Держава як учасник цивільних правовідносин - Автореферат

бесплатно 0
4.5 80
Форми участі держави у правовідносинах інтелектуальної власності, дарування та спадкування. Відповідальність держави за договірними та деліктними зобов’язаннями. Пошук шляхів удосконалення функціонування держави як учасника цивільних правовідносин.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
А ті положення чинного законодавства України, що залишилися, у сукупності з тими, які виникли в звязку з набранням чинності Цивільного та Господарського кодексів України, чітко не врегульовують, у багатьох випадках, питань, повязаних з участю держави та створюваних нею субєктів у цивільних правовідносинах, що загалом призводить до виникнення як в теорії, так і на практиці цілої низки проблемних питань. Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена необхідністю розгляду питань, повязаних із визначенням правового статусу держави серед учасників цивільних правовідносин у сучасних умовах розвитку національної правової системи України, особливостей участі держави в цивільних правовідносинах та визначення форм такої участі, враховуючи специфіку правового статусу створюваних державою субєктів, а також розглядом питань щодо відповідальності держави за договірними та деліктними зобовязаннями з урахуванням особливостей реалізації такої відповідальності. Враховуючи вказане, а також те, що жодна з існуючих на сьогодні робіт у вітчизняній доктрині комплексно не розкриває особливостей правового статусу держави як учасника цивільних правовідносин, специфіки її участі у цивільних правовідносинах через органи державної влади та юридичних осіб публічного і приватного права, особливостей правовідносин, які складаються між державою та органами державної влади, юридичними особами публічного і приватного права, а також проблем деліктної та договірної відповідальності держави у приватних правовідносинах, необхідність підготовки такого дослідження вбачається очевидною. Історичний метод використовувався при вивченні історичних аспектів правового становища та участі держави у цивільних правовідносинах; порівняльно-правовий - при дослідженні правової природи держави, а також розгляді чинного та такого, що втратило чинність законодавства щодо участі держави у цивільних правовідносинах з урахуванням законодавства інших держав; системно-правовий - при виявленні факторів, що мали визначальний вплив при зясуванні особливостей участі держави у цивільних правовідносинах; статистичний - при розгляді судових справ, учасником яких є держава або обєктом яких є державна власність, а також їх аналіз; теоретико-прогностичний - для формулювання рекомендацій з удосконалення законів, а також інших нормативно-правових актів, розяснень та рекомендацій, що стосуються участі держави у цивільних відносинах. Залежно від завдань і функцій, що виконуються державою, в одних випадках - він є адекватним обсягу правосубєктності більшості учасників цивільних правовідносин, в других - лише держава може бути субєктом певних цивільних прав (наприклад, власником майна, яке не може належати іншим особам), в третіх - держава не може бути субєктом певних цивільних прав (наприклад, вона не може бути спадкодавцем або спадкоємцем за законом).У Вступі обґрунтовується актуальність теми дисертаційної роботи, її звязок з науковими програмами, планами, темами, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено його обєкт, предмет, теоретичну та методологічну основи, викладено наукову новизну й основні її положення, що виносяться на захист, висвітлено теоретичне і практичне значення отриманих результатів, надано інформацію про їх апробацію та публікації за темою дисертації.У підрозділі 1.1 - „Поняття та правова природа держави як учасника цивільних правовідносин” - автором, на основі аналізу притаманних державі ознак як публічно-правовому утворенню, сформульовано поняття держави у якості політико-територіальної організації, що володіє суверенітетом та має спеціальний апарат управління та примусу, яка за допомогою права здатна роботи власну волю загальнообовязковою для населення та інших субєктів у її складі, а також забезпечує правопорядок, єдність та захист суспільства, законність суспільних/ індивідуальних прав та інтересів. Досліджуючи правову природу держави як публічно-правового утворення через призму доктрини цивілістичної науки з урахуванням різноманітних наукових підходів до розуміння такого явища як держава, а також положень законодавства, автором визначено, що участь держави у цивільних правовідносинах обумовлена тим, що держава, для досягнення завдань (виконання функцій), які стоять перед нею, потребує визнання можливості брати участь у майнових правовідносинах. Вступаючи у цивільні правовідносини, на державу у повній мірі розповсюджуються норми цивільного законодавства, які стосуються порядку її участі у правовідносинах, що регулюються цивільним законодавством, у тому числі вимоги по забезпеченню юридичної рівності учасників таких правовідносин. У підрозділі 1.2 - „Загальні положення участі держави в окремих видах цивільних правовідносин: інтелектуальної власності, дарування, спадкування” - автором обґрунтовано те, що: а) держава є субєктом права інтелектуальної власності, до якої такі права можуть перейти згідно закону або на підставі договору. На підставі проведеного правового аналізу закріплених у ЦК України обєктів права інтелектуальної власності, ав

План
Основний зміст

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?