Дериваційний потенціал дієслів конкретної фізичної дії з семантикою створення об’єкта - Автореферат

Комплексною системоутворювальною одиницею, що відображає словотворчий потенціал різних лексико-семантичних, тематичних, структурно-семантичних, лексико-граматичних груп слів, в таких дослідженнях є словотвірна парадигма (СП) як набір похідних від однієї твірної основи на одному ступені деривації. Овчиннікова поділяє їх на дві неоднакові за обсягом групи: дієслова з абстрактною, узагальненою семантикою (12 лексем) і дієслова з конкретизованою семантикою (113 лексичних одиниць), які в свою чергу поділяються ще на сім підгруп. Зважаючи на семантичні особливості досліджуваних номінативних одиниць і враховуючи специфіку словотвірного дослідження, в роботі аналізується дериваційний потенціал восьми груп дієслів КФД з семантикою створення, оскільки окремими лексико-семантичними варіантами деякі дієслова з абстрактним, узагальненим значенням створення входять до певних підгруп дієслів конкретизованої семантики. До дієслів КФД із семантикою створення обєкта належать вербативи груп із значенням: “будувати, зводити які-небудь споруди” (будувати, виводити, гатити, городити, зводити, класти, крити, мостити, мурувати тощо), “майструвати, займатися рукоділлям” (валяти, випилювати, вязати, гаптувати, гнути, довбати (довбти), клепати, кроїти, майструвати, мережати, плести, ткати, шити тощо), “утворювати виїмки, заглибини, отвори тощо” (буравити, бурити, вертіти, витискати і витиснути, вминати, дірявити, длубати, довбати і довбти, дряпати, жолобити, зубити, карбувати, колупати, копати, рити, розтесати, рубати, свердлити, свердлувати, точити, щербити тощо), “готувати страви, їжу” (будити, варити, вудити, вялити, жарити, квасити, колотити, консервувати, коптити, маринувати, пекти, пряжити, прягти, смажити, тушкувати, шкварити тощо), “створювати різноманітні типи записів” (друкувати, дряпати, конспектувати, нотувати, писати, публікувати, реферувати, стенографувати тощо), “створювати, виготовляти обєкт, зєднуючи частини (компоненти)” (брошурувати, валькувати, збивати, збирати, клеїти, колекціонувати, комплектувати, компонувати, монтувати, низати, скиртувати, стогувати, стожити тощо), “створювати різноманітні типи зображень предметів (знаки, малюнки, схеми тощо)” (гравірувати, значити, ілюструвати, клеймувати, копіювати, креслити, малювати, мітити, писати, рисувати тощо), “створювати обєкт (узагальнене значення)” (виготовляти, конструювати, моделювати, продукувати, проектувати, рихтувати, робити, складати, творити, фабрикувати, формувати тощо).Загальна кількість ЛСВ дієслів, СП яких описані у дисертації, становить 270 одиниць. Дослідження структурно-семантичної типології СП дієслів КФД із семантикою створення обєкта сучасної української мови відповідає профілеві наукових планів кафедри української мови Прикарпатського університету імені Василя Стефаника.Актантні значення виконавця дії і прямого обєкта (найчастіше штучного предмета - артефакту) виступають обовязковими, однак для дієслів цієї лексико-семантичної групи як факультативні можуть виступати актанти зі значенням матеріалу, із якого що-небудь створюється, місця, де відбувається виготовлення чого-небудь, знаряддя, за допомогою якого здійснюється процес створення. Адєктивний блок дієслів КФД з семантикою створення обєкта представлений меншою порівняно з субстантивним кількістю семантичних позицій: “ознака субєкта за дією, яку він виконує”, “ознака обєкта за дією, яка спрямована на нього”, “ознака за дією обєкта, який призначений для її виконання”, “ознака за дією, що стосується абстрактних понять”, “ознака за дією обєкта, який придатний для її виконання”. Такі похідні актуалізовані у семантичних позиціях: “виконувати дію, спрямовуючи її навколо або на всю поверхню обєкта”, “виконувати дію, відокремлюючи щось від чого-небудь або частину від предмета”, “виконувати дію, за якої відбувається проникнення якогось обєкта в інший”, “додатково або трохи виконувати дію, спрямовану на збільшення розміру, обсягу обєкта”. Квантитативні модифікації дії представлені також девербативами, що реалізують валентність ступеня інтенсивності дії, у семантичних позиціях “трохи або злегка (іноді додатково) виконувати дію” (підварити, підкоптити, підсмажити), “інтенсивно, ретельно, старанно виконувати дію” (ужарити, просмажити, відпресувати), “виконувати дію не до кінця, не завершувати” (недобудувати, недопекти, недописати), “виконувати дію надміру, довше, ніж треба” (перестругати, перевертіти, пережарити), “виконувати дію наддостатньо інтенсивно, внаслідок чого виконання її припиняється” (відмалювати, перепекти). На периферії кількісних модифікацій знаходяться похідні, які реалізують семантичні позиції “виконуючи дію, виготовляти необхідну кількість предметів” (обкувати, облатати, обіпрясти), “виконуючи дію, витратити певну кількість чогось” (спрясти, виткати, винизати, скреслити), “виконуючи дію, заробити що-небудь” (замайструвати, запрясти, заробити), “виконуючи дію, відробити позичені кошти, віддати борг” (відпрясти, відробити), “виконуючи дію, одержувати, добувати якісь речовини” (виварити, вишк

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