Вивчення поняття демократії - форми правління політичною і соціальною організацією суспільства, держави і влади. Аналіз хвиль демократизації: поширення парламентаризму, перемоги над фашизмом і антиколоніальним рухом, падіння авторитарних режимів у світі.
Слово демократія має давньогрецьке походження і буквально перекладається як “народовладдя”. Зараз демократія як політичне явище означає політичний режим, де народ є джерелом влади на засадах рівності, свободи і солідарності, та відповідні характеристики політичних відносин, політичної культури, політичного лідерства тощо. В представницькій вищим законодавчим органом стає представницький орган - зібрання обраних народом представників, - який вже призначає функціонерів державного управління. Від критеріїв (ознак, показників) демократії залежить не тільки оцінка зрілості суспільства, а й визначення напрямів його подальшої демократизації. Щоб демократія стала у суспільстві новою діючою системою влади, важливо щоб люди не тільки розуміли сутність її основних принципів, а й були згідні жити згідно з цими принципами - самостійно, без постійної опіки, всесильної влади, з усією повнотою відповідальності.У поняття «демократія» більш ніж за двотисячолітню історію вкладався різний зміст. Якщо за античних часів демократія сприймалась більше як негативне, в Новий час дивились на неї як на надію, її ідеалізували, то на початку XX ст. розгорнулась критика класичного розуміння демократії. Історія розвитку демократії дає можливість побачити три епохи еволюції цього типу правління і три теоретичні традиції в дослідженні демократії. Геракліт вважав, що демократія-це правління «нерозумних і гірших», він був прибічником аристократії і відкидав демократію як форму управління, саму ж аристократію розумів не як родову знать, а як аристократію духу. За Платоном, демократія - це влада гірших людей, влада плебеїв, яка виникає як реакція на крайнощі олігархії, коли при владі знаходиться вузьке коло багачів, що веде до розколу суспільства і появи ворогуючих між собою груп багатих і бідних.Перехід до демократії здійснюється в процесі демократизації. Демократизація - процес, в результаті якого відбувається перехід від недемократичних режимів до демократії. Така нерівномірна хвильова пульсація демократизації у світовій практиці дала поштовх розвиткові концепції "хвиль демократизації", яка була викладена в роботі американського політолога С. В цій праці підкреслюється хвилеподібний і глобальний характер демократичних змін, а хвилю демократизації визначено як сукупність переходів від недемократичних до демократичних режимів, що відбуваються протягом певного проміжку часу, за умови, що число таких переходів значно перевищує число здійсненних за той же час переходів у протилежному напрямку. У період першої хвилі налічувалось 29 демократій, у період зворотної хвилі 12 країн відійшли від демократії.Щоб демократія стала у суспільстві новою діючою системою влади, важливо щоб люди не тільки розуміли сутність її основних принципів, а й були згідні жити згідно з цими принципами - самостійно, без постійної опіки, всесильної влади, з усією повнотою відповідальності. По суті, протягом всього періоду радянського тоталітаризму в Україні не розвивалися елементи особистих свобод і правової держави, демократичної свідомості суспільства та особистості. На сьогоднішньому етапі важливо не прискорювати штучними засобами процес демократизації суспільного життя, проте не варто і гальмувати його схожими методами. Демократія має визрівати на національному ґрунті поступово і послідовно, її межі повинні бути обумовлені логікою розвитку посткомуністичного суспільства, його трансформацією. радикальна зміна інститутів суспільства, усієї системи цінностей й психології людей, які породила тоталітарна система;Демократія існує в певних організаційних формах - представницькій і безпосередній (прямій). Представницька демократія - головна форма здійснення державної влади через виборні органи та вільно обраних представників, які не тільки діють від імені своїх виборців, а й звітують перед ними. її повноваження обмежуються тим колом питань, які, відповідно конституції, потребують вирішення самим народом. Безпосередня (пряма) демократія - форма, за якої громадяни особисто беруть участь у здійсненні державної влади.
План
Зміст
Вступ
1. Поняття про демократію.Витоки, зміст та основні її форми
2. Перехід до демократії .Умови переходу
3. Становлення i розвиток демократії в сучасній Україні
Висновок
Література
Вывод
Демократія існує в певних організаційних формах - представницькій і безпосередній (прямій). Представницька демократія - головна форма здійснення державної влади через виборні органи та вільно обраних представників, які не тільки діють від імені своїх виборців, а й звітують перед ними. її повноваження обмежуються тим колом питань, які, відповідно конституції, потребують вирішення самим народом. Безпосередня (пряма) демократія - форма, за якої громадяни особисто беруть участь у здійсненні державної влади. На відміну від представницької, ця форма передбачає пряме волевиявлення народу при виробленні та прийнятті певних державних рішень.
Перехід до демократії здійснюється в процесі демократизації. Отже, перехід-демократизація має певні фази, які проходить кожна країна, що демократизується. Але тривалість цих фаз та їх результативність залежать від конкретно-історичних умов розвитку суспільства.
Щоб демократія стала у суспільстві новою діючою системою влади, важливо щоб люди не тільки розуміли сутність її основних принципів, а й були згідні жити згідно з цими принципами - самостійно, без постійної опіки, всесильної влади, з усією повнотою відповідальності.Наша країна не дуже багата демократичними традиціями. По суті, протягом всього періоду радянського тоталітаризму в Україні не розвивалися елементи особистих свобод і правової держави, демократичної свідомості суспільства та особистості. На сьогоднішньому етапі важливо не прискорювати штучними засобами процес демократизації суспільного життя, проте не варто і гальмувати його схожими методами. Демократія має визрівати на національному ґрунті поступово і послідовно, її межі повинні бути обумовлені логікою розвитку посткомуністичного суспільства, його трансформацією.
Список литературы
1. Основи політології: Навчальний посібник. Щедрова Г.П., Барановський Ф.В., Новакова О.В., Пашина Н.П. Рік видання: 2005 170 с.
2. Політологія (теорія та історія політичної науки): Навчальний посібник. Автор Шляхтун П.П. Рік видання:2005, 576с.
3. Політологія: Навч.-метод. посібник для самост.вивч. дисц. Автор Брегеда А.Ю. Рік видання: 1999. 108с.
4. Політологія: Підручник . Автори Дзюбко І.С., Левківський К.М., Андрущенко В.П. Рік видання: 1998 304 с.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
