Дендронімна основа метафоричних порівнянь для назв людей в українській мові (на матеріалі українських народних пісень) - Курсовая работа

Розвиток лінгвістичної науки потребує поступового розширення її аспектів, і тому на сучасному етапі особливої актуальності набувають дослідження міждисциплінарного характеру. Прикладами є, зокрема, поява таких субдисциплін, як етнолінгвістика та лінгвофольклористика, перед якими вивчення відповідних явищ традиційної народної культури із застосуванням лінгвістичних методів відкрило нові широкі перспективи. Які, з одного боку, розглядають мову фольклору як цілісне явище зі своїми особливостями, з іншого - її певні мікросистеми. Актуальність її зумовлена тим, тема („Метафоричні порівняння з дендронімною основою для назв людей в українській мові”) є мало опрацьованою і з огляду на розвиток лінгвістичних наук - сучасною. У звязку з цим актуальність поданого дослідження зумовлена і потребою вивчення мови фольклору, і тим, щоб у національному контексті зясувати, яке значення відіграла у ній система деревних рослин, які типи вона охоплює, які чинники вплинули на становлення цих типів, на шляхи метафоризації тощо.Метафоричною є вже сама думка, вона розвивається через порівняння, і звідси виникає метафора у мові. Адже мова є надбанням колективу, народу, а отже, досліджуючи дендронімні основи метафоричних порівнянь для назв людей в українській мові, важливо звертати увагу на такий феномен, як мовна картина світу, бо саме він говорить нам про світогляд наших предків і пояснює, чому ми маємо в нашій мові саме такі мовні явища, а не інші. У мовній картині світу поєднуються три явища, тісно повязані між собою: людина - світ - мова, - хоч із погляду реальних відношень на першому місці мали б поставити світ як основу основ, на другому людину як творця і носія мови, на третьому - власне мову. Однак для характеристики мовної картини світу з антропоцентричного погляду вихідною точкою є людина, яка пізнає незалежний від неї світ і створює засоби фіксації та передачі знань про нього іншим людям, а також для самопізнання. Поняття „метафоризація” в науці повязують з імям Аристотеля: „В субституційній парадигмі метафора постає як заміна слова (лексеми, концепту) іншим словом (лексемою, концептом, поняттям)”.Одним із найважливіших символічних значень калини було „чиста дівоча врода”: /”А дівчина, як калина, личком румяная...”/. Ось ще один шлях утворення метафоричного порівняння у народнопоетичних текстах: важке життя заміжньої жінки протиставляється безтурботній долі дівчини до одруження: Чи я в лузі не калина була, Чи я в лузі не червона була, Взяли мене поламали, І в пучечки повязали - Чи я в батька не дитина була, Чи я в батька не хороша була, Взяли мене повінчали Молоду дівчину у розквіті сил порівнювали із калиною, що цвіте: Коло млина - яворина, зацвіла калина, Навчилася в саду спати молода дівчина. Ці образні асоціації знайшли відбиток у весільних обрядах (калину ламати); уявлення про калину як носія життєдайної сили одержало розвиток в усвідомленні червоної калини як символу рідного краю, батьківщини, України.У фольклорі образ дуба персоніфікує міцного, дужого, красивого парубка-козака: „Парубочки як дубочки”, а в народних думах та піснях дуб є символом молодого козака: Чому дуб не зелений? Ось ще один приклад у якому ознака зовнішнього вигляду дерева переноситься за схожістю на зовнішній вигляд парубка: Ой, дуб тай на дуба верхом похиливсі, Й а син до матінки з коня поклонивсі. У пісні „Ой чого ти, дубе” перенесення ознаки відбувається за схожістю зовнішнього вигляду дерева до внутрішнього стану людини: Ой чого ти, дубе, На яр похилився? На ознаку величі і сили вказує ще одна метафора із назвою дерева дуб: ...Ми ж думали, що дуб вгору вється, Аж то козак Сірко та з ордою бється Можна знайти у деяких пісенно поетичних текстах й інші комбінації: дендронім дуб із тим же значенням, а вишня - метафора на позначення дівчини: Ой у полі дуб зелений, Під тим дубом вишня;Такі метафори собі в основу за характером подібності будуть класти подібність фізіологічних і психологічних вражень від сприйняття різних обєктів (момент субєктивності наявний при творенні будь-якої метафори, тут значно збільшується) наприклад, перенесення від сфери конкретно-фізичного світу до недоступних для безпосередньо чуттєвого сприйняття сфер психологічного та соціального життя, абстрактних відношень: перенесення ознаки відбувається за подібністю зовнішнього виду дендроніма і зовнішнього виду людини, при цьому увага конкретизується на певній ознаці (стрункість, міцність, молодість і т.д.); перенесення ознаки за подібністю зовнішнього виду дерева і внутрішньої ознаки людини (похилене дерево - засмучений герой/героїня пісні, дерево в однині - самотність людини, дерево зламане - вбивство героя пісні і т.д.). Метафоричні порівняння з дендронімною основою маркуються за родами. Відповідно на позначення осіб жіночої статі вживаються дендроніми жіночого роду (калина, верба, вишня, тополя), а на позначення осіб чоловічої статі - відповідно дендроніми чоловічого роду (дуб, явір).

