Держава Україна як суб’єкт міжнародного приватного права - Автореферат

Сучасний міжнародний цивільний оборот та міжнародне приватне право дають багато прикладів нетрадиційних явищ та процесів, одним з яких є розширення участі держави Україна в міжнародних приватноправових відносинах (концесія, розподіл продукції, випуск цінних паперів, спадкових, трудових та інших). При цьому, юрисдикційні органи (суди, арбітражі) зазнають значних труднощів при розгляді конкретних справ, повязаних з участю держави Україна, а Міністерство юстиції України, на яке покладено завдання по захисту інтересів держави Україна в іноземних юрисдикційних органах, при представництві інтересів останньої в закордонних судових установах. Не знайшла глибокого теоретичного обґрунтування та відповідного законодавчого врегулювання проблема імунітету держави Україна з огляду на існування в світовій доктрині міжнародного приватного права, законодавчій та судовій практиці іноземних держав двох теорій державного імунітету: теорії абсолютного і функціонального імунітету, а також існуючої в світі тенденції відходу від засад теорії абсолютного імунітету в бік застосування ідей функціонального імунітету. Вищенаведене свідчить про актуальність розгляду теоретичних проблем статусу держави Україна як субєкта міжнародного приватного права, узагальнення накопиченого в світі досвіду правового регулювання міжнародних приватноправових відносин з участю держави, сприйняття позитивних тенденцій вирішення проблеми державного імунітету, а також розробки та наукового обґрунтування нових підходів до регулювання цих відносин, що дозволить зробити діяльність держави Україна більш ефективною та підвищити якість захисту інтересів держави Україна в іноземних юрисдикційних органах. На підставі комплексного аналізу особливостей правового статусу держави Україна в міжнародному приватноправовому спілкуванні, запропоновано власні визначення поняття “правосубєктність держави Україна в міжнародному приватному праві”, “держава Україна як субєкт міжнародного приватного права” та “імунітет держави Україна в міжнародному приватному праві”.Дисертантом проведено порівняльний аналіз двох поглядів на державу, як субєкта міжнародних приватних відносин, які сформовано в науці, а саме: концепцію “розщеплення” держави на дві особи; та концепцію держави як особливого субєкта міжнародного приватного права. В результаті аналізу цих двох концепцій автор приходить до висновку, що більш правильним є визначати державу Україна як самостійного субєкта міжнародного приватного права з особливим статусом, якого не можна ототожнювати з іншими субєктами (юридичними та фізичними особами). Автором виділено змістовні елементи правосубєктності держави Україна як субєкта міжнародного приватного права, а саме: правоздатність та дієздатність, в структурі останньої виділено наступні елементи: - правочиноздатність - здатність держави Україна здійснювати правочинні дії, спрямовані на встановлення цивільних прав та обовязків у відносинах з іноземним елементом; На підставі комплексного аналізу особливостей правового статусу держави Україна в міжнародному приватноправовому спілкуванні, дисертантом запропоновано власні визначення понять “правосубєктність держави Україна в міжнародному приватному праві” та “держава Україна як субєкт міжнародного приватного права”. Дисертантом визначено особливості правосубєктності держави Україна як субєкта міжнародного приватного права, які полягають в тому, що: 1) підґрунтя правосубєктності держави Україна як субєкта міжнародного приватного права становить державний суверенітет;У дисертаційному дослідженні автором наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо визначення змістовних елементів та особливостей правосубєктності держави Україна як субєкта міжнародного приватного права. Дисертантом визначено, що сучасний стан дослідження в правовій літературі особливостей правосубєктності держави Україна як учасниці цивільних правовідносин з іноземним елементом, специфіки таких відносин та особливостей відповідальності держави Україна за своїми зобовязаннями є незадовільним. Тому практичного значення набуло визначення на доктринальному та законодавчому рівні статусу держави Україна як учасниці цивільних правовідносин з іноземним елементом та вирішення проблеми держаного імунітету України з метою підвищення якості захисту інтересів держави Україна в іноземних юрисдикційних органах. Автором визначено природу державного імунітету України як субєкта міжнародного приватного права, досліджено історію його розвитку та розкрито сутність окремих видів державного імунітету України: судового; від попереднього забезпечення позову; від примусового виконання рішення; імунітету власності тощо. Дисертантом розроблено конкретні пропозиції: 1) щодо вдосконалення вітчизняного законодавства, яким регулюються відносини держави Україна як субєкта міжнародного приватного права і визначається її статус як учасниці приватних правовідносин з іноземним елементом; та 2) щодо вирішення проблеми держаного імунітету України з метою підвищення якості захисту інтерес

1. Основний зміст роботи