Ідентифікація типу дестабілізації політичної системи як передумова підготовки стратегічних рішень у сфері політичної безпеки - Статья

Результати цього аналізу дозволяють визначити певний набір когнітивних ознак, які дають змогу субєктам державного управління у сфері політичної безпеки більш оперативно прийняти рішення про відповідність чинників, процесів та наслідків дестабілізації політичної системи тому чи її іншому типу. Разом з тим, до цього часу відсутні системні дослідження основних чинників і намірів (цілей) ініціаторів дестабілізації політичної системи та її можливих наслідків, які б дозволили визначити когнітивні ознаки, характерні для тих чи інших типів її дестабілізації. Як правило, при прийнятті державно-управлінських рішень в умовах дестабілізації політичної системи, практично не береться до уваги й важливість забезпечення для її стійкості, збалансованості та взаємоузгодження морального, юридичного та концептуального рівнів упорядкування її структурних елементів, не аналізуються фактори, які є характерними для тих чи інших рівнів соціального збурення, а також не визначені й складові комплексного підходу щодо дослідження факторів дестабілізації політичної системи. З огляду на викладене вище, а також те, що пріоритетним завданням субєктів системи державного управління у сфері політичної безпеки є утримання політичної систем у стані, за якого загрози національній безпеці будуть мінімізовані, актуальною науковою проблемою є визначення когнітивних ознак, які б дозволили вказаним субєктам визначати, який тип дестабілізації вказаної системи має місце у тому чи іншому випадку та приймати відповідні управлінські рішення. З огляду на важливість уникнення невиправданих витрат ресурсів на подолання кризових явищ, які час від часу стають обєктивною реальністю у процесі функціонування політичної системи і у разі їх ігнорування можуть трансформуватися в системну кризу, перш за все варто визначити когнітивні ознаки дестабілізації політичної системи ініціаторами якої є прихильники поступових, узгоджених за часом і ресурсами змін еволюційного характеру.На основі системного аналізу основних чинників і намірів (цілей) ініціаторів дестабілізації політичної системи, її очікуваних наслідків та у контексті підготовки інформаційно-аналітичного підґрунтя для прийняття субєктами системи державного управління у сфері політичної безпеки оптимальних стратегічних управлінських рішень, виокремлено когнітивні ознаки, які дозволяють вказаним субєктам, визначати, який тип дестабілізації політичної системи має місце у тому чи іншому випадку: еволюційний, модернізаційній, трансформаційній чи комбінований. При виявленні та системному аналізі чинників і мотивів ініціаторів дестабілізації політичної системи окремої уваги заслуговують цілі, стратегії і технології підриву політичної стабільності, які можуть використовувати зовнішні сили для цілеспрямованого генерування загроз національній безпеці, зокрема соціальної кризи. Під час дестабілізації політичної системи необхідно здійснювати моніторинг характеристик функціонування системи, перевищення яких може зруйнувати її структуру або унеможливити виконання нею основних функцій, які визначають сенс її існування, передусім щодо забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності, захисту конституційного ладу, дотримання процедур забезпечення правонаступності влади, а також спроможності впливу на рівні соціального збурення, серед яких найбільш небезпечними для системи є рівень, який ідентифікується як "режимна криза", коли незадоволеність ситуацією у населення переноситься на ставлення до органів державної влади та соціальний вибух, коли відбувається руйнування владних структур і повалення існуючого політичного устрою, що, як правило призводить до громадянської війни.

1. На основі системного аналізу основних чинників і намірів (цілей) ініціаторів дестабілізації політичної системи, її очікуваних наслідків та у контексті підготовки інформаційно-аналітичного підґрунтя для прийняття субєктами системи державного управління у сфері політичної безпеки оптимальних стратегічних управлінських рішень, виокремлено когнітивні ознаки, які дозволяють вказаним субєктам, визначати, який тип дестабілізації політичної системи має місце у тому чи іншому випадку: еволюційний, модернізаційній, трансформаційній чи комбінований.

