Ідентифікація самозапилених ліній кукурудзи, створених на базі різних генетичних плазм - Автореферат

Вирішення цього завдання багато селекціонерів повязують з створенням таких ліній на базі форм, контрастних за тривалістю вегетаційного періоду, що дозволяє поєднати їх кращі ознаки: висока насіннєва продуктивність, холодостійкість, інтенсивний початковий розвиток та комбінаційна здатність за врожайністю зерна, стійкість до вилягання, посухостійкість, жаростійкість і ін. При цьому дуже важливо визначити вплив різних генетичних плазм і конкретних ліній на процеси рекомбіногенезу, конкретизувати кращі гетерозисні моделі для підвищення ефективності добору батьківських форм та більш повного використання потенціалу нових ліній. Робота є складовою частиною досліджень відділу селекції кукурудзи Інституту зернового господарства УААН з розробки нових підходів до селекції вихідного матеріалу для створення високоврожайних гібридів кукурудзи і виконана в рамках Державної комплексної науково-технічної програми "Зернові та олійні культури" за темою: "Створити та передати на державне сортовипробування високоврожайні сорти та гібриди кукурудзи, зернових та олійних культур для різних зон вирощування" (номер державної реєстрації 0101U002190). Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання: - дослідити новий інбредний матеріал та гібриди, отримані за його участю, за основними господарсько-цінними ознаками; Вперше проведено вивчення за комплексом селекційних ознак нових самозапилених ліній кукурудзи, створених на базі вихідного матеріалу, отриманого від схрещування елітних середньопізніх і ранньостиглих ліній різних генетичних плазм (Ланкастер, Айодент, Рейд (BSSS), Лакауне).Для ліній і гібридів, що вивчалися, вона становила 50 тис. рослин на 1 га. Лінії були поділені на три умовні групи залежно від їх середньопізніх батьківських компонентів: - споріднені з генетичною плазмою Ланкастер (ДК 427/F2, ДК 427/ДК201, ДК 427/ДК261, ДК 427/ДК266 - група ДК 427 (ОН43); ДК 633/F2, ДК 633/ДК201, ДК 633/ДК261, ДК 633/ДК266 - група ДК 633 (Мо17)); Серед вихідного матеріалу, спорідненого з генетичною плазмою Ланкастер, у 34% ліній висота прикріплення качана була 30-50 см, у 61% ліній - менше 30 см. Визначення ЗКЗ ліній за ознакою "вологість зерна при збиранні" дозволило виділити лінії ДК 710/266 27-111, ДК 710/266 63-511, ДК 710/266 65-1111, які відрізнялись стабільними негативними оцінками за цією ознакою в різні роки досліджень. Дослідження тривалості періоду "сходи - цвітіння 50% качанів" виявили, що у ліній, які були створені на базі форм, споріднених з плазмою Рейд (BSSS), він був найтриваліший по досліду і коливався в межах від 51 до 72 діб, та лише у 30% ліній був коротший ніж у стандарту П 346.У дисертації висвітлені теоретичні і практичні результати, які у сукупності забезпечують вирішення актуальних задач, щодо оцінки вихідного матеріалу кукурудзи за основними господарсько-цінними ознаками, використання його в практичній селекції при створенні високопродуктивних скоростиглих гібридів і подальшого поліпшення за ознаками скоростиглості. На основі середньопізніх (Ланкастер, Айодент, Рейд (BSSS)) і скоростиглих генетичних плазм виділені нові самозапилені лінії кукурудзи, які характеризуються комплексом господарсько-цінних ознак і придатні для створення нових скоростиглих високопродуктивних гібридів кукурудзи, пристосованих до вирощування в умовах Степу України. Дослідження в стресових умовах нових самозапилених ліній, створених на базі елітних зразків ранньостиглих і пізньостиглих плазм, дозволило виділити з них ряд скоростиглих генотипів з стабільними позитивними показниками ефектів ЗКЗ за ознакою "врожайність зерна", більшість з яких була споріднена з генетичною плазмою Ланкастер. Використання ліній, споріднених з генетичною плазмою Рейд (BSSS), при створенні гібридів дозволило одержати максимальний відсоток високорослих форм з прикріпленням качана не нижче 40 см, але вони характеризувались найбільш тривалим по досліду періодом "сходи - цвітіння 50% качанів" Отримання значного відсотку гібридів зі скороченою довжиною періоду "сходи - цвітіння 50% качанів" було зумовлено високим ступенем домінування скоростиглості вихідного матеріалу, створеного на базі лінії ДК 427.

2. Основний зміст роботи

У дисертації висвітлені теоретичні і практичні результати, які у сукупності забезпечують вирішення актуальних задач, щодо оцінки вихідного матеріалу кукурудзи за основними господарсько-цінними ознаками, використання його в практичній селекції при створенні високопродуктивних скоростиглих гібридів і подальшого поліпшення за ознаками скоростиглості.

