Вивчення системи діагностики, комплексного індівідуалізованого лікування, психотерапії та профілактики депресивних та тривожних розладів у жінок під час вагітності та після пологів, порушень психосоціального розвитку та психічної патології у їх дітей.
При низкой оригинальности работы "Депресивні та тривожні розлади непсихотичного рівня у жінок під час вагітності, після пологів та охорона психічного здоров’я немовлят", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Хоча депресія правомірно є обєктом постійної уваги дослідників, дотепер недостатньо вивчено асоційовані з вагітністю та післяпологовим періодом у жінок депресивні та тривожні розлади та їх вплив на плод і дитину (А.П. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Українського НДІ соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України, за темами “Вивчити особливості психогенезу соматоформних вегетативних дисфункцій у дітей в залежності від латералізації мозку та запропонувати схеми їхньої діагностики, профілактики та психокорекції” (1999-2001 р.р., № державної реєстрації - 0199U000495), і “Розробити стандарти клінічної практики та науково обґрунтувати гарантовані обсяги лікувально-діагностичної допомоги хворим з афективними розладами” (2002-2005 p.p., № державної реєстрації 0102U000102), і відповідає регламентаційним документам ВООЗ (2002, 2005 pp.) з розробки і здійснення національних програм, спрямованих на збереження репродуктивного і психічного здоровя нації. На основі інтеграції біопсихосоціального та психодинамічного підходів і створення теоретичної моделі формування депресивних і тривожних розладів непсихотичного рівня у жінок (під час вагітності та після пологів) і пограничних психічних розладів у немовлят розробити систему діагностики, терапії та профілактики задля оптимізації спеціалізованої психіатричної та психотерапевтичної допомоги жінкам під час вагітності та матерям з немовлятами. Розробити альтернативну теоретичну модель формування і розвитку депресивних та тривожних розладів у жінок (під час вагітності, у післяпологовий період) та пограничних психічних розладів у немовлят на підставі інтеграції біопсихосоціального та психодинамічного підходів. Дослідити і класифікувати дані щодо поширеності, клінічної структури та типології депресивних та тривожних розладів непсихотичного рівня у жінок під час вагітності та у післяпологовий період з використанням клініко-епідеміологічного, клініко-психопатологічного, патопсихологічного і психодинамічного методів, та вивчити розповсюдженість післяпологової депресії у жінок м.На підставі даних скринінга було проведено клініко-психопатологічне дослідження та сформовано основну групу вагітних жінок, в яку увійшли 250 (20%) пацієнток із виявленими депресивними та тривожними розладами (ДТР) непсихотичного рівня. На підставі теоретичного аналізу та емпіричного досвіду було розроблено альтернативну теоретичну модель формування ДТР у жінок під час вагітності та після пологів і пограничних психічних розладів (ППР) у їх немовлят. В основній групі у 78% випадків вагітність була запланованою, у 22% випадків - ні, у 100% випадків вагітність була бажаною. Однак, більш детальний аналіз ставлення до вагітності в основній групі за допомогою опитувача показав неоднозначність переживання вагітності, зокрема наявність амбівалентного відношення. Проведений клініко-синдромологічний аналіз дозволив виділити три підгрупи ДТР непсихотичного рівня, а саме: підгрупу з депресивними розладами непсихотичного рівня (ДР), n = 99 (39,6%); підгрупу із тривожними розладами непсихотичного рівня (ТР), n = 81 (32%); підгрупу із тривожно-депресивними розладами непсихотичного рівня (ТДР), n = 70 (28%).У дисертації на основі системного підходу здійснено комплексне дослідження поширеності, клініко-психопатологічної та психодинамічної типології, закономірностей формування і динаміки ДТР у жінок в період вагітності і після пологів, а також пограничної психічної патології у дітей. Розроблено, апробовано і впроваджено систему діагностики, терапії та профілактики ДТР у вагітних та матерів і ППР - у дітей. В результаті теоретичного аналізу і на підставі клінічних даних розроблено альтернативну модель формування ДТР у жінок під час вагітності і впливу даних порушень на психічний розвиток дитини. Аналіз клініко-сіндромологічної типології ДТР непсихотичного рівня під час вагітності та післяпологовому періоді у жінок дозволив виділити три підгрупи розладів: депресивні (n = 99, 39,6%), тривожні (n = 81, 32,4%) і змішані тривожно-депресивні (n = 70, 28%). Дослідження в динаміці показало, що наявність ДТР у жінок під час вагітності є предиктором депресивних і тривожних розладів у матері упродовж першого року життя дитини.
