Розвиток дерев"яного церковного будівництва у Карпатах у XVII-XIX століттях. Вплив західноєвропейської культури на способи теслярства і будування дерев"яних храмів на Бойківщині, Лемківщині і Гуцульщині. Конструктивні особливості дерев’яних дзвіниць.
Тимчасом, як церкви Наддніпрянщини зберегли від свого питомого типу самий тільки первісний план, систему будування й здійняті вгору громаддя своїх пірамідальних завершень, а вигляд їх набув виразної ознаки стилю бароко, - церкви глухих гірських оселиськ на Карпатах заховали подобу, що пересвідчує в їхній старожитності. Щільно прилягаючи до російського Поділля, Гуцульщина дуже близька у своїх деревяних храмах до типів, поширених у межах теперішньої Подільської губернії, і тут так само, як і на російському Поділлі, дається взнаки вплив польського бароко. Як уже зазначалося, способи теслярства вироблялися з незапамятних часів, і система будування деревяної споруди може бути зведена до двох основних видів: або будівля складається з поземно покладених одна на одну колод, утворюючи так звані „вінці", або колоди ставлять насторч, на зразок величезного частоколу. Тип лемківської церкви, по суті, небагато чим різниться від силезької і, скажімо, церква з села Дубецького могла б вільно стояти не на Лемківщині, а в Силезії. Церква Йоана Богослова в селі Княжполі Подільської губернії Камянецького повіту могла б сміливо стояти й на Галичині, як могла б стояти на російському Поділлі церква галицького села Ходорова.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