1. На основі середньопізніх (Ланкастер, Айодент, Рейд (BSSS)) і скоростиглих генетичних плазм виділені нові самозапилені лінії кукурудзи, які характеризуються комплексом господарсько-цінних ознак і придатні для створення нових скоростиглих високопродуктивних гібридів кукурудзи, пристосованих до вирощування в умовах Степу України. Дослідження в стресових умовах нових самозапилених ліній, створених на базі елітних зразків ранньостиглих і пізньостиглих плазм, дозволило виділити з них ряд скоростиглих генотипів з стабільними позитивними показниками ефектів ЗКЗ за ознакою "врожайність зерна", більшість з яких була споріднена з генетичною плазмою Ланкастер.

2. Використання ліній, споріднених з генетичною плазмою Рейд (BSSS), при створенні гібридів дозволило одержати максимальний відсоток високорослих форм з прикріпленням качана не нижче 40 см, але вони характеризувались найбільш тривалим по досліду періодом "сходи - цвітіння 50% качанів"

3. Отримання значного відсотку гібридів зі скороченою довжиною періоду "сходи - цвітіння 50% качанів" було зумовлено високим ступенем домінування скоростиглості вихідного матеріалу, створеного на базі лінії ДК 427.

4. Тесткроси, які були отримані за участю ліній, споріднених з генетичною плазмою Ланкастер, характеризувались нижчою вологістю зерна при збиранні в порівнянні зі стандартом Кадр 267МВ (на 0,3-0,9%), незалежно від генетичного походження тестеру.

5. Формування структури генетичного різноманіття у середньоранній і середньостиглій групах пов‘язано і з приоритетними гетерозисними моделями. За результатами досліджень визначено, що найбільш оптимальна гетерозисна модель для створення гібридів цих груп стиглості - Айодент х Ланкастер. При селекції нового вихідного матеріалу важливо не порушувати цей зв‘язок. Перспективним є залучення в гібридизацію генотипів, які створені на базі плазм Айодент х BSSS і Мо17 х Oh 43.

6. Оцінка адаптивної здатності та стабільності гібридів, створених на базі лінії ДК 633/266-112, за ознакою "врожайність зерна" дозволила виявити їх реакцію на екологічні фактори і відібрати гібридні комбінації з високою та стабільною врожайністю зерна. Серед них гібриди, занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні: Солонянський 298СВ (2006 р.), та Хмельницький СВ і Сов 329СВ (2007 р.).

7. За результатами досліджень лінії ДК 633/266-112, ДК 633/266-59 і ДК 427/266-28 визнано найбільш цінними для подальшого використання в програмах по створенню нових гібридів кукурудзи. Висока загальна комбінаційна здатність та позитивна характеристика за іншими господарсько-цінними ознаками сприяла їх залученню до нового циклу селекції з метою одержання більш скоростиглих аналогів.

8. Дослідження ознак, повязаних з скоростиглістю, в F2 поколінні дозволяє прогнозувати отримання ліній з бажаними властивостями при подальшому самозапиленні і виявило позитивний вплив добору на скорочення періоду "сходи - цвітіння 50% качанів" у популяціях, які досліджувались, виняток (ДК 633 х ДК 427) F2.

9. Гібридні популяції (ДК 633/266-112 х ДК 267-4)F2 і (ДК 427/266-28 х ДК 267-4)F2 перспективно використовувати для добору найбільшої кількості скоростиглих форм. Лінія ДК 267-4 як компонент гібридних популяцій забезпечує низьку вологість зерна при збиранні та сприяє ефективному добору скоростиглих генотипів.

Рекомендації селекційній практиці і виробництву

1. Виділені за комплексом господарсько-цінних ознак самозапилені лінії ДК 633/266-112, ДК 633/266-59, ДК 427/266-28 пропонується використовувати для селекції середньоранніх високоврожайних гібридів кукурудзи, а також для створення нового вихідного матеріалу.

2. Пропонується використання у виробництві гібридів, які занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні - середньостиглий Солонянський 298 СВ (на 2006 р.), середньоранній Хмельницький СВ і середньостиглий Сов 329 СВ (на 2007 р.).

1. Дзюбецький Б.В., Олешко О.А., Олешко О.Г. Добір на раннє цвітіння качанів в гібридних популяціях кукурудзи, створених на базі ранньостиглих та середньопізніх ліній // Селекція і насінництво. - 2002. - Вип. 86. - С. 20-26. (Особистий внесок: проведення досліджень, статистична обробка даних).

2. Олешко О.Г. Оцінка нових самозапилених ліній кукурудзи, споріднених з генетичною плазмою Ланкастер // Бюлетень Інституту зернового господарства. - Дніпропетровськ, 2003. - №21-22. - С. 65-69.

3. Олешко О.Г. Адаптивна характеристика гібридів кукурудзи, створених за участю лінії ДК 633/266-112 // Бюлетень Інституту зернового господарства. - Дніпропетровськ, 2005. - №26-27. - С. 90-95.

4. Олешко О.Г. Ідентифікація самозапилених ліній кукурудзи, створених на базі різних генетичних плазм // Матеріали Всеукр. науково-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів з проблем зерна в Україні. - Дніпропетровськ: Інститут зернового господарства УААН, 2002. - С. 45-46.

5. Олешко О.Г. Оцінка нових самозапилених ліній кукурудзи, створених на базі різних генетичних плазм // Матеріали Всеукр. науково-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів з проблем сучасного землекористування. - Київ-Чабани: Інститут землеробства УААН, 2002. - С. 134-135.

Размещено на .ru