План
Основний зміст
Вывод
1. У дисертації на основі системного підходу здійснено комплексне дослідження поширеності, клініко-психопатологічної та психодинамічної типології, закономірностей формування і динаміки ДТР у жінок в період вагітності і після пологів, а також пограничної психічної патології у дітей. Розроблено, апробовано і впроваджено систему діагностики, терапії та профілактики ДТР у вагітних та матерів і ППР - у дітей.
2. В результаті теоретичного аналізу і на підставі клінічних даних розроблено альтернативну модель формування ДТР у жінок під час вагітності і впливу даних порушень на психічний розвиток дитини. Теоретична модель інтегрує положення біопсихосоціального і психодинамічного підходів, теорії прихильності і ранніх обєктних відносин. Походження ДТР розглядається з позицій еволюційного онтогенезу, особливостей індивідуальної психодинаміки, трансгенераційної трансмісії прихильності, інтерперсональних відносин і системи психологічного захисту. Це дозволяє говороти про цілісну біопсихосоціальну систему мати-плід/дитя у контексті родинних відносин, доповнити клінічну типологію психодинамічними поняттями і розширити можливості системно-прогностичного аналізу предикторів та удосконалити психотерапевтичне втручання
3. Проведене дослідження виявило депресивні і тривожні розлади непсихотичного рівня у 20% жінок у другому триместрі вагітності. Аналіз клініко-сіндромологічної типології ДТР непсихотичного рівня під час вагітності та післяпологовому періоді у жінок дозволив виділити три підгрупи розладів: депресивні (n = 99, 39,6%), тривожні (n = 81, 32,4%) і змішані тривожно-депресивні ( n = 70, 28%).
3. 1. При клініко-психопатологічному і психодіагностичному обстеженні післяпологову депресію (ПД) було виявлено у 18,9% породіль. Середній бал за HAM-D21 складав 18,31 балів. Клініко-синдромологічно ПД характеризувалася астенічним, тривожним, астено-тривожним, тривожно-тужним і тривожно-дисфоричним типами і розрізнялася за глибиною, психологічними, структурно-психодинамічними особливостями та ступенем соціальної дезадаптації.
3.2. Клініко-патогенетичні типи ДТР у 37,6% обстежених представляли собою різні варіанти розладів адаптації: короткочасна депресивна реакція (F 43.20 - у 29, 11,6%), пролонгована депресивна реакція (F 43.21 - у 29, 11,6%), змішана тривожно-депресивна реакція (F 43.22 - у 36, 14,4%), тривалість яких варіювала від одного місяця (30%) до двох років (20%), середня тривалість розладів у цій підгрупі складала 10±2 місяця. Значно рідше зустрічалися легкий депресивний епізод (F 32,0), дистимія (F 34.1) відповідно по 15 і 16 випадків (по 6%). Змішаний тривожно-депресивний розлад у (F 41.2) діагностовано у 34 пацієнток (13,6%), неврастенія (F 48.0) - у 20 (8%). Більше поширеними були астенодепресивний, тривожно-депресивний, істеро-депресивний, тривожно-іпохондричний, депресивно-дисфоричний та дистимічний варіанти рецидивних чи схильних до хронифікації ДТР. Дослідження в динаміці показало, що наявність ДТР у жінок під час вагітності є предиктором депресивних і тривожних розладів у матері упродовж першого року життя дитини.
