.
14. Бак Н.А. Міжбюджетні відносини як складова бюджетного регулювання // Фінанси України. - 2002. - № 5. - С.78-82.
15. Буряченко А. Є., Палій М.П. Удосконалення фінансового механізму місцевих бюджетів // Фінанси України. - 2003. - № 8. - С.13-18.
16. Бюджетна політика у контексті стратегії соціально-економічного розвитку України: У 6 т. / Редкол.: М.Я. Азаров (голова) та ін. - К.: НДФІ, 2004.
17. Бюджетна політика та боргова стратегія України у 2003 році / За ред. .О. Луніної. - К.: Інститут економічного прогнозування НАН України, 2002. - 96 с.
18. Владимиров К.М., Чуйко Н.Г., Рогальський О.Ф. Місцеві фінанси: Навчальний посібник. - Херсон: ХНТУ, 2005. - 293 с.