2. При виявленні та системному аналізі чинників і мотивів ініціаторів дестабілізації політичної системи окремої уваги заслуговують цілі, стратегії і технології підриву політичної стабільності, які можуть використовувати зовнішні сили для цілеспрямованого генерування загроз національній безпеці, зокрема соціальної кризи.

3. Оскільки розвиток політичної системи передбачає структуризацію середовища її існування шляхом внесення до нього певного порядку, його можна розглядати як умову забезпечення стійкості системи. При цьому доцільно виділяти три взаємоповязані рівні порядку: моральний рівень, юридичний рівень та концептуальний рівень, недостатній розвиток і структурованість яких призводить до процесів, наслідком яких є руйнація середовища існування системи. Тому порушення взаємоузгодженості щодо пріоритетів розвитку і структурованості між цими рівнями є своєрідною ахіллесовою пятою політичної системи. Це зумовлює необхідність першочергової уваги при аналізі мотивів ініціаторів дестабілізації системи.

4. Під час дестабілізації політичної системи необхідно здійснювати моніторинг характеристик функціонування системи, перевищення яких може зруйнувати її структуру або унеможливити виконання нею основних функцій, які визначають сенс її існування, передусім щодо забезпечення державного суверенітету, територіальної цілісності, захисту конституційного ладу, дотримання процедур забезпечення правонаступності влади, а також спроможності впливу на рівні соціального збурення, серед яких найбільш небезпечними для системи є рівень, який ідентифікується як "режимна криза", коли незадоволеність ситуацією у населення переноситься на ставлення до органів державної влади та соціальний вибух, коли відбувається руйнування владних структур і повалення існуючого політичного устрою, що, як правило призводить до громадянської війни.

5. Дослідження дестабілізації політичної системи у контексті забезпечення національної безпеки зумовлює використання комплексного підходу. Основними складовими якого є: застосування принципів і підходів системно-синергетичного аналізу; врахування зміни пріоритетів у структурі виробництва; розуміння того, що сучасні системи забезпечення національної безпеки складаються із взаємоповязаних політичних, економічних та інших підсистем; врахування результатів філософсько-політологічного та правового аналізу процесу забезпечення безпеки досліджень нормативно - ціннісної та етичної суті вказаного процесу, а також факторів, які сьогодні справляють визначальний вплив на безпечний розвиток соціальної системи.

Перспективи подальших досліджень полягають в науковому дослідженні ситуацій, коли одночасно мають місце когнітивні ознаки різних типів дестабілізації політичної системи (наприклад, еволюційного та трансформаційного), а також визначення порогових значень характеристик функціонування політичної системи, перевищення яких може зруйнувати її структуру або унеможливити виконання нею основних функцій.

1. Руденко О.М. Дефініції суспільної стабільності в державному управлінні/ О.М. Руденко // Стратегічні пріоритети - 2009. - №3 (12). - 2009. - С. 101-109.

2. Орешева Д.Р. Проблемы политической трасформации // Государство и общество в современной политике: Сборник статей. Вып. 1. - Воронеж: Научная книга, 2013. - С. 223-227.

3. Факторы и акторы дестабилизации: опыт прошлого и современность [Текст]/ [Байгушкин, Н.В. Загладин и др.]; отв. ред. В.И. Катагарова. - М.: ИМЭМО РАН, 2011. - 121 с.

4. Москаленко О.М. Конфліктно-консенсусна парадигма регулювання суспільно-політичних відносин: дис. … канд. політ.наук: 23.00.02 / Олена МИХАЙЛІВНАМОСКАЛЕНКО; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького; наук. кер. Кресіна І.О. - К., 2000. - 186 с.

5. Шевченко М.М., Давиденко О.Г. Поняття "суспільно-політична стабільність": смисловий простір державно-управлінського змісту / М.М. Шевченко, О.Г. Давиденко // Інвестиції: практика та досвід. - 2016. - № 14. - С. 49-54.

6. Солдатенко В.Ф. Суспільно-політичні трансформації в Україні: від задумів до реалій [Текст]/ В.Ф. Солдатенко (кер.) та ін.; НАН України; Ін-т політ. і етнонац. досліджень. - К.: Парламентське вид-во, 2009. - 536 с.