3.3. В результаті психодинамічної систематизації основних типів інтрапсихічних конфліктів у вагітних з ДТР (n=36) у 59% було виявлено конфлікти сепарації - індивідуації, залежності - незалежності. Конфлікти, повязані із труднощами або неможливістю визнання власних почуттів гніву та агресії, керування і контролю над ними були виявлені у 23% (n=14), а конфлікти, повязані із сексуальністю, - у 15% (n=9) вагітних жінок з ДТР. При психодинамічній систематизації депресивних розладів у 56,3 % пацієнток було виявлено депресію анаклітичного типу, а 37,5% - депресію інтроективного типу, в інших 6,3% жінок відзначалися поєднання анаклітичних та інтроективних розладів. При цьому встановлено звязок анаклітичної патології з наявністю конфлікту сепарації-індивідуації та звязок інтроективної патології з конфліктами, повязаними з агресією і сексуальністю. Аналіз механізмів психологічного захисту у жінок із ДТР виявив дезадаптивність з переважанням первинних (примітивних) захисних механізмів, таких як заперечення, регресія і проекція.
4. Окремі клініко-психопатогенетичні види ДТР розвиваються на основі взаємодії спадково-конституціональних, психотравмуючих і сомато-акушерських патогенних факторів, індивідуальні особливості поєднання котрих визначають характер, вираженість і динаміку афективної патології непсихотичного рівня у жінок під час вагітності та у післяпологовий період. Поєднання несприятливої спадковості, ускладненого безплідністю, перинатальними втратами акушерського анамнезу, внутрішні особистісні конфлікти, дисгармонійні відносини в родині, незадовільні відносини із власною матірю, наявність психотравмуючих чинників є факторами ризику розвитку ДТР під час вагітності.
4.1. Виявлено чіткі звязки між сімейними дисгармоніями, особистісними девіаціями, інтрапсихічними конфліктами і ступенем вираженості ДТР (r = 0,7). Визначено, що у 27% пацієнток із ДТР був гармонійний тип преморбідних типологічних особистісних характеристик, у 24% - гістріонічний, у 21% - емоційно-лабільний, у 15 % - тривожний, у 8% - ананкастний, інших 5% жінок - параноїдний, шизоїдний і гіпертимний типи. У 40 % вагітних жінок виявлено дисгармонійні взаємини в родині батьків, у 34% - у власній родині.
4.2. Результати проведеного аналізу є доказом значущих звязків (р<0,001 - р<0,01) між сомато-біологічними і психосоціальними факторами, асоційованими з порушеннями репродуктивної функції, зокрема такими, як ускладнення акушерського анамнезу, тривалий період безплідності, перинатальні втрати в анамнезі, і вираженістю ДТР. Встановлено достовірні кореляції між вираженістю акушерської патології, повторною психічною травматизацією і симптомами ДТР. Найбільш значущу патогенну роль відіграють перинатальні втрати, тривалий період безплідності на тлі бездітності і повторні психічні травми, зумовлені сімейними дисгармоніями. Існує також достовірний звязок між незадовільними інтерперсональними відносинами і високими показниками тривожності і депресії за психометричними шкалами. Результати аналізу свідчать про високий коефіцієнт рангової кореляції відносин з матірю і партнером (r=0,83; p<0,001). Отримані дані використовувалися для виділення предикторів ДТР під час вагітності, мали прогностичне та діагностичне значення, були корисними у розробці стратегій психотерапії і профілактики ДТР у вагітних і матерів. У жінок з високим інтелектуальним та загальнокультурним рівнем, задовільною соціальною підтримкою, та економічною стабільністю ДТР носили короткочасний, переважно адаптаційній характер, що дозволяє відносити вказані фактори до саногенних.
