Державні органи України - Курсовая работа

Актуальність даної роботи полягає в тому що було досліджено таке явище як державний орган України який виконує владно-правові повноваження. Поняття державний орган України поділяється на три гілки влади: Законодавча, виконавча, судова. Принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову має давню історію і традиційно повязується з імям французького вченого Ш.Л. Монтескє були спроби ("Пакти і конституції" Пилипа Орлика, 1710 р.) створити конституційний проект незалежної України з урахуванням принципу поділу влади на три галузі: законодавчу владу - Генеральна Рада, що обирається; виконавчу владу - гетьман, генеральна старшина й обрані представники від кожного полку; судову владу; передбачалася їх єдність і взаємодія. Для досягнення мети встановимо три розділи у кожному розділі буде вивчатись кожна гілка влади окремо.Функції Верховної Ради України - це основні напрями та види діяльності даного органу державної влади, в яких має свій вираз сутність, зміст та соціальне призначення парламенту, як провідної структурно-організаційної складової частини механізму української держави, представницького органу всього народу України, що здійснюються відповідно до визначеної Конституцією і законами України його компетенції. Компетенція Верховної Ради України, як і будь-якого органу держави, охоплює: а) предмети відання, тобто основні напрямки її діяльності; б) повноваження Верховної Ради, що складаються з її прав і обовязків. Поряд із зазначеними загальновизнаними парламентськими функціями, в науці виділяють ще такі функції як: бюджетно-фінансову, зовнішньополітичну, територіальну, інформаційну функції Верховної Ради України. Згідно із ст.85 Конституції України, до компетенції Верховної Ради України у законодавчий сфері належить: внесення змін до Конституції України в межах і порядку, передбачених розділом ХІІІ Конституції; прийняття законів; затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; надання у встановлений законом строк згоди на обовязковість міжнародних договорів України та денонсація міжнародних договорів України шляхом прийняття законів; затвердження Конституції Автономної Республіки Крим тощо. До повноважень Верховної Ради у цій сфері зокрема належать право парламенту призначати на посади та звільняти з посад голову та інших членів Рахункової Палати; Уповноваженого Верховної Ради з прав людини; Голову національного Банку України - за поданням Президента України; половину складу Ради Національного Банку України; право призначати на посади і припиняти повноваження членів Центральної виборчої комісії - за поданням Президента України; призначати чергові та позачергові вибори до органів місцевого самоврядування; призначати позачергові вибори до Верховної Ради АРК; призначати і звільняти з посади Керівника апарату Верховної Ради; обрання суддів безстроково; призначення на посади третини складу суддів Конституційного Суду України; надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад президентом Голови Антимонопольного комітету.Законодавчий процес охоплює такі стадії: а) законодавча ініціатива і внесення законопроекту; б) розгляд і обговорення законопроекту; в) прийняття (голосування) закону; г) промульгація закону - опублікування закону і набрання ним чинності. Згідно із законодавством, розробка проектів законів може здійснюватися: а) за правом, що визначене законом; б) за дорученням Верховної Ради України; в) за замовленням на договірній основі; г) в ініціативному порядку. Так, розробка законопроекту про Державний бюджет є обовязком Кабінету Міністрів України, що передбачений Конституцією - основним законом і здійснюється урядом за правом. В Конституції визначено коло субєктів, які мають право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України, тобто - субєкти, які безпосередньо можуть вносити законопроекти та законодавчі пропозиції на розгляд парламенту. Згідно із статтею 93 Конституції, право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.Визначаючи ознаки виконавчої влади, на нашу думку, слід зазначити. що основними ознаками соціальної влади є те, що вона: виявляється через соціальне управління; забезпечує прояв і домінування єдиної волі, здатної організовувати (обєднувати і спрямовувати) вольові зусилля різних осіб з метою задоволення колективних потреб; Колпаков у підручнику "Адміністративне право України" визначає такі ознаки виконавчої влади: відносна самостійність у системі єдиної державної влади;Кисіль [16, с.7]. до визначальних ознак виконавчої влади зараховує: - Організуючий характер виконавчої влади. При цьому він пояснює, що якщо державна влада в цілому стосовно суспільства виступає як основний інститут соціального управління, то виконавчу владу можна охарактеризувати як основний інститут державного управління. На його думку, організаційний аспект виконавчої влади виявляється в усіх сферах суспільних відносин та звязків, на які впливає державне управління: економічній,

Зміст

Вступ

Розділ 1. Законодавча гілка влади

1.1 Функції

1.2 Законодавчий процес: поняття, та стадії

Розділ 2. Виконавча гілка влади

2.1 Органи виконавчої влади: ознаки та поняття

2.2 Організаціїний характер виконавчої гілки влади

Розділ 3. Судова гілка влади

3.1 Основні ознаки, судової влади

3.2 Поняття та ознаки правосуддя

3.3Співвідношення судової гілки влади з іншими гілками влади

Висновки

Список використаної літератури

Додатки