7. Назаренко О.А. Теоретико-правові основи політичної системи суспільства: дис....канд. юрид. наук: 12.00.01 / Ольга Анатоліївна Назаренко; Нац. ун.т. ім. Тараса Шевченка; наук. кер. Ковальчук О.М. - К, 2015. - 200 с.

8. Сытник Г.П. Безопасность государства в условиях глобальных потрясений и неопределенностей // Государство и общество в современной политике: Сборник статей. Выпуск 1. - Воронеж: Научная книга, 2013. - С. 122-132.

9. Люттвак Эдвар Н. Государственный переворот [Текст]: Практ. пособ. Перевод с англ.: Edward N. Luttvak. Coup. DETAT: A Practical Handbook / Русский Фонд Содействия Образованию и Науке. - М: Униврситет Дмитрия Пожарского, 2012. - 326 с.

10. Меженська О.В. Державний переворот як політичне явище: дис. … канд. політ.наук: 23.00.02 / Олена Володимирівна Меженська; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка; наук. кер. Салтовский О.І. - Київ, 2016. - 217 с.

11. Фукуяма Ф. Сильное государство. Управление и мировой порядок в ХХІ веке [Текст]/ Ф. Фукуяма. - М.: АСТ: АСТ МОСКВА: ХРАНИТЕЛЬ, 2006. - 220 с.

12. Шаповаленко М.В. Политическое развитие современных переходных обществ: теоретические подходы и основные тенденции [Монография]/ М.В. Шаповаленко. - Харьков: Харьковский национальный университет внутренних дел, 2007. - 340 с.

13. Петров М.Н. Механизмы государственных переворотов: историко-теоретическое исследование [Текст]/ [Петров та ін.]; под общей ред. А.Е. Тараса. - М.: АСТ; Мн.: Харвест, Коммандос, 2005. - 304 с.

14.Василькова В.В. Порядок и хаос в развитии социальных систем / В.В. Василькова. - СПБ.: Лань, 1999. - 478 с.

15. Парсонс Т. Система современных обществ [Текст]/ Т. Парсонс; [пер. с англ. Л.А. Седов, А.Д. Ковалев]. - М.: Аспект Пресс, 1998. - 280 с.

16. Стабильность в современном обществе: Сравнительный анализ [Текст]/ [Галкин А.А., Новинская М.И., Данилевич И.В. и др.]; под общ. ред. А.А. Галкина. - М.: Весь мир. - 2000. - 363 с.

17. Слинько Є. Политические трансформации в Украине // Государство и общество в современной политике: Сборник статей. Вып. 1. - Воронеж: Научная книга, 2013. - С. 250-258.

18. Райнерт Эрик, МВФ сегодня делает с Украиной похожее на то, что происходило с Латинской Америкой в 1980-х [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://hvylya.net/interview/economics2/erik-raynert-mvf-segodnya-delaet-s-ukrainoy-pohozhee-na-to-chto-proishodilo-s-latinskoy-amerikoy-v-1980-h.html.

19. Могилевский В.Д. Динамические системы: технологии трансформации и разрушения // Проблемы безопасности при чрезвычайных ситуациях. - 2002. - № 1. - С. 86-99.

20. Глобальна та національна безпека [Текст]: підручник / [Абрамов В.І., Ситник Г.П., Смолянюк В.Ф.]; за заг. ред. Г.П. Ситника. - Київ: НАДУ, 2016. - 784 с.

21. Ситник Г.П. Державне управління національною безпекою України (теорія і практика) [Монографія]/ Г.П. Ситник. - К: НАДУ, 2004. - 408 с.

References: 1. Rudenko, O.M. (2009), "Definitions of social stability in government", Stratehichni priorytety, vol. 3, no. 12, pp. 101-109.

2.Oresheva, D.R. (2013), "Problems of a political trasformation", Gosudarstvo i obschestvo v sovremennoj politike, vol. 1, pp. 223-227.

3. Bajgushkin, A.I. and Zagladin, N.V. (2011), "Factors and actors of destabilization: the experience of the past and the present", YMJEMO RAN, pp. 121.

