Поява та розвиток явища дендизму у світському просторі Франції XIX ст., бульвар як середовище оформлення даного літературного явища. Конструювання дендистського канону у першому та другому поколінні: формування естетики та техніки. Практики фланерства.
При низкой оригинальности работы "Дендизм та його функціонування в соціокультурному просторі у Франції XIX сторіччя", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Прослідковуючи вплив поведінкових та модних стилів, таких як ‘’макароні’’ та ‘’les incroyables’’, на розвиток явища дендизму, можна зробити висновок, що останній запозичив техніку використання стилю в одязі, як засіб відмежування не стільки одного прошарку суспільства від іншого, а радше як маркування представників однакових політичних та філософських поглядів, а також здійснення критики щодо норм та правил поведінки в суспільстві. Стиль дендизму, сформувавшись в середовищі англійського світського простору, розробив нові стандарти гігієни та правил поведінки, проголошуючи правило помітної непомітності, як канон чоловічої поведінки, який мав виступати в якості протесту проти уніфікації, відіграючи роль практики підкреслення індивідуальних відмінностей. Таким чином, девіантна поведінка, яка сприймається в якості небезпечного порушення соціальних норм, мутує та перетворюється в соціально - нормативну форму, в контексті чого дендизм набуває популярності в французькому суспільстві, як екзотична стильова форма. Сприйнятий світським та літературно-богемним середовищем, дендизм стає практикою переважно творчих осіб, літераторів, які надалі здійснюють спробу аналізувати аспекти елегантного життя, його естетики, що спостерігається у французьких денді першого покоління.
Вывод
Прослідковуючи вплив поведінкових та модних стилів, таких як ‘’макароні’’ та ‘’les incroyables’’, на розвиток явища дендизму, можна зробити висновок, що останній запозичив техніку використання стилю в одязі, як засіб відмежування не стільки одного прошарку суспільства від іншого, а радше як маркування представників однакових політичних та філософських поглядів, а також здійснення критики щодо норм та правил поведінки в суспільстві. Стиль дендизму, сформувавшись в середовищі англійського світського простору, розробив нові стандарти гігієни та правил поведінки, проголошуючи правило помітної непомітності, як канон чоловічої поведінки, який мав виступати в якості протесту проти уніфікації, відіграючи роль практики підкреслення індивідуальних відмінностей. В такому класичному вигляді, французьке суспільство познайомилось з явищем дендизму через дещо викривлене зображення, подане через англійські модні романи, проте згодом воно так само захоплює простір світського та богемного життя Парижа. Таким чином, девіантна поведінка, яка сприймається в якості небезпечного порушення соціальних норм, мутує та перетворюється в соціально - нормативну форму, в контексті чого дендизм набуває популярності в французькому суспільстві, як екзотична стильова форма. Сприйнятий світським та літературно-богемним середовищем, дендизм стає практикою переважно творчих осіб, літераторів, які надалі здійснюють спробу аналізувати аспекти елегантного життя, його естетики, що спостерігається у французьких денді першого покоління. Друге покоління денді обирає в якості обєку аналізу, механізми функціонування стилю дендизму, намагаючись осмислити його популярність та в результаті прирівнюючи його до певного виду релігійності. В той же час, здійснюється теоретизація дендизму, з огляду на те, що він являє, перш за все, безперервну роботу над собою, практику конструювання власної особистості, що супроводжується аскетичними практиками контролювання тілесності та форми візуальної репрезентації персони денді. Таким чином дендизм, в тій формі, якої набув його французький варіант, являє собою практику виправлення власної природи, для того, аби перетворити себе на продукт культури. Тобто, дендизм, в пізній період, сприймається як результат осмисленої роботи, а не імпульсивного слідування моді. Необхідність причитування знаків, в яких містяться відсилання до того, що їх носій є людиною елегантною, зближує постаті денді та фланера. Практика фланерства здійснюється в міському просторі, для того, аби, з одного боку, адаптуватися до процесу індивідуалізації життя, а з іншого боку, для того аби здійснити процес активізації уяви. Оскільки більшість фланерів були письменниками, останній аспект цієї практики досягався завдяки входженню фланера в стан, подібний до трансу або наркотичного спяніння. Пізніше, з перетворенням географії міського простору, зменшенням вільних публічних місць та виникненням аркад, які являли собою симбіоз вулиці та крамниці, відбувається процес консюмеризації прогулянки фланера, перетворюючи останнього на споживача реальних обєктів.