Зміст

Вступ

Розділ 1

Метафора та шляхи її утворення

Розділ 2

Дендронімні метафоричні порівняння для назв людей

2.1 Метафори на позначення осіб жіночого роду

2.2 Метафори на позначення осіб чоловічого роду

Висновки

Список використаної літератури

Розглянуті метафоричні порівняння з дендронімною основою є етноміфологемами з стійким образним значенням давнього походження. Вони формують національну мовну картину світу.

Метафоричні порівняння з дендронімною основою є типом лексичних, іменникових метафор. Такі метафори собі в основу за характером подібності будуть класти подібність фізіологічних і психологічних вражень від сприйняття різних обєктів (момент субєктивності наявний при творенні будь-якої метафори, тут значно збільшується) наприклад, перенесення від сфери конкретно-фізичного світу до недоступних для безпосередньо чуттєвого сприйняття сфер психологічного та соціального життя, абстрактних відношень: перенесення ознаки відбувається за подібністю зовнішнього виду дендроніма і зовнішнього виду людини, при цьому увага конкретизується на певній ознаці (стрункість, міцність, молодість і т.д.); перенесення ознаки за подібністю зовнішнього виду дерева і внутрішньої ознаки людини (похилене дерево - засмучений герой/героїня пісні, дерево в однині - самотність людини, дерево зламане - вбивство героя пісні і т.д.).

Метафоричні порівняння з дендронімною основою маркуються за родами. Відповідно на позначення осіб жіночої статі вживаються дендроніми жіночого роду (калина, верба, вишня, тополя), а на позначення осіб чоловічої статі - відповідно дендроніми чоловічого роду (дуб, явір).

Процес метафоризації відбувається на основі співвіднесеності образу людини з образом дерева як загалом, так і з окремими його частинами (стовбуром, листям, віком, якістю). На основі цього, метафори при утворенні поєднуються з різного роду епітетами, що характеризують дендронім. При цьому використовуються означення, як на позначення кольору (зелененький, червона), так і на позначення віку дерева (молоденький), його структури (гилякувата, струнка, високая).

Даний тип метафор буде виконувати характеризуючи функцію.

1. Булаховський Л. Нариси з загального мовознавства // Урок української. - 2001. - №3.

2. Сучасна українська літературна мова / Грищенко А.П., Мацько Л.І., Плющ М.Я. та ін. - К.: Вища школа, 1997. - 495с.

3. Тараненко О.О. Метафора // Українська мова: Енциклопедія / Редкол. Русанівський В.М. (співголова), Тараненко О.О. (співголова) та ін. - 2-ге вид., випр. і допов. - К.: Вид-во „Укр. енцикл.” Ім.. М. П. Бажана, 2004. - 824 м.: іл.