4. Moskalenko, O.M. (2000), "Conflict-consensus paradigm regulation of social and political relations", Abstract of Ph.D. dissertation, Political Institutions and Processes, NAN of Ukraine. V M Koretsky Institute of State and Law, Kyiv, Ukraine.

5. Shevchenko, M.M. and Davydenko, O.H. (2016), "Concept of "social and political stability": semantic range of public management content", Investytsii: praktyka ta dosvid, vol.14, pp. 49-54.

6. Soldatenko, V. (2009), Suspilno-politychni transformatsii v Ukraini: vid zadumiv do realij [Sociopolitical transformations in Ukraine, from ideas to realities], Parlamentske vyd-vo, Kyiv, Ukraine.

7. Nazarenko, O.A. (2015), "Theoretical and legal bases of the political system", Abstract of Ph.D. dissertation, Theory and history of state and law, history of political and legal doctrines, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine.

8. Sytnik, H.P. (2013), "Safety of the state in the conditions of global shocks and uncertainty", Gosudarstvo i obschestvo v sovremennoj politike. Nauchnaja kniga, no.1, pp. 122-132.

9. Luttvak, Edward N. (2012), Gosudarstvennyy perevorot: Prakticheskoe posobiye [Coup. DETAT: A Practical Handbook], Russkiy Fond Sodeystviya Obrazovaniyu i Nauke, Moscow, Russia.

10. Mezhenska, O.V. (2016), "Coup as a political phenomenon", Abstract of Ph.D. dissertation, Political Institutions and Processes,Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine.

11. Fukuyama, F. (2006), Silnoye gosudarstvo. Upravleniye i mirovoy poryadok v ХХІ veke [A strong state. Management and world order in the 21st century], AST: AST MOSKVA: HRANYTEL’, Moscow, Russia.

12. Shapovalenko, M.V. (2007), Political development of modern transitional societies: theoretical approaches and main tendencies [Politicheskoe razvitie sovremennyh perehodnyh obschestv: teoreticheskie podhody i osnovnye tendencii], Harkovskij natsionalnyj universitet vnutrennih del, Kharkiv, Ukraine.

13. Petrov, M.N. and Taras A.E. (2005), Mehanizmy gosudarstvennyh perevorotov: istoriko-teoreticheskoe issledovanie [Mechanisms of coups: a historical and theoretical research], Komandos, AST, Moscow, Russia.

14. Vasilkova, V.V. (1999), Porjadok y haos v razvitii socialnyh sistem [The order and chaos in development of social systems], Lan’, St. Petersburg, Russia.

15. Parsons, T. (1998), Sistema sovremennyh obschestv [The system of modern societies], Aspekt Press, Moscow, Russia.

16. Galkin, A. A., Novinskaya, M. I. and Danilevich, I. V. (2000), Stabilnost’ v sovremennom obshchestve: Sravnitelnyy analiz [Stability in modern society: Comparative analysis], Ves’ mir, Moscow, Russia.

17. Slinko, Je. (2013), "Political transformations in Ukraine", Gosudarstvo i obschestvo v sovremennoj politike, vol. 1, pp. 250-258.

18. The IMF does with Ukraine similar today to what happened to Latin America in the 1980th, [Online], available at: http://hvylya.net/interview/economics2/erik-raynert-mvf-segodnya-delaet-s-ukrainoy-pohozhee-na-to-chto-proishodilo-s-latinskoy-amerikoy-v-1980-h.html.

19. Mogilevskij, V.D. (2002), "Dynamic systems: technologies of transformation and destruction", Problemy bezopasnosti pri chrezvychajnyh situacijah, no. 1, pp. 86-99.

20. Sytnyk, H.P. Abramov, V.I. and Smoljanuk, V.F. (2016), Global and National Security [Hlobalna ta natsionalna bezpeka], NADU, Kyiv, Ukraine.

21. Sytnyk, H.P. (2004), Derzhavne upravlinnia natsionalnoiu bezpekoiu Ukrainy (teoriia i praktyka) [Public administration of national security of Ukraine (Theory and Practice)], NADU, Kyiv, Ukraine.

Размещено на .ru