Державні запозичення та фінансова безпека української держави - Курсовая работа

Податки і позики - ті взаємодоповнюючі інструменти державних фінансів, за допомогою яких держава звертається до економіки і суспільства за коштами. На відміну від інших форм руху позикового капіталу, державним кредитом вважається кредит, який надається державі і створює державний борг. Державний кредит набув вражаючих масштабів за умов розвинутого фінансового сектора економіки та демократичних форм державності. При сучасних функціях держави і фінансово - ресурсних можливостях ефективної ринкової економіки державний кредит має особливе значення в зосередженні, зєднуванні й використанні розрізнених капіталів у інтересах суспільства. Разом, з тим при певному збігові обставин державний кредит стає джерелом серйозних проблем, так як неефективний механізм залучення позик та їх непродуктивне використання (особливо у першій половині 90-х рр.) зумовили досить стрімке накопичення боргу та концентрацію платежів щодо його обслуговування у вузькому часовому інтервалі.Державний кредит - специфічна ланка державних фінансів; він не має ні окремого грошового фонду (кошти, що мобілізуються з його допомогою, потрапляють, як правило, до бюджету), ні відокремленого органу управління; разом із тим він характеризує особливу форму фінансових відносин держави і тому виділяється в окрему ланку. Державний кредит - це сукупність економічних відносин, що виникають між державою та фізичними або юридичними особами (фінансово-кредитними установами, корпораціями, іноземними урядами, міжнародними фінансовими організаціями і приватними особами) стосовно питання мобілізації додаткових грошових коштів на кредитній основі, тобто на умовах зворотності, строковості та платності, в процесі формування загальнодержавного фонду фінансових ресурсів, в яких держава може бути як позичальником, кредитором або гарантом. У сучасних умовах державний кредит виконує такі основні функції: - фіскальну, тобто сприяє акумуляції додаткових коштів до централізованих і децентралізованих фондів держави; Податковий метод держава використовує з метою акумуляції внутрішніх джерел, кредит дає їй змогу залучати не тільки внутрішні, але й зовнішні джерела. З іншого боку, в державно-кредитні відносини як кредитори вступають громадяни та субєкти господарювання (банки, страхові компанії, акціонерні товариства), котрі надають кредит державі під певні державні зобовязання.Залежно від розміщення запозичень їх поділяють на внутрішні - на внутрішньому фінансовому ринкові (надаються юридичними і фізичними особами певної країни та нерезидентами) і зовнішні - надходять ззовні від урядів, юридичних і фізичних осіб інших країн, міжнародних організацій та фізичних інституцій. Органи місцевого самоврядування здійснюють запозичення на будівництво доріг, охорону навколишнього середовища та фінансування інших заходів, у яких зацікавлена територіальна громада. Неринкові позики не допускають виходу цінних паперів на ринок, тобто їх власники не можуть їх перепродати. За ознакою утримувачів цінних паперів вирізняють такі, що реалізуються тільки серед населення, такі, що реалізуються тільки серед юридичних осіб, та універсальні, тобто передбачені для розміщення як серед фізичних, так і серед юридичних осіб. Така система доцільна за незначних сум позики, що припадають на одну особу, внаслідок чого процентним дохід не може істотно стимулювати надання позики державі.Згідно методики, затвердженої Міністерством економіки України, фінансова безпека містить такі складові: бюджетна безпека, валютна, грошово-кредитна безпека, боргова безпека, інвестиційна безпека, безпека страхового ринку, безпека фондового ринку [16]. В Україні за роки її незалежності формування боргу відбувалося значною мірою під впливом потреб оперативного фінансування поточних бюджетних видатків, що зумовило його структуру та обсяги. Ефективне управління боргом на всіх його етапах дозволить уникнути кризових боргових ситуацій та перевантаження видаткової частини державного бюджету в розрізі витрат на обслуговування державного боргу, сприятиме забезпеченню стабілізації соціально-економічної ситуації та розвитку економіки України. Покриття дефіциту бюджету через запозичення має низку переваг, до яких належать: керованість інфляційними процесами в державі, підвищення рівня касового виконання бюджету, можливості зміцнення фінансового становища в державі. Борги держави економічно виправдані лише в тому разі, якщо здійснювані за їх рахунок видатки сприяють збільшенню майбутніх доходів або приводять до скорочення майбутніх бюджетних видатків, тобто мають позитивний рівень прибутковості, що дає змогу державі в подальшому погасити основну суму боргу й сплатити відсотки за ним.Запозичення держави цікавлять чимало громадян, які переймаються фінансовими справами своєї країни. Процес отримання позик з одного боку дозволяє країні швидко вирішити гострі проблеми та фінансувати перспективні національні проекти, з іншого - неефективне використання запозичень суттєво збільшує навантаження на державний бюджет майбутніх років. Згідно Бюджетного кодексу

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ ТА ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

1.1 Державні запозичення як основна форма державного кредиту

1.2 Класифікація державних запозичень

1.3 Вплив державних запозичень на фінансову безпеку держави

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА РОЗМІРУ ДЕРЖАВНИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ УКРАЇНИ І СТАНУ ЇЇ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ

2.1 Сучасний стан та структура державного боргу України

2.2 Оцінка та шляхи забезпечення фінансової безпеки України

2.3 Механізм використання державних запозичень для фінансування дефіциту державного бюджету

РОЗДІЛ 3.ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БОРГУ В УКРАЇНІ

3.1 Удосконалення механізму обслуговування державного боргу України

3.2 Альтернативні методи розвязання боргової проблеми

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК А. Оцінка рівня фінансової безпеки України

ДОДАТОК Б. Заходи стосовно зміцнення фінансової безпеки України