Демографічна криза та шляхи її розв’язання - Реферат

Демографічна проблема - сукупність соціально-демографічних проблем сучасності, що зачіпають інтереси всього людства. Найважливіші проблеми народонаселення, які загрожують украй негативними наслідками: стрімке зростання населення, або демографічний вибух, у країнах, що розвиваються, і загроза депопуляції, або демографічна криза, в економічно розвинених країнах. До проблем народонаселення слід віднести також неконтрольовану урбанізацію в країнах, що розвиваються, кризу великих міст у деяких розвинених країнах, стихійну внутрішню й зовнішню міграцію, яка ускладнює політичні відносини між державами.Протягом усієї демографічної історії людства аж до кінця XVIII ст. причинами демографічної кризи були часті голодування, епідемії та війни; обумовлений ними високий рівень смертності призводив до скорочення чисельності населення деяких країн і регіонів світу, а інколи й до повного обезлюднення територій. Історичний процес зміни репродуктивної поведінки в деяких промислово розвинених країнах виявляє, як зазначалось раніше, тенденцію до падіння рівня народжуваності нижче від необхідного для простого відтворення населення, що є причиною сучасної демографічної кризи. Коли зниження смертності значно випереджає зниження народжуваності, то це приводить до прискореного збільшення чисельності населення, неузгодженого з обєктивними вимогами соціально-економічного розвитку суспільства. Оскільки сучасні високі темпи росту чисельності населення земної кулі значною мірою визначаються темпами його збільшення в країнах, що розвиваються (Азії, Африки та Латинської Америки, де проживає близько 70% населення світу), демографічний вибух у цих країнах перетворюється на світовий.На початку нашої ери на Землі нараховувалося близько 200 млн. осіб, у 1000 р. 500 млн., у 1850 - 1,3 млрд., у 1900 - 1,6 млрд., у 1950 - 2,5 млрд., у 1970 - 3,6 млрд. за даними на 1999 рік, чисельність населення світу становила 6 млрд. Зараз чисельність населення Землі складає 6,2 млрд. осіб. У містах мешкає 47% населення, у селах 53%. За оцінками ООН, чисельність населення збільшуеться на 1,2%, тобто 77 млн. 97% зростання доводиться на такі країни, як Індія, Китай, Пакистан, Нігерія, Бангладеш, Індонезія. Чисельність населення в Европі скорочується незважаючи на імміграцію.Обєктами демографічної політики може бути населення країни в цілому або окремих регіонів, соціально-демографічні групи населення, сімї певних типів або стадій життєвого циклу. Вона являє собою комплекс заходів економічних (оплачувані відпустки і різні види допомоги при народженні дітей, допомога на дітей залежно від їх кількості, віку, типу сімї тощо), адміністративно-правових (законодавчі акти, які регламентують шлюби, розлучення, положення дітей у сімях, аліментні обовязки і т. ін.), а також виховних і пропагандистських, покликаних формувати суспільну думку, норми і стандарти демографічної поведінки. Залежно від напрямів демографічної політики визначають три групи країн: 1) країни, які проводять політику обмеження росту населення; 2) країни, демографічна політика яких спрямована на підтримування існуючих темпів приросту населення; 3) країни, які здійснюють політику стимулювання росту населення.Переважно через низький рівень народжуваності Україна за 1993-2004 роки втратила більше, ніж 4 мільйони населення. В державі, починаючи з 1995 року, фіксують відємний природний приріст населення, тобто смертність переважає народжуваність. Про основні проблеми народонаселення в Україні та шляхи їх вирішення можна сказати наступне: Основні проблеми - це зменшення терміну життя населення України, скорочення населення та погіршення продуктивного оздоровлення населення. Зростає кількість необґрунтованих кесаревих розтинів, материнська смертність на фоні не виявленої під час вагітності супутньої патології, 16 відсотків жінок, які пішли з життя при пологах, - помирають від кровотеч, 82 відсотки породіль (за даними опитування) виходять з пологових будинків з почуттям “приниження людської гідності”. Щоб змінити ситуацію, проект “Здоровя матері й дитини” передбачає впровадження у перинатальну діяльність таких пріоритетних напрямів, як забезпечення доброзичливої ситуації під час пологів, підтримку грудного вигодовування, профілактику ускладнень вагітностей, демедиканізацію пологів (мінімальне використання медикаментів), створення більш комфортних умов для породіллі: палати сумісного перебування, присутність (за бажанням) батька при пологах тощо.Тінберген та ін.) зводять проблеми народонаселення до демографічного вибуху і єдиним засобом їх вирішення вважають досягнення нульового приросту населення до 2025-2050 pp. завдяки скороченню народжуваності в країнах, що розвиваються. На їхню думку, країни, що розвиваються, здатні проводити ефективну демографічну політику, залишаючись порівняно відсталими в економічному, соціальному й культурному відношеннях. Саймон та ін.), які відзначають, що стабілізація чисельності світового населення, як одна з умов вирішення проблем народонаселення, являє собою природньо-історичний про

ЗМІСТ

Вступ

1. Демографічна криза й демографічний вибух

2. Чисельність та розподіл населення світу

3. Демографічна політика

4. Демографічна криза в Україні

5. Прогнози та шляхи вирішення демографічної поведінки в світі

Висновок

Література