Ознайомлення з історією незаконних репресивних акцій комуністичного тоталітарного режиму проти населення Кримського півострова. Дослідження процесу депортації кримських татар у 1944 році. Визначення та аналіз наслідків війни для кримського соціуму.
Далі ішли росіяни - 104 особи; татари - 22 особи; євреї - 19; болгари - 7; поляки - 4; румуни - 3; греки - 3 (на першу декаду вересня1941 р. в тюрмах НКВС перебувало 10 греків; іранці - 3; італійці - 2; угорці та австрійці - 2; чехи - 1. Проте розгляд справ на 390 увязнених затягнувся до березня 1942 р. Причиною затягування слідства начальник слідчого відділення ЕКО НКВС Криму Голкін мотивував «відсутністю належної документації антирадянської діяльності, що проводилась обвинуваченими, в результаті чого необхідно було активно займатися внутрішньо-камерною агентурною роботою, що природно відволікало від безпосередньо слідчої роботи». Усього евакуйовано німецького населення та осіб, родинно повязаних із німцями, інших національностей (росіяни, поляки, татари, одружені з німкенями та навпаки) 59 744 чол. Упродовж кількох червневих днів 1944 р. органи НКВС виселили з Криму на спецпоселення в Гурєвську (нині Атирауська, Казахстан), Молотовську (нині Пермська), Свердловську, Кемеровську області та в Башкирську АРСР усі сімї греків, вірмен та болгар у кількості 38 455 осіб (з них: греків - 16 006, вірмен - 9821, болгар - 12 628). Під час депортації татар було заарештовано 1137 осіб «антирадянського елементу», а всього за час операції з виселення звинувачених у «колаборації» - 5989 осіб.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