Отже, канонічна форма англійського дендизму, переведена в особливий соціокультурний контекст Франції XIX сторіччя, набула видозміненого характеру, перетворившись з явища творення ідеальної естетичної форми, критики соціальних норм та правил поведінки на процес творення власної особистості, яка має здійснювати роботу над собою та, в той же час, протистояти тиранії поглядів, які можуть перетворити денді та фланера з агента полювання на її мішень.
Список литературы
1. Апинян Г.В. Девиантное поведение как культурно-исторический феномен (введение в проблему) // Известия РГПУ им. А.И. Герцена. 2009. №115.
2. Арендт Х. Вальтер Беньямин/ Портрет в зеркалах - «Иностранная литература» 1997, №12.
3. Аронсон О. Богема: Опыт общества (Наброски к философии асоциальности). - М.: Фонд «Прагматика культуры», 2002.
4. Бодлер Ш. Об искусстве. - М.: Искусство, 1986.
5. Бальзак в воспоминаниях современников. - М.: Художественная литература, 1986.
6. Бальзак, О. Физиология брака. Патология общественной жизни. Пер. В.А. Миль-чиной.-М.: НЛО, 1995.
7. Барбе ДОРЕВИЛЬИ, Ж. О дендизме и Джордже Браммелле. - М.: Независимая газета, 2000.
8. Беньямин В. Озарения. - М.: Мартис, 2000.
9. Барт, Р. Дендизм и мода / Пер. С.Н. Зенкина // Барт Р. Система моды. Статьи по семиотике культуры. М.: Изд-во Сабашниковых, 2003.
10. Бушуева С.С. Теории цикличного развития моды // ТТПС. 2012. №21. С. 62-67.
11. Вайнштейн О.Б. Денди: мода, литература, стиль жизни - М.: Новое литературное обозрение, 2005.
12. Волошин, М. Лики творчества. - Л.: Наука, 1988.
13. Гофман А.Б. Мода и люди. Новая теория моды и модного поведения. 3-е изд. - СПБ.: Питер, 2004.
14. Гоффман Э. Символы классового статуса. // Логос. 2003, №4-5.
15. Декомб В. Дополнение к субъекту: Исследование феномена действия от собственного лица. - М.: Новое литературное обозрение. 2011.
16. Декомб В. Современная французская философия/ Пер. с фр. М.: Весь Мир, 2000. 22. Зенкин, С.Н. Французский романтизм и идея культуры. М.: Изд-во РГГУ, 2002.
17. Зенкин, С.Н. Французский романтизм и идея культуры. М.: Изд-во РГГУ, 2002.
18. Зиммель Г. Избранное: В 2 т. М.: Юрист, 1996.
19. Кестлер, А. Анатомия снобизма // Иностранная литература. 2001, №4. Кларк Дэвид Б. Потребление и город, современность и постсовременность // Логос. 2002. №3-4.
20. Кларк Дэвид Б. Потребление и город, современность и постсовременность // Логос. 2002. №3-4.
21. Летягин Л.Н. «Человек поступающий»: опыт эстетической аналитики // Известия РГПУ им. А.И. Герцена. 2004. №7.
22. Лотман, Ю.М. Культура и взрыв. - М.: Гнозис, 1992.
23. Мартен-Фюжье А. Элегантная жизнь, или Как возник «Весь Париж», 1815-1848. - М.: Издательство им Сабашниковых, 1998.