5. Виявлено утруднення процесу формування материнської прихильності до плоду у вибірці вагітних із ДТР. Достовірно більш високий рівень балів за шкалою прихильності був в основній групі (n=190) -53,45±0,66, тоді як у групі порівняння (n=56) - 51,82±0,82, р=0,035. Комплексний аналіз формування материнської прихильності й адаптації до материнства показав важливість цих показників для визначення якості психосоціального функціонування жінок у відповідний період репродуктивного циклу.
Незадовільна адаптація до материнства з високим ступенем вірогідності корелює з підвищеними показниками за Единбурською шкалою післяпологової депресії - ЕШПД (Cox зі співавт., 1981) і шкалою депресії Гамільтона під час вагітності і після пологів, у той час як при задовільній адаптації до материнства показники за шкалами депресії були достовірно менше середніх значень. Отримані результати доводять, що депресивні і тривожні розлади негативно впливають на адаптацію жінок до материнства. Ці параметри можуть використовуватися для прогностичної оцінки порушень ранніх відносин між матірю і немовлям та розвитку пограничних психічних розладів у дитини, а також як критерії визначення фокусу психотерапевтичного впливу та оцінки його ефективності.
6. На основі принципів “інтегрованої медицини” розроблено диференційовану модель діагностики, прогностичної оцінки, психотерапії та профілактики ДТР у вагітних і матерів з дітьми до року, що забезпечує взаємодію і наступність між психіатричною і загальносоматичною службами. Модель будується, початково, на алгоритмі первинної скринінгової діагностики, яку здійснює фахівець загальної практики або клінічний психолог. Дослідження довело високу діагностичну цінність та ефективність цієї моделі.
7. При наявності ДТР існують значущі кореляції між акушерськими ускладненнями і показниками розвитку немовляти. Отримані дані свідчать про високу значущість звязків між якістю взаємин жінки із власною матірю і партнером, підвищеними показниками рівню депресії та тривожності у вагітних, показниками за шкалою Апгар і масою тіла немовлят. В основній групі, де матері страждали на ДТР, цей показник складав 71 (76%), тоді як у групі порівняння - 24 (30%) (р<0,001), що дозволяє говорити про взаємозвязок ДТР у матерів із пограничною психічною патологією у їхніх дітей. Таким чином, ДТР непсихотичного рівня у жінок під час вагітності та післяпологовому періоді є факторами ризику розвитку пограничної психічної патології у дітей.
8. Диференційована комплексна медикаментозна й експресивно- супортивна психотерапія, розроблена на основі психодинамічного аналізу, і побудова індивідуальних програм психотерапевтичного втручання, є ефективним варіантом спеціалізованої допомоги вагітним і матерям з дітьми в умовах загальномедичної практики. Основними результатами такого підходу є редукція симптомів тривоги і депресії при вагітності і зниження ризику рецидивування та хронізації вказаних розладів після пологів. Ефективність комплексної терапії виражається також у покращанні адаптації жінок до материнства, фасилітації процесу пренатальної материнської прихильності та зменшення ризику пограничної психічної патології у дітей, а також гармонізації ранніх відносин мати - дитина - родина.
9. У дослідженні отримано репрезентативний клініко-статистичний матеріал, який дозволяє науково обґрунтувати ефективність використання моделі комплексної діагностики, фармакотерапії, психотерапії та профілактики ДТР непсихотичного рівня у вагітних і матерів, а також ППР у їхніх дітей. Організаційно-методичною основою реалізації даної моделі є виділення перинатальної психосоматики і психотерапії, а також пограничної мікропсихіатрії в окремі науково-практичні напрямки, інтегровані в загально медичну практику на основі реалізації мультідисциплінарного підходу в інтересах вирішення задач охорони психічного здоровя жінок та дітей.
Список литературы
1. Пушкарева Т.Н. Применение леривона в лечении участников ликвидации последствий аварии на чернобыльской атомной электростанции с тревожно-депрессивными расстройствами // Арх. психіатрії. - 2001.- №1 - 2 (24-25). - С.103 -106.
2. Пушкарева Т.Н. Феноменологический и психодинамический подходы к пониманию тревожных расстройств // Арх. психіатрії . - 2002.- №1(28). - С.132-134.
3. Пушкарева Т.Н. К вопросу о роли психосоциальных факторов в развитии тревожных расстройств // Арх. психіатрії. - 2002.- № 2 (29).-С.24 -29.
4. Пушкарева Т.Н. Некоторые аспекты теории и практики психоаналитической психотерапии тревожных расстройств // Таврич. журн. психиатрии.- 2002.- № 2 (19).- С.56 - 58.
5. Пушкарева Т.Н. Реактивная тревожность и психотерапия беременных с высоким риском пренатального поражения центральной нервной системы плода // Перинатологія та педіатрія.- 2002.- № 2.- С.14-16.
6. Пушкарева Т.Н. Депрессивные и тревожные расстройства матери как фактор риска развития психопатологии у ребенка//Арх. психіатрії. - 2002.- № 3 (30).- С.132 -140.
7. Карагодіна О.Г., Пушкарева Т.Н. Проблеми реалізації принципу інформованої згоди на участь у наукових дослідженнях // Пробл. мед. науки та освіти. - 2002.- № 3.- С. 48-50, 59.
8. Лукянова О.М., Табачніков С.І., Пушкарьова Т.М. и др.Актуальні проблеми психічного здоровя вагітних жінок та матерів у контексті запобігання порушень психофізичного розвитку дитини // Перинатологія та педіатрія .- 2002.- № 4.- С. 3-6.
9. Пушкарева Т.Н., Перфилов О.П, Кириллова Л.Г. и др. Психологическое состояние беременных женщин с высоким риском пренатальных нарушений развития центральной нервной системы плода в контексте обследования методом магнитно-резонансной томографии // Журн. Здоровя жінки. - 2003.-№1(13). - С.103-105.
10. Пушкарева Т.Н., Т.А. Шелудченко, Мирза А.В. К вопросу диагностики послеродовой депрессии// Арх. психіатрії.- 2003.- Т. 9, № 1 (32). - С. 42 -46.
11. Пушкарева Т.Н. Методологические основы изучения тревожных и депрессивных расстройств у беременных и матерей в послеродовом периоде // Арх. психиатрии .- 2003.- Т. 9, № 2 (33). - С.55 -58.
12. Пушкарева Т.Н. Психодинамическое понимание и клиническое значение материнской привязанности и ранних материнско-детских отношений // Журн. Здоровя жінки .- 2003.- № 2. -С. 43 - 46.
13. Пушкарева Т.Н., Шелудченко Т.А. Ранняя диагностика материнской привязанности к плоду, как основа выявления и коррекции психосоциальных факторов риска психического дизонтогенеза у детей// Арх. психіатрії. .- 2003.- Т. 9, № 3(34). -С. 18-23.
14. Кириллова Л.Г., Василенко М.А., Пушкарева Т.Н. и др. Дифференцированные подходы к ранней реабилитации детей с перинатальными поражениями нервной системы// Перинаталогія та педіатрія.- 2003.- № 3 -С. 6-9.
15. Лукьянова Е.М., Табачников С.И., Пушкарева Т.Н. и др. Актуальные вопросы психосоматического подхода и психотерапевтической помощи в педиатрии // Арх. психіатрії.- 2003.- Т. 9, № 4 (35). -С. 99-103.
16. Пушкарева Т.Н. Клиническая эффективность терапии депрессивных состояний невротического уровня у беременных женщин гепатотропными средствами и фитопрепаратами с седативным действием // Арх. психіатрії.- 2004.- Т. 10, № 1 (36). -С. 60-62.
17. Пушкарева Т.Н. Клинико-психопатологические характеристики тревожных и депрессивных расстройств у беременных женщин с перинатальными потерями в анамнезе // Арх. психіатрії .- 2004.- Т. 10, № 2 (37). -С. 94-98.
18. Карагодина Е.Г., Пушкарева Т.Н. Об особенностях функционирования этических принципов в психодиагностическом процессе // Арх. психіатрії.- 2004.- Т. 10, № 4 (39). - С. 9-12.
19. Пушкарева Т.Н. Тревожно-депрессивные расстройства невротического уровня у беременных женщин с точки зрения психодинамического похода // Арх. психіатрії .- 2004.- Т. 11, № 1 (40). - С. 108-112.
20. Пушкарева Т.Н. Психодинамическая диагностика депрессивных расстройств //Арх. психіатрії .- 2005.- Т. 11, № 2 (41). -С. 149-152.
24. Пушкарева Т.Н. Распространенность и клинико-психопатологические особенности депрессивных и тревожных расстройств непсихотического уровня у женщин во время беременности // Арх. психіатрії. - 2005.-Т. 11, №3 (42). - С. 59-65.
25. Пушкарева Т.Н. Особенности формирования материнской привязанности у беременных с депрессивными и тревожными расстройствами непсихотического уровня // Психічне здоровя .- 2006.- № 1 (10). -С. 48-52.
26. Пушкарева Т.Н. Основы и клиническое значение материнской привязанности // Семейная психология и семейная терапия.- 2003.- № 1.- С.89-106. (Москва, Россия).
27. Карагодина Е.Г., Пушкарева Т.Н. Скрининг психических расстройств в общемедицинской практике //Журн. практ. лікаря. - 2004.- № 2 -С. 35-40.
28. Лапшин В.Ф., Шадрін О.Г., Пушкарьова Т.М. Комплексна терапія психоемоційних розладів у дітей з синдромом подразненого кишечнику із застосуванням Релакс-Флори // Ліки. - 2004. -№ 5-6. - С. 97-102.
29. Пушкарева Т.Н., Романов И.Ю. Die Geshichte der Psychoanalyse in der Ukraine: ein Jahrzehnt der Veranderungen // Материалы наук. конгр. Нем. психоаналит. ассоциации “Entgrenzung-Spaltung-Integration” .- Лейпциг, 2002.- С.115- 125.
30. Пушкарева Т.Н. Нервная анорексия как вариант аутоагрессивного поведения // Суїцидологія: теорія та практика (11 - 13.05.1999 г., Київ): Сб. наук. ст.- К., 1998.- С.180 - 182.
31. Лапшин В.Ф., Пушкарьова Т.М.,Уманець Т.Р., Ципкун А.Г, Андреєщева Л.К., Семиног А.Б., Степанова Л.С., Людвик Т.А. Ефективність застосування немедикаментозних методів відновлювального лікування при хронічній соматичній патології у дітей // Матеріали IV Міжнар. конф. з народної та нетрад. медицини. -Київ, 2002.- С. 169 - 170.
32. Лапшин В.Ф., Пушкарьова Т.М., Уманець Т.Р. Наукове обгрунтування психологічної корекції в комплексі реабілітаційних заходів у дітей з хронічними соматичними захворюваннями // Наукові та практичні питання педіатрії та шляхи їх вирішення: Материалы наук. конф.- К., 2003.-С.35 - 36.
33. Омельченко Л.І., Даценко Л.О., Пушкарьова Т.М. та ін. Медико-соціальні і психологічні аспекти адаптації до навчального процесу школярів початкових класів середньої загальноосвітньої школи// Медицинская реабилитация в педиатрии: Материалы научн. симп.- Євпаторія, 2003.- С.35 - 36.
34. Пушкарева Т.Н. К вопросу развития клинического психоанализа и психоаналитической психотерапии в Украине // Арх. психіатрії .- 2005.- Т. 11, № 1 -С.98-103.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
