Державні механізми забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні: стан і тенденції розвитку - Автореферат

Система ж захисту прав пацієнтів в Україні перебуває лише на стадії становлення. Але, незважаючи на грунтовні розробки згаданих вище та інших дослідників, варто визнати, що досі залишаються невирішеними чимало питань, повязаних з опрацюванням та впровадженням ефективних механізмів регулювання прав пацієнтів в Україні. Проблематика дисертації відповідає темі, що розробляється кафедрою управління охороною суспільного здоровя: “Дослідження концептуальних основ запровадження спеціальності 8.150105 Державне управління у сфері охорони здоровя для професійної діяльності у сфері публічного урядування” (державний реєстраційний номер 0109U003016), в якій дисертантом науково обґрунтовано шляхи оптимізації державних механізмів забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні за рахунок їх закріплення спеціальним Законом України “Про права пацієнта” та запровадження в державі інституту медичного омбудсмена - Уповноваженого з питань охорони здоровя. обґрунтувати перспективи формування нормативно-правової бази щодо забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні за рахунок їх закріплення спеціальним Законом України “Про права пацієнта” та запровадження в державі інституту медичного омбудсмена - Уповноваженого з питань охорони здоровя, узагальнити результати дослідження та виявити перспективні напрями подальших наукових розвідок. обґрунтовано еволюційні особливості системи забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні і визначено два основних напрями її оптимізації: законодавче закріплення прав пацієнтів спеціальним Законом України “Про права пацієнта” та запровадження в державі інституту медичного омбудсмена - Уповноваженого з питань охорони здоровя;У першому розділі - “Теоретичні та методичні засади дослідження державних механізмів забезпечення та захисту прав пацієнтів в Україні” - проводиться системний аналіз офіційних документів та наукових праць українських і зарубіжних авторів щодо прав пацієнтів як важливої складової соціального, економічного і культурного розвитку суспільства та державного регулювання медичної діяльності в європейських країнах. 18 проекту Закону України “Про права пацієнтів в Україні” від 21 лютого 2005 р. система, що забезпечує гарантії прав пацієнтів в Україні, а також їх реалізацію і захист, охоплює заклади охорони здоровя та їх посадових осіб, центральні і місцеві органи управління системою охорони здоровя, органи державної влади й органи місцевого самоврядування, судові і правоохоронні органи громадських організацій. Як свідчить аналіз наукової літератури з досліджуваної теми, питання правового регулювання медичної діяльності, а тим більше пошуків шляхів удосконалення системи забезпечення прав громадян і прав пацієнтів та їх захисту в охороні здоровя України, не можуть бути повними без аналізу правового статусу такого важливого субєкта медико-правових відносин, як пацієнт. Це, насамперед, аналіз правового статусу пацієнта як комплексного теоретико-правового явища, що включає такі характеристики, як правосубєктність, основні права, обовязки, відповідальність, гарантії реалізації його прав і свобод тощо; питання гармонізації національного законодавства України у галузі охорони здоровя з правовими стандартами Ради Європи та Європейського Союзу; правове регулювання прав лікарів та юридична відповідальність медичних працівників за їх професійні правопорушення; правове регулювання приватної медичної діяльності. Саме тому Європейське бюро ВООЗ закликає всі зацікавлені сторони ініціювати і переглядати численні стратегії щодо здійснення політики захисту прав пацієнтів, які можуть включати такі компоненти: прийняття законодавчих або підзаконних актів, що визначають права та обовязки пацієнтів, представників медичної професії та закладів охорони здоровя; прийняття таких, що періодично переглядаються, медичних та інших професійних кодексів, хартій прав пацієнтів, інших аналогічних документів, що розроблені на основі порозуміння між представниками громадян, пацієнтів, медичних працівників і політиків; поглиблення співпраці серед пацієнтів і між ними, виробниками і постачальниками медичних послуг, яка враховує різні погляди здорового населення і споживачів медичних послуг; надання підтримки з боку уряду, спрямованої на створення та успішну роботу неурядових громадських організацій, діяльність яких повязана з відстоюванням прав пацієнтів; організацію в національному масштабі дискусій і конференцій за участю усіх зацікавлених сторін, що може сприяти виникненню та поглибленню взаєморозуміння; залучення засобів масової інформації з метою інформування населення, спонукання сторін до конструктивного діалогу, підтримки інформованості населення стосовно прав і обовязків пацієнтів та споживачів медичних послуг, а також органів, що їх надають; покращення підготовки, повязаної з набуттям навичок спілкування та захисту прав як для працівників охорони здоровя, так і для пацієнтів та інших споживацьких груп з метою правильного розуміння завдань і ролі усіх учасників взаємодії; забезпечення проведення досліджень з ме

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