Державні органи влади у сфері правоохоронних відносин - Курсовая работа

Із здобуттям незалежності українське суспільство стало на шлях розбудови правової держави, одним із основних принципів якої є реальність прав, свобод, обовязків і законних інтересів людини і громадянина [50, с. Втілення цього принципу в життя вимагає від держави не лише декларування прав, свобод, обовязків і законних інтересів людини і громадянина в законодавчих актах, але й створення дієвих та ефективних механізмів їх реалізації, охорони та захисту. У сучасній юридичній науці все більшого значення набуває плюралізм підходів до право розуміння, який визнає існування права не лише на інституціональному рівні у вигляді правових норм, але й на матеріальному рівні, у вигляді конкретних правовідносин - правового звязку субєктивних прав і обовязків, що із сфери можливого трансформуються в реальність за допомогою правомірної поведінки різних субєктів права, у тому числі судових і правоохоронних органів держави, які покликані відреагувати на кожний факт вчинення правопорушення і дати належну правову оцінку поведінці винних осіб. Водночас, у загальнотеоретичній юридичній науці відсутнє комплексне дослідження правоохоронних відносин, в якому б знайшли своє висвітлення як дискусійні, так і невирішені питання, що торкаються їх поняття, термінології, видів, підстав виникнення і розвитку, особливостей субєктного складу, обєкта та змісту, виходячи зі змін у національному законодавстві, яке регулює суспільні відносини, повязані з діяльністю судових і правоохоронних органів держави у галузі захисту прав і свобод людини. Курсова робота дозволить певною мірою заповнити ці прогалини, а дослідження зазначених вище аспектів проблеми правоохоронних відносин становить її головну суть і зміст.Аналізуючи юридичну літературу, можна визначити головні характерні ознаки правоохоронної діяльності, до яких доцільно віднести: - владний характер цієї діяльності, що має полягати у захисті певних суспільних відносин компетентними органами. Наприклад, у кримінально-правовій юрисдикції реалізують свої повноваження державні органи дізнання, досудового слідства, прокуратура, суд, пенітенціарні установи, а також недержавні інституції - адвокатські обєднання або особи, котрі мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; Окрім цього, використання державного примусу зумовлює необхідність наявності спеціального субєкта - компетентного органу, покликаного перевіряти законність, обґрунтованість та доцільність застосування державно-примусових заходів, а у необхідних випадках, у передбачених законом межах, конкретизувати їх та визначати порядок використання, здійснювати індивідуально-правове регулювання. Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань, є Міністерство внутрішніх справ України, статус якого детально врегульовано "Положенням про Міністерство внутрішніх справ України" (затверджене Указом Президента України від 17 жовтня 2000 р. Основне місце у системі органів внутрішніх справ належить міліції - державному озброєному органу виконавчої влади, який захищає життя, здоровя, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.Правоохоронна діяльність - це державна правомірна діяльність, що полягає у впливі на поведінку людини або групи людей з боку вповноваженої державою посадової особи шляхом охорони права, відновлення порушеного права, припинення або розгляду порушення права, його виявлення або розслідування з обовязковим додержанням установлених у законі процедур для цієї діяльності. Її спрямовано на блокування соціальних відхилень, локалізацію соціальної напруги або правових конфліктів. Складну систему правоохоронної діяльності реалізують у різних діях, а саме: · правовстановлюючих, · правозабезпечувальних, · правопримушувальних і · правовідновлювальних. Маляренка, структурно до системи правоохоронної діяльності належать такі напрями: а) діяльність із забезпечення охорони учасників кримінального судочинства; Чільне місце в правоохоронній діяльності посідає судова діяльність (судочинство), яка здійснюється виключно судами.Законодавство України не містить чіткого переліку державних органів, які є правоохоронними. Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» дає неповний перелік органів, які для цілей цього Закону вважаються правоохоронними. У Законах України «Про основи національної безпеки України» та «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави» розкриваються тільки основні ознаки правоохоронних органів. Ряд підзаконних нормативно-правових актів містять невичерпні переліки таких органів. Отже, правоохоронними органами в Україні можна вважати наступні державні органи, або їх підрозділи, що здійснюють правоохоронні функції: · суд;Сучасні зміни соціально-економічних і політико-правових умов функціонування правоохоронної системи, курс нашої держави на євроінт

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. ПРАВОВІ ПРЕЗУМПЦІЇ, ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ПРАВООХОРОННИХ ВІДНОСИН

1.1 Поняття та види правоохоронних відносин

1.2 Поняття та види юридичних фактів і їхній вплив на динаміку правоохоронних відносин

Розділ 2. ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ ВЛАДИ У СФЕРИ ПРАВООХОРОННИХ ВІДНОСИН

2.1 Аспекти правоохоронної діяльності

2.2 Правоохоронні органи України

Розділ 3. УДОСКОНАЛЕННЯ ТА КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ ПРАВОВИХ ВІДНОСИН НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