Демографічна політика України - Курсовая работа

Роль його як основи суспільного виробництва полягає в тому, що воно виступає споживачем матеріальних благ і тим самим зумовлює розвиток насамперед галузей, які орієнтуються у своєму розміщенні на споживача. Однак найважливішою характерною рисою народонаселення є те, що воно є природною основою формування трудових ресурсів, найголовнішого елемента продуктивних сил, які відіграють вирішальну роль як фактор розміщення трудомістких галузей господарства. Низька народжуваність в поєднанні з високою смертністю призвели до ефекту депопуляції, що виразилося в природного спаду населення в переважній більшості регіонів країни. Демографічна політика складається з таких елементів: - вплив на умови праці, тобто визначення межі працездатного віку, тривалості робочого дня, турбота про охорону праці тощо; Завдання роботи: O Розкрити поняття: демографія, демографічна ситуація і демографічна політика;При розгляді предмета дослідження в демографії виділяють: вивчення процесів шлюбності та припинення шлюбу, демографічної функції сімї і відтворення шлюбної і сімейної структури населення; народжуваності та її соціальної обумовленості; смертності та її соціальної обумовленості; відтворення населення, зростання його чисельності, взаємозвязків демографічних процесів і структур. Джерелом фактичних даних для демографії служать результати переписів населення і узагальнені дані поточної реєстрації народжень, смертей, шлюбів та розлучень, а також матеріали мікропереписів і вибіркових обстежень як власне демографічних, так і соціологічних, етнодемографічний та інших у тій мірі, в якій вони висвітлюють відтворення населення або його соціальні чинники. При вибіркових обстеженнях зазвичай піддаються вивченню окремі аспекти відтворення населення, наприклад, вплив умов життя на демографічні процеси, ставлення жінок до народження дітей, формування і розподіл сімей. Для аналізу відтворення населення у віддаленому минулому демографія приваблює записи в метричних книгах, життєписи пологів і генеалогічні хроніки. Хоча звязку відтворення населення з соціальними і економічними процесами обопільні, демографія розглядає переважно вплив соціально-економічних явищ на відтворення населення, тоді як зворотний вплив вивчають інші соціальні науки.Центральним обєктом вивчення в демографії стає відтворення населення, у звязку з чим у ряді країн приймаються різні закони, що стосуються народонаселення. Відтворення населення відбувається насамперед внаслідок природної зміни поколінь, тобто через народжуваність і смертність, або так званого природного руху населення. Так , в широкому трактуванні відтворення населення полягає в зміні його чисельності, складу і розміщення під впливом демографічних процесів - природного руху, міграції та мобільності населення.Перша спроба оцінити динаміку чисельності населення і відповісти на питання чи зможе Земля прогодувати всіх, хто живе на ній, повязана з імям англійського вченого Томаса Роберта Мальтуса (1766-1834), який прийшов до думки, що якщо ріст населення нічим не стримується, то населення буде подвоюватися кожні 25-30 років і що люди розмножуються швидше, ніж зростаючі засоби існування. Розвиваючи ці ідеї, він прийшов до висновку, що плодючість бідняків - головна причина їх злиденного положення в суспільстві.Сучасні погляди на динаміку чисельності населення відбиває теорія демографічного переходу, загалом, вигляді розроблена Френком Ноутстайном в 1945 р. Теорія звязує особливості демографічного положення в звязку з економічним зростанням і соціальним прогресом у залежності від чотирьох стадій демографічного переходу, які країни і регіони світу проходять у різний час. 1 етап - високий ступінь стійкості - характерний для суспільств з присвоює економікою. 2 етап - початковий період росту - характеризується високим коефіцієнтом народжуваності, зниженням коефіцієнта смертності, ростом тривалості життя і деяким збільшенням загальної чисельності населення. 3 етап - сучасний період росту - характеризується стабілізацією коефіцієнта смертності на низькому рівні і деяким зниженням коефіцієнта народжуваності.За кількістю населення Україна посідає 5 місце в Європі (після Німеччини, Італії, Великобританії, Франції) та 21 місце у світі.Систематичне проведення переписів населення протягом ХХ століття дає змогу достовірно відтворити найбільші зміни чисельності населення України за цей періоду. За приблизними підрахунками під час Першої світової і громадянської воєн, колективізації сільського господарства, репресій, штучного голодомору, Другої світової війни Україна втратила близько 20 млн. осіб. У післявоєнний період відбувався приплив в Україну населення з інших Республік колишнього СРСР, проте він був меншим за масову міграцію українців на новобудови Сибіру, Далекого Сходу, цілинні землі Казахстану.Як і більшість європейських країн, Україна має високу щільність населення - 80 осіб/км2. Східні області мають дещо вищий за середній показник - 90 осіб/км2. Україна залишається переважно урбаністичною країною, з чисельною перевагою міського

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи демографії як науки

1.1 Структура демографічної науки

1.1.1 Виділяють такі розділи демографії

1.2 Обєкт вивчення у демографії

1.3 Гіпотеза Мальтуса

1.4 Теорія демографічного переходу

Розділ 2. Демографічні процеси в сучасній Україні

2.1 Динаміка чисельності

2.2 Густота та розміщення населення територією країни

2.3 Статевий склад населення

2.4 Віковий склад

2.5 Динаміка народжуваності

2.6 Планування сімї

Розділ 3. Демографічна політика країни

3.1 Головні напрямки демографічної політики

3.2 Сучасна демографічна політика України

Висновки

Список використаної літератури