Види суб"єктів цивільних прав за законодавством України. Правові форми участі держави в цивільних відносинах. Органи та представники, через яких діє держава у цивільних відносинах. Цивільно-правова відповідальність держави за цивільними зобов"язаннями.
Тому в цивільному праві України держава традиційно не вважається юридичною особою, а відноситься до особливого виду субєктів цивільного права. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та орган місцевого самоврядування. Правове становище держави Україна як субєкта цивільного права регулюється Цивільним кодексом України, яким визначено правові форми участі держави в цивільних відносинах; органи та представники, через яких діє держава у цивільних відносинах; цивільно-правова відповідальність держави за цивільними зобовязаннями. Зміст цивільної правоздатності визначається Цивільним кодексом України, який проголошує, що громадяни відповідно до закону можуть мати майно на основі права власності, право користування жилими приміщеннями та іншим майном, успадковувати і заповідати майно, обирати рід занять і місце проживання, мати право автора твору науки, літератури і мистецтва, відкриття, винаходу та інших результатів інтелектуальної творчості, а також інші майнові та особисті немайнові блага. Також ці особи можуть розпоряджатися своєю заробітною платою або стипендією, здійснювати свої авторські або винахідницькі права на свої твори, винаходи, раціоналізаторські пропозиції і промислові зразки, права на свої відкриття, право вносити вклади до кредитних установ і розпоряджатися ними, право на володіння, користування і розпорядження майном трудового або селянського господарства, якщо неповнолітні є членами зазначених господарств.Дослідивши тему «Держава як субєкт цивільного права» можна зробити наступні висновки: Цивільний кодекс визнає державу Україна учасником цивільних правовідносин поряд з іншими фізичними та юридичними особами. Держава діє як субєкт цивільного права тоді, коли стороною у цивільних правовідносинах є не той чи інший відокремлений державний орган, а саме держава. До держави як субєкта цивільних правовідносин неможливо застосувати загальні положення, що є характерними для юридичних осіб, Держава сама є джерелом права. Держава може виступати субєктом цивільного права лише у випадках, передбачених законом. Особливості правового становища держави як субєкта цивільних правовідносин обумовлені подвійністю її правової природи: держава є публічно-правовим утворенням (принципи, умови виникнення, функціонування визначаються публічним правом), метою якого є забезпечення публічних інтересів як умови існування та розвитку суспільства; у цивільних відносинах є юридично рівним учасником поряд з іншими субєктами цивільного права.
План
План
Вступ
Поняття та види субєктів цивільних прав за законодавством України
Правові форми участі держави в цивільних відносинах
Органи та представники, через яких діє держава у цивільних відносинах
Цивільно-правова відповідальність держави за цивільними зобовязаннями
Висновки
Список використаних джерел
Вывод
Дослідивши тему «Держава як субєкт цивільного права» можна зробити наступні висновки: Цивільний кодекс визнає державу Україна учасником цивільних правовідносин поряд з іншими фізичними та юридичними особами.
Держава діє як субєкт цивільного права тоді, коли стороною у цивільних правовідносинах є не той чи інший відокремлений державний орган, а саме держава. Держава - це особливий субєкт цивільного права, це не юридична особа. До держави як субєкта цивільних правовідносин неможливо застосувати загальні положення, що є характерними для юридичних осіб, Держава сама є джерелом права. Вона створює правові норми щодо виникнення та припинення діяльності юридичних осіб.
Юридичні особи підлягають державній реєстрації. До держави неможливо застосувати положення про спеціальну правоздатність юридичних осіб публічного права. Держава як субєкт цивільного права не може припинитись шляхом ліквідації чи реорганізації. Держава може виступати субєктом цивільного права лише у випадках, передбачених законом. Державі як субєкту цивільних правовідносин властиві риси колективного утворення, що притаманні юридичній особі: організаційна єдність, майнова самостійність, наявність власного найменування, цивільна правосубєктність.
Особливості правового становища держави як субєкта цивільних правовідносин обумовлені подвійністю її правової природи: держава є публічно-правовим утворенням (принципи, умови виникнення, функціонування визначаються публічним правом), метою якого є забезпечення публічних інтересів як умови існування та розвитку суспільства; у цивільних відносинах є юридично рівним учасником поряд з іншими субєктами цивільного права. Правоздатність держави має універсальний характер, становить стабільну правову категорію - невідчужувану та неподільну властивість виступати субєктом права, мати права та обовязки. Цивільна правоздатність держави є спеціальною, тобто визначеною законом можливістю бути субєктом цивільних прав та обовязків, умовою реалізації якої є не індивідуальне волевиявлення, спрямоване на реалізацію субєктивного права (на відміну від інших осіб), а юридичний обовязок щодо виконання державних функцій.
Держава бере участь в цивільних правовідносинах не як окремо взяте єдине ціле, а як сукупність органів різних рівнів, які є незалежними один від одного і виступають як самостійні учасники цивільно-правових відносин.
Отже, держава може виступати у цивільних відносинах не тільки безпосередньо, а й через посередництво інших осіб - представників. Представниками держави за спеціальними дорученнями можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування (ст. 173 ЦК). Таке представництво може здійснюватися на підставі закону або договору. Держава Україна може приймати участь у цивільних відносинах в тих же правових формах, що і інші субєкти.
Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Держава може створювати юридичні особи приватного права (підприємницькі товариства тощо), брати участь в їх діяльності на загальних підставах, якщо інше не встановлено законом. Україна виступає як субєкт цивільного права у відносинах спадкування, відносинах, повязаних із зверненням у власність держави скарбу, відносинах, що виникають з приводу викупу памяток історії та культури, що утримуються безгосподарно. Держава є управненою особою, якій належать речові права на бюджетні кошти та субєктом цивільного права - стороною у правовідносинах щодо відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.
Держава набуває і здійснює цивільні права та обовязки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Держава відповідає за своїми зобовязаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути, звернено стягнення. Свої цивільні права та обовязки держава здійснює через органи державної влади, компетенція яких при цьому встановлюється законодавством. Від імені держави в цивільних правовідносинах можуть діяти: Кабінет Міністрів, Державне казначейство, Фонд державного майна, Міністерство фінансів.
Потрібно зауважити, що згідно зі ст. 176 ЦК законодавець вводить принцип розмежованості відповідальності за цивільно-правовими зобовязаннями. А це означає, що: 1) держава не відповідає за зобовязаннями створених нею юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом, наприклад, відповідальність держави за зобовязаннями створених нею казенних підприємств. 2) юридичні особи, створені державою не відповідають за зобовязаннями держави; 3) держава не відповідає за зобовязаннями АРК і територіальних громад (інших субєктів цивільного права). Держава несе цивільно-правову відповідальність за своїми зобовязаннями всім своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення.
Список литературы
Конституція (Основний Закон) України від 28.06.96 р.// ВВР України. - 1996. - №39. - ст. 141.
Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV// Голос України № 45-46 від 12.03.2003; 47-48 від 13.03.2003.
Бірюков І.А. Цивільне право України. - К.: Істина, 2004. - 224 с.
Брагинский М.И. Участие советского государства в гражданских правоотношениях. - М., 1981.
Науково-практичний коментар до Цивільного кодексу України/ За ред. Є.О. Харитонова. - К.: Юрінком Інтер, 2007
Панченко М.І. Цивільне право України. - К.: Знання, 2005. - 493 с.
Субьекты гражданского права/ Под ред. С.Н. Братуся. - М., 1984.
Тихомиров Ю.А. Публичное право. - М., 1995.
Цивільне право України. Ч.1/ За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 864 с.
Шевченко М.Я. Цивільне право України. - К: Ін Юре, 2003. - 408 с.
Размещено на
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
