Державні утворення в Криму наприкінці 1918-1920 років - Автореферат

Для вирішення цього питання важливим є вивчення і використання досвіду українського державотворення минулих поколінь, зокрема, державно-правових процесів, що здійснювалися в Криму в 1918 - 1920 рр. Йдеться насамперед про систему організації державної влади та нормативно-правової діяльності Крайового уряду С. Крима, Тимчасового робітничо-селянського уряду Кримської СРР, урядів головнокомандувача Збройних сил Півдня Росії, характер їх автономії, використати цей досвід для вдосконалення правової системи України, політичних та економічних відносин державного центру й Автономної Республіки Крим, реформування сучасного механізму держави як організаційної основи унітарного устрою України. виявити особливості організаційного устрою урядів, органів місцевого самоврядування, формування їх складу та зясувати роль військового командування Антанти, Червоної армії і Добровольчої армії в цьому процесі; Більш інших застосувався конкретно-історичний метод, завдяки якому було досліджено еволюцію державно-правового статусу Криму в 1918 - 1920 рр. Структурно-функціональний метод використовувався, наприклад, для виявлення ознак державності й легітимності другого Крайового уряду, інституційний - для вивчення органів та інститутів влади Тимчасового робітничо-селянського уряду Кримської СРР, урядів головнокомандувача Збройних сил Півдня Росії в Криму, порівняльно-правовий - для визначення правового статусу Кримської СРР, спільних рис і відмінностей з Радянською Республікою Тавриди. На основі цього визначено основні характеристики правового статусу державних утворень в Криму наприкінці 1918 - в 1920 рр.: було здійснено спроби реалізувати три моделі державності Криму: парламентська республіка з унітарною формою державного устрою та ліберально-демократичним типом державно-правового режиму С.У дисертації теоретично узагальнено організаційно-правові засади формування та функціонування урядів та підпорядкованих їм місцевих адміністрацій, охоронних і судових органів як елементів, що у своїй сукупності складали механізм державних утворень на території Кримського півострова наприкінці 1918 - в 1920 рр.; зясовано правовий зміст нормативно-правових актів, які визначили принципи формування Кримських урядів, органів місцевого самоврядування. Отримані в процесі дослідження результати дозволяють зробити наступні висновки: По-перше, висвітлення політико-правових передумов створення Крайового уряду С. Крима, Тимчасового робітничо-селянського уряду Кримської СРР, урядів головнокомандувача ЗСПР свідчить про те, що цей процес відбувався в загальному руслі суспільних відносин, які визначалися зміною співвідношення сил на Півдні Росії і в Європі внаслідок закінчення світової війни, соціальних конфліктів, спричинених подіями російської революції. Ці уряди в проведенні своєї внутрішньої та зовнішньої політики залежали від розвитку воєнної ситуації на півострові, рішень військових командувань, що надавало цим державним утворенням маріонеткового характеру. Врангеля можна охарактеризувати як законодавство перехідного періоду, коли нормативно-правові акти приймалися тільки у разі необхідності швидкого реагування на конкретні політичні і воєнні обставини.

У дисертації теоретично узагальнено організаційно-правові засади формування та функціонування урядів та підпорядкованих їм місцевих адміністрацій, охоронних і судових органів як елементів, що у своїй сукупності складали механізм державних утворень на території Кримського півострова наприкінці 1918 - в 1920 рр.; зясовано правовий зміст нормативно-правових актів, які визначили принципи формування Кримських урядів, органів місцевого самоврядування.

Отримані в процесі дослідження результати дозволяють зробити наступні висновки: По-перше, висвітлення політико-правових передумов створення Крайового уряду С. Крима, Тимчасового робітничо-селянського уряду Кримської СРР, урядів головнокомандувача ЗСПР свідчить про те, що цей процес відбувався в загальному руслі суспільних відносин, які визначалися зміною співвідношення сил на Півдні Росії і в Європі внаслідок закінчення світової війни, соціальних конфліктів, спричинених подіями російської революції.

Ці уряди в проведенні своєї внутрішньої та зовнішньої політики залежали від розвитку воєнної ситуації на півострові, рішень військових командувань, що надавало цим державним утворенням маріонеткового характеру.

По-друге, загальні закономірності приходу до влади антибільшовицьких режимів визначили спільні риси у законодавчій діяльності. Загалом законодавство Крайового уряду С. Крима, урядів А. Денікіна і П. Врангеля можна охарактеризувати як законодавство перехідного періоду, коли нормативно-правові акти приймалися тільки у разі необхідності швидкого реагування на конкретні політичні і воєнні обставини. Звідси і відсутність власних кодифікованих актів у галузі цивільного та кримінального законодавства, належної законодавчої процедури і чіткої системи нормативно-правових актів. Усі перелічені проблеми зумовили значну увагу цих державних утворень до колишнього російського законодавства, чинність якого не припинялася.

По-третє, аналіз державного ладу та правової системи Кримської СРР в період із кінця квітня 1919 р. по кінець червня 1919 р. свідчить, що в Криму внаслідок установлення радянської влади розпочався процес формування тоталітарного режиму більшовицької партії. Державно-правова організація Кримської СРР в основному будувалася за аналогією з Радянською Росією. Основною нормативно-правового забезпечення Кримської СРР були декрети Всеросійських і Всеукраїнських зїздів Рад, інструкції і директиви відповідних центральних наркоматів. Тимчасовим робітничо-селянським урядом приймались і власні нормативно-правові акти. Кримська СРР була штучним, економічно і політично нежиттєздатним державним утворенням, перебувала під повним контролем центральних державних і партійних органів Російської СФРР і була своєрідним доповненням діяльності військового командування Червоної армії.

По-четверте, історичні уроки створення та діяльності урядів С. Крима, Кримської СРР, генералів А. Денікіна і П. Врангеля доводять, що політичне й економічне відокремлення Криму від України мало негативні наслідки для населення півострова.

Отже, з огляду на минуле слід здійснювати і сучасну нормативно-правову регламентацію відносин державного центру України та її кримської автономії. Історичний досвід сьогодні черговий раз свідчить на користь єдності української правової системи, нагадує про необхідність усунення всіх її правових колізій, зокрема, ретельного узгодження конституційних норм держави й автономії.

1. Кримська радянська державно-правова реформація в квітні - червні 1919 р. // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 20. - К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2003. - С. 120-126.

2. Законотворчість військово-авторитарних режимів А. І. Денікіна і П. М. Врангеля в Криму (1919-1920 рр.) // Часопис Київського університету права. 2003. - № 4. - С. 93-99.

3. Кримські військово-авторитарні режими генералів А. І. Денікіна і П. М. Врангеля (червень 1919 - листопад 1920 рр.) // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 24. - К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. - С. 112-120.

4. Основні напрямки нормативно-правової діяльності Крайового уряду Соломона Крима // Юридична біографістика: історія, сучасність, перспективи. - Сімферополь, 2003. - С. 275-277.

5. Історико-правові традиції українського конституціоналізму та кримського державотворення і конституційна реформа в Україні // Правові аспекти підготовки та здійснення конституційної реформи в Україні. - Сімферополь, 2003. - С. 39-42.

6. Історичні витоки і традиції кримського державотворення (1917-1918 рр.) // Історико-правові проблеми автономізму та федералізму. - Сімферополь, 2004. - С. 178-182.

7. Місцева влада і місцеве самоврядування в Криму (липень 1919 - листопад 1920 рр.) // Місцеві органи державної влади та самоврядування: історико-правовий аспект. - Суми, 2004. - С. 133-144.

Размещено на .ru