4. Лисиченко Л.А. Олександр Потебня - засновник вітчизняної лінгвістики // Вивчаємо українську мову та літературу. - січень 2006.- №3 (79).

5. Гусев С.С., Тульчинский Г.Л. Проблема понимания в философии. - Москва, 1985.

6. Арутюнова Н.Д. Теория метафоры. - М.: Прогресс, 1990.

7. Гусев С.С. Наука и метафора. - Ленинград, 1984.

8. Телия В.Н. Метафора в языке и тексте. - М.: Наука, 1988.

9. Топоров В.М. „Світове дерево”: універсальний образ міфопоетичної свідомості // Всесвіт. 1977. № 6.

10. Словник символів / За заг. Ред. О.І. Потапенка, М.К. Дмитренка. Київ, 1997.

11. Галайчук В.В. Лексичні одиниці мікросистеми „рослини” в українських фольклорних текстах: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 / Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. - Л., 2004. - 20 с. - укр.

12. Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник / А.П. Пономарьов, Л.Ф. Артюх, Т.В. Косміна та ін. К.: Либідь, 1993. - 256 с.; іл.

13. Кононенко В.І. Мова. Культура. Стиль. / В.І. Кононенко. - Івано-Фран.: Плай, 2002.

14. Братко-Кутинський О. Символіка світобудови. Українська традиція / Людина і світ. - 1991. - № 11.

15. Соломаха А.В. Взаємозвязок світу, етносу та мови (до питання про мовну картину світу) // Науковий часопис НПУ ім.. М.П. Драгоманова. Серія №8. - К.: НПУ, 2005. - Вип.1.

16. Сидоренко О.М. Лексика української мови з міфологемою конотацією // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Т.24. - К.: НПУ, 2001.

17. Панчук О. Образна символіка щедрівок (на матеріалі волинського фольклору) // Дивослово. - 2006. - №1. - с.46.

18. Чумак В. Етнокультурні параметри мовної картини світу // Дивослово. - 2004. - № 12. - с.74.

19. Зайченко О. Біологічні метафори. Давньоукраїнські космогонічні образи // Українська мова та література Українська мова та література. - 24 червня 2005. - с.10-12

20. Приходьмо О. Таїна богині флори // Українська мова та література. - грудень 2007. - с.14.

21. Несторенко Л.О. Рекрутські пісні // Вивчаємо українську мову та літературу. - 29, жовтень 2006. - с.25-27.

22. Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. - К.: Укр. письменник, 1999.

23. Дмитренко М. та ін. Українські символи. - К., 1994.

24. Таланчук О. М. Українська народна космогонія: Специфіка міфопоетичного мислення. - К.: Бібліотека українця, 1998.

25. Блек М. Метафора // Теория метафоры. - М., 1999. - с.153-172.

26. Манза В.А. Языковая метафора: Национально-культурная маркированность и когнитивный статус оценки // Русский язык за рубежом. - 2003. - № 2. - с.23-26.

27. Телія В. М. Метафора в языке и тексте. - М.: Наука, 1988.

28. Лісничий Д. В. Атрибутивна сполучуваність дендронімів у поетичних творах М. Рильського // Система і структура східнословянських мов: Міжкафедральний зб. наук. Праць. - К., 1999. - с. 37-47.

29. Героїчний епос українського народу. Хрестоматія: Навч. Посібник / Упоряд. та приміт. О.М. Таланчук. - К.: Либідь, 1993. - с. 432.

30. Таємниці віків. Українські народні думи, легенди, пісні...: Навч. посібник / Упорядник Мук омела О.Г. - К.: Грамота, 2001. - с. 511.

31. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнограф. нарис / Худож.-оформлювач Л.Д. Киркач-Осипова. - Харків: Фоліо, 2007. - с.508.

Размещено на .ru