Відновлення східноєвропейських студій в радянській зоні окупації. Проблеми наукової діяльності колишніх наукових установ фашистської Німеччині. Закладення бази східноєвропейських досліджень в НДР, їх спрямованість на історію Росії, Радянського Союзу.
При низкой оригинальности работы "Денацифікація та формування концепції східноєвропейських історичних досліджень в радянській зоні окупації Німеччини (1945-1949 рр.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Але таке питання як відновлення історичних досліджень в умовах окупації повоєнної Німеччини, їх денацифікація, особливо такого напрямку як східноєвропейські історичні дослідження, та витворення нової концепції історії Східної Європи до цього часу залишається поза увагою істориків пострадянського простору. Дана стаття має на меті реконструювати процес відновлення та запровадження східноєвропейських історичних досліджень в університетах радянської окупаційної зони в контексті політики денацифікації, яку проводила РВАН та проаналізувати підходи до витворення нової концепції східноєвропейської історії. Клопоти, повязанні з розробкою концепції прогресивного оновлення викладання історії в загальноосвітніх школах та вищих навчальних закладах покладались на Отто Гоєтча (Otto Hoetzsch) [7,304] В роки Веймарської республіки він тісно співробітничав з радянськими істориками, був знайомий з радянськими політиками. З приходом Гітлера до влади проти професора Гоєтча розгорнули цілу кампанію, а у 1935 році, коли стосунки між ним та фашистським режимом значно загострились, він був звільнений з посади професора Берлінського університету й полишив посади віце-президента Товариства дослідженнь Східної Європи (Deutsche Geselschaft zum Studium Osteuropas ) та головного редактора журналу «Остойропа» («Osteuropa») [3,324]. Для них історія, яка складається тільки «з воєн, перемог, укладання миру й т.п.» була неприйнятною.
Список литературы
історія дослідження окупація німеччина
1. Барвінська П. Новий початок після 1945 року: з історії інституалізації східноєвропейських історичних досліджень у Західній Німеччині у другій половині 40-х - 50-і роки ХХ ст. // Вопросы германской истории. - Днепропетровск, 2008. - С.176-184.
3. Машкин М.Н. К 100-летию со дня рождения Отто Гетча. // Ежегодник германской истории’ 1977. - М., 1978. - С.319-326.
4. Пашуто В.Т., Салов В.И., Хорошкевич А.Л. Против фальсификации истории нашей Родины немецкими реваншистами. - М., 1961- 32 с .
5. Советская военная администрация в Германии. 1945-1949 гг. Справочник. - М., 2009. - 1032 с.
6. BEHRENDTL.-D. Die Osteuropahistoriographie in der DDR. Das Beispiel Leipzig. // Dahlmann, Dittmar (Hg.). Hundert Jahre Osteuropaische Geschichte. Vergangenheit, Gegenwart und Zukunft. - Stuttgart 2005. - S.183-194.
7. Fischer A. Forschung und Lehre zur Geschichte Osteuropas in der sowjetischen Besatzungszone bzw. der Deutschen demokratischen Republik (1945-1990). // Oberlander E. (Hg.). Geschichte Osteuropas: zur Entwicklung einer historischen Disziplin in Deutschland, Osterreich und der Schweiz 1945 - 1990. - Stuttgart, 1992. - S.304-341.
8. Oberlander E. Historische Ostforschung im Driten Reich. // Oberlander E. (Hg.). Geschichte Osteuropas: zur Entwicklung einer historischen Disziplin in Deutschland, Osterreich und der Schweiz 1945 - 1990. -Stuttgart, 1992. - S.12-30.
9. Oberlander E. Das Studium der Geschichte Osteuropas seit 1945. // Oberlander E. (Hg.). Geschichte Osteuropas: zur Entwicklung einer historischen Disziplin in Deutschland, Osterreich und der Schweiz 1945 - 1990. -Stuttgart, 1992. - S.31-38.
10. Oberlander E. Meinz. Institut fur Osteuropaische Geschichte.// Oberlander E. (Hg.). Geschichte Osteuropas: zur Entwicklung einer historischen Disziplin in Deutschland, Osterreich und der Schweiz 1945 - 1990. - Stuttgart, 1992. - S.159-168.
11. Rola wschodnich Institutow w realisacji politzcynzch planow Rzeszy Niemieckiej. (W swietle badan nad dzialalnosci^ Osteuropa-Institut we Wroclawiu w latach 1918-1941) / Opr. Zygmunt Szuszkiewicz. - Warszawa, 1974. - 85 s.
12. SCHLARPK.-H. Hamburg. Arbeitsbereich Osteuropaische Geschichte im Historischen Seminar// Oberlander E. (Hg.). Geschichte Osteuropas: zur Entwicklung einer historischen
Disziplin in Deutschland, Osterreich und der Schweiz 1945 - 1990. - Stuttgart, 1992. - S.109-124.
13. Thomas L. Die Ostberliner Forschungen zur Geschichte Russlandsnach 1945. // Dahlmann, Dittmar (Hg.). Hundert Jahre Osteuropaische Geschichte. Vergangenheit, Gegenwart und Zukunft. - Stuttgart 2005. - S.173-182.
14. Voigt G. Otto Hoetzsch 1876-1946. Wissenschaft und Politik im Leben eines deutschen Historikers. - Berlin, 1978 . - 430 s.
15. Walter Markov // http://de.wikipedia.org/wiki/Walter_Markov
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
